Реферат
по предмету:
В«Історія російської літератури ХХ століття В»
на тему:
В«Марк Олександрович Алданов В»
Виконала:
студентка 3 курсу
356 групи
Саляхова Мадіна
План
Алданов емігрантський повість
1) Доемігрантскій період
2) Перший емігрантський період (1918-1940)
3) Другий емігрантський період (1940-1957)
4) Тетралогія В«МислительВ»
Список використаної літератури
1. Доемігрантскій період
М.А. Алданов увійшов у вітчизняну літературу ХХ століття як автор романів і повістей, охоплюють майже два століття російської та європейської історії з кінця ХУШ по середину ХХ століття. За віком він належить до старшого покоління еміграції, який заявив про себе в епоху В«срібного століттяВ», по творчій долі - до молодшого. До від'їзду з Росії їм не створено жодного белетристичного твори. Першим художнім досвідом М.Алданова була повість про Наполеона В«Свята Олена, маленький острівВ», опублікована у Франції в 1921 році.
Народився в інтелігентної і заможній єврейській родині, закінчив університет в Києві (Два факультети - фізико-математичний і юридичний), потім багато вчився і працював в Західній Європі; захопився європейською історією, познайомився з деякими свідками епохи (зокрема, імператрицею Євгенією) та політиками. Відвідав також Північну Африку
та Близький Схід. Початок Першої світової війни зустрів у Парижі, потім повернувся до Росії. У Росії працював в основному по спеціальності хіміка, виняток склав виданий в 1915 перший том критико-літературного твору В«Толстой і РолланВ». За задумом автора, робота повинна була бути присвячена зіставленню двох письменників, але в першому томі мова йшла в основному про Толстого, а рукопис другого, присвяченого Ролланом, під час революції та громадянської війни пропала; тому Алданов згодом переробив в еміграції перший том і перевидав його під назвою В«Загадка ТолстогоВ». Початок діяльності з роботи про Льва Толстого не випадково - незважаючи на істотні філософські розбіжності, Алданов на все життя залишився шанувальником творчості та особистості Толстого, під впливом якого багато в чому створювалися його історичні романи. Російське видання залишилося мало поміченим критиками.
У 1917 і 1918 Алданов випустив В«АрмагеддонВ» - дві книги діалогів між В«ХімікомВ» і В«ПисьменникомВ» на суспільно-політичні та філософські теми. Тут вже цілком позначилися основні риси його творчості: заснована на величезному історичному досвіді скептична іронія по відношенню до державної діяльності, війнам, моральному прогресу людства, визнання величезної значущості ролі простого випадку в історії; разом з тим віра у вищі цінності - В«Красу-доброВ».
2. Перший емігрантський період (1918-1940)
В еміграції (Алданов під час Громадянської війни виїхав до Стамбулу з делегацією есерів, а потім у Париж) він з великим успіхом дебютував як історичний романіст, випустивши тетралогію В«МислительВ» з історії Французької революції і наполеонівських воєн - В«Дев'яте термідораВ», В«Чортів містВ», В«ЗмоваВ», В«Свята Олена, маленький острів В», а потім і трилогію з недавнього часу, періоду першої світової війни і російської революції та еміграції - В«КлючВ», В«ВтечаВ» і В«ПечераВ». У романах Алданова, крім складно побудованого сюжету і яскравих характеристик історичних осіб, присутні зазвичай історико-філософські міркування, вкладені в уста вигаданих персонажів-резонерів. Крім навчених досвідом резонерів, скрізь фігурують наївні персонажі, що зіткнулися з великими історичними подіями і сприймають їх з В«простийВ» точки зору (Цим В«толстовськимВ» прийомом Алданов користується неодноразово). Велику популярність Алданов отримав завдяки історичним нарисам, друкувалися в газеті В«Останні новиниВ» та присвячені як діячам та подіям Французької революції і близьких епох, так і сучасникам-політикам. У його нарисах, написаних гарною мовою, з великою кількістю подробиць, витягнутих автором з робіт у французьких архівів або власних спогадів, читачі бачили алюзію на сучасні події; однак Алданов стверджував, що В«не несе відповідальності за повторення і довготами історії В». Їм також опубліковані невеликі повісті про Мікеланджело, Ломоносова, Бетховена, Байрона, п'єса В«Лінія Брунгільди В», що йшла в емігрантських театрах. Постійний автор журналу В«Сучасні запискиВ».
