Реферат
Роботу виконала: Агапітових А. Клас 11В
Середня загальноосвітня школа № 17
Курган 2008
Введення
В житті кожної людини бувають такі миті, коли хочеться вийти на простір і відправитися В«в прекрасне далекоВ», коли поманить раптом тебе дорога в невідомі дали. Але дорога - це не тільки шлях прямування. У літературі ХО™Х століття образ дороги представлений в різноманітних значеннях. Це різноманіття поняття дороги допомагає читачеві глибше усвідомити і зрозуміти велич творіння класиків, їхні погляди на життя і навколишнє суспільство, на взаємодію людини і природи. Пейзажні замальовки, пов'язані із сприйняттям дороги, найчастіше несуть у собі ідейну спрямованість всього твору або окремо взятого образу.
Дорога - Це древній образ-символ, тому його можна зустріти як у фольклорі, так і у творчості багатьох письменників-класиків, таких, як О.С.Пушкін, М. Ю. Лермонтов, Н. В. Гоголь, Н.А. Некрасов, Н.С. Лєсков.
Тема реферату обрана невипадково: мотив дороги укладає в собі великий ідейний потенціал і виражає різні почуття ліричних героїв. Все це і визначає актуальність даної теми.
Мета роботи: розкрити філософське звучання різних відтінків мотиву дороги в літературі ХО™Х століття, простежити еволюцію мотиву дороги, починаючи від російського фольклору і закінчуючи сучасними творами.
Для реалізації даної мети необхідно вирішити наступні завдання:
- докладно ознайомитися з творами заявлених письменників;
- виявити різноманіття значень поняття В«дорогаВ» у творчості авторів;
- вивчити науково-критичну літературу по темі дослідження;
- охарактеризувати роль дороги в розкритті ідей у ​​творах класиків;
- представити художні методи зображення дороги у творах письменників;
- скорегувати і провести докладний порівняльний аналіз матеріалу.
Гіпотеза: філософське звучання мотиву дороги сприяє розкриттю ідейного змісту творів. Дорога є художнім образом і сюжетообразующим компонентом.
В роботі над рефератом були використані критичні статті таких авторів, як С.М.Петров, Ю. М. Лотман, Д.Д.Благой, Б.С.Бугров. Найбільш повно в літературі представлений аналіз мотиву дороги за твором М.В.Гоголя В«Мертві душіВ». В своєму рефераті я переважно спиралася на роботи Ю.Манна, представлені в книгах В«Осягаючи ГоголяВ», В«Сміливість винаходиВ» і « пошуках живої душіВ».
Для аналізу мотиву дороги у творах Н. А. Некрасова я використовувала розробки Ірини Грачової (стаття В«Тайнопис поеми НекрасоваВ« Кому на Русі жити добре В») та Ніни полянських (стаття «³рш НекрасоваВ« Залізниця В»), опублікованих у журналі Література в школі.
Дуже цікаві роботи Б.Дихановой по повісті В«Зачарований мандрівникВ» Лєскова. Широко представлений аналіз цього твору і в журналі Література в школі.
1. Роль дороги в творах російської класики
1.1 Символічна функція мотиву дороги
Дорога - Це древній образ-символ, спектральне звучання якого дуже широко і різноманітно. Найчастіше образ дороги у творі сприймається в якості життєвого шляху героя, народу або цілого держави. В«Життєвий шляхВ» в мові - Просторово-часова метафора, до використання якої в своїх творах вдавалися багато класики: А. С. Пушкін, Н. А. Некрасов, Н.С.Лесков, Н. В. Гоголь.
Мотив дороги символізує і такі процеси, як рух, пошук, випробування, оновлення. У поемі Н. А. Некрасова В«Кому на Русі жити добреВ» шлях відображає духовний рух селян і всієї Росії другої половини XIX століття. А М. Ю. Лермонтов у вірші В«Виходжу один я на дорогуВ» вдається до використання мотиву дороги, щоб показати набуття ліричним героєм гармонії з природою.
В любовній ліриці дорога символізує розлуку, розставання або ж переслідування. Яскравим прикладом такого осмислення образу став вірш А. С. Пушкіна В«ТавридаВ».
Для М. В. Гоголя дорога стала стимулом до творчості, до пошуку істинного шляху людства. Вона символізує надію на те, що такий шлях стане долею його нащадків.