Про Алданова-письменника позитивно відгукувалися Владислав Ходасевич, Георгій Адамович, Володимир Набоков, Іван Бунін; негативні його характеристики належать Георгію Іванову і Марину Цвєтаєву (В«малість - не героїв, а автора ... пліткар-резонер - ось в енциклопедичному словнику майбутнього - атестація Алданова В»).
3. Другий емігрантський період (1940-1957)
Після падіння Парижа в 1940 Алданов переїжджає в США, пише в газеті В«Новое русское словоВ» та В«Русском журналеВ», переходить від нарисів до В«політичних розповідямВ» на сучасні теми, пов'язані насамперед з Другою світовою війною. В оповіданні В«ФельдмаршалВ» він передбачив Змова 20 липня. Повернувшись після війни до Франції, Алданов написав два великих роману у своєму колишньому стилі: В«ВитокиВ» - про революційному русі кінця 1870-х років і вбивстві Олександра II і В«СамогубствоВ» - про російську революцію, що примикає до довоєнним повістям В«Повість про смерть В», дія якої відбувається в 1848, а також ряд художніх творів у не властивій йому перш гостросюжетної манері, однак з незмінною філософськи-історичної проблематикою (В«Ніч в терміналіВ», В«Павич перо В»,В« Маячня В»,В« Каїда В»).
Серед великих робіт пізнього періоду Алданова - його філософський opus magnum В«Ульмського ніч. Філософія випадку В»(1953), побудований, як і ранні роботи, у вигляді діалогу двох alter ego автора. Там ставляться, крім давно займала його проблеми вирішального впливу випадку на історію (з низкою цікавих case studies), питання моральності, В«вічних цінностейВ», громадського контролю за дією політиків, принципів філософії Декарта, деякі політичні питання (так, ще за життя Сталіна він зробив вельми цікаві пророкування про кінець холодної війни і про стратегію майбутнього розпаду СРСР; незважаючи на неприйняття тоталітаризму і більшовизму, до такої перспективи він ставився негативно).
В еміграції Алданов продовжував працювати і як хімік; його книга 1937 року В«ActinochimieВ» викликала високу оцінку європейських колег. У 1951 він видав книгу В«До питання про можливості нових концепцій в хімії В».
Алданов користувався розташуванням практично всієї російської еміграції у Франції та США (Самих різних поглядів і переконань), мав репутацію В«досконалого джентльменаВ». Алданов і його дружина багато займалися благодійністю. Серед його друзів і кореспондентів - Бунін, Набоков, Керенський.
З 1987 року твори Алданова активно видаються в СРСР і в Росії.
Проте вже в самому початку наукової кар'єри проявився глибокий інтерес вченого до проблем літератури, історії, філософії, соціально-політичного життя. У 1915 році він публікує критичний етюд В«Толстой і РолланВ» , а в 1918-му - книгу філософської публіцистики про війну і революції В«АрмагеддонВ» . В монографії В«Толстой і РолланВ» майбутній письменник висловлює своє схиляння перед Толстим-художником і вступає в суперечку з Толстим-мислителем, позначивши тим самим свої естетичні і морально-філософські орієнтири. Аналітичність авторської думки в поєднанні з витонченістю, іронічністю стилю, продемонстровані М.Алданова в книгах В«Толстой і РолланВ» і В«АрмагеддонВ», отримали багатогранне художнє втілення в його прозі емігрантського періоду.
Емігрував М.Алданов в березні 1919 року в Париж. 1922-1924 роки він провів у Берліні, 1941-1947 - в Америці, але осн...