Образ дороги - символ, тому кожен письменник і читач може сприймати його по-своєму, відкриваючи все нові і нові відтінки в цій багатогранній мотиві.
1.2 Композиційна і смислова ролі образу дороги
В російській літературі тема подорожі, тема дороги зустрічається дуже часто. Можна назвати такі твори, як В«Мертві душіВ» М. В. Гоголя, В«Герой нашого часуВ» М. Ю. Лермонтова або В«Кому на Русі жити добреВ» Н. А. Некрасова. Цей мотив часто використовувався як сюжетообразующий. Однак іноді він сам по собі є однією з центральних тем, метою якої є опис життя Росії в певний період часу. Мотив дороги випливає зі способу оповіді - показу країни очима героїв.
Функції мотиву дороги у творі В«Мертві душіВ» різноманітні. В першу чергу, це композиційний прийом, що зв'язує воєдино глави твору. По-друге, образ дороги виконує функцію характеристики образів поміщиків, яких відвідує одного за іншим Чичиков. Кожна його зустріч з поміщиком передує описом дороги, маєтки. Наприклад, ось як описує Н. В. Гоголь шлях у Манилівка: В«Проїхавши дві версти, зустріли поворот на путівець, але вже і дві, і три, і чотири версти, здається, зробили, а кам'яного будинку в два поверхи все ще не було видно. Тут Чичиков згадав, що якщо приятель запрошує до себе в село за п'ятнадцять верст, то значить, що до неї є верст тридцять В».
Як і в В«Мертвих душахВ», в поемі Некрасова В«Кому на Русі жити добреВ» тема дороги є сполучною. Поет починає поему В«зі стовпової доріженькиВ», на якій зійшлися семеро мужиків-правдошукачів. Ця тема ясно видно протягом усього довгого оповідання, але для Некрасова дорога лише ілюстрація життя, мала її частину. Основна дія Некрасова - розповідь, розгорнуте в часі, але не в просторі (як у Гоголя). У В«Кому на Русі жити добреВ» весь час звучать нагальні питання: питання щастя, питання селянської частки, питання політичного устрою Росії, тому тема дороги тут другорядна.
В обох поемах мотив дороги є сполучною, стрижневим, але для Некрасова важливі долі людей, пов'язаних дорогою, а для Гоголя важлива дорога, що зв'язує все в житті. У В«Кому на Русі жити добреВ» тема дороги є художнім прийомом, в В«Мертвих душахВ» - головною темою, суттю твору.
Ще одним характерним прикладом твору, в якому мотив дороги виконує композиційну роль, є повість В«Зачарований мандрівникВ» М. С. Лєскова. Найвидатніший критик літературного народництва Н. К. Михайлівський говорив про цей твір: В«У сенсі багатства фабули це, може бути, саме чудове з творів Лєскова. Але в ньому ж особливо впадає в очі відсутність якого б то не було центру, так що фабули у ньому немає, а є цілий ряд фабул, нанизаних, як намисто на нитку, і кожна намистина сама по собі може бути дуже зручно вийнята, замінена другою, а можна і ще скільки завгодно намистин нанизати на ту ж нитку В»(В« Русское багатство В», 1897, № 6). [1] А з'єднує ці В«намистиниВ» в одне єдине ціле дорога-доля головного героя Івана Северьяновіча Флягина. Тут тісно сплітаються символічна і композиційна ролі мотиву дороги. Якщо сполучною ланкою в В«Мертвих душахВ» і в В«Кому на Русі жити добреВ» є сама дорога, то в В«Зачарований мандрівникВ» - це життєвий шлях, по якому, як по дорозі, йде герой. Саме складне метаморфічне сплетіння ролей дороги обумовлює багатогранне сприйняття твору.
Мотив дороги є стрижневим сюжетообразующим компонентом таких творів, як В«Мертві душіВ» М. В. Гоголя, В«Кому на Русі жити добреВ» Н. А. Некрасова і В«Зачарований мандрівникВ» М. С. Лєскова.
2. Еволюція образу дороги
2.1 Допушкінскій період
Росіяни дороги. Нескінченні, виснажливі, здатні заспокоїти і розтривожити. Саме тому образ дороги зайняв особливе місце в російській фольклорі: він присутній в піснях, казках, билинах, прислів'ях:
Уж по тій чи дороженьку по широкій
Ще йшли-пройшли солдати ново...
