Тема: Проблема Чорнобиля в творчості поетів-шістдесятників
Зміст
чорнобиль жанр творчість письменник
Вступ
Розділ 1. Чорнобиль, Як наслідок історічної долі України
1.1 Питання існування Чорнобильська жанру в українській літературі
1.2 Увічнення пам'яті трагедії Чорнобиля в українській літературі ХХ
Розділ 2. Тема Чорнобиля в творчості поетів-шістдесятників
2.1 Художнє осмислення ЧОРНОБИЛЬСЬКОЇ трагедії в поемі Івана Драча В«Чорнобильська Мадонна
2.2 Чорнобиль у творчості Ліні Костенко
2.3 масштабних осмислення ЧОРНОБИЛЬСЬКОЇ КАТАСТРОФИ в поемі Бориса Олійника «ѳм
Розділ 3. Методичні Рекомендації Вивчення тими Чорнобиля у школі
3.1 Вивчення творчості пісьменніків-шістдесятників у школі
3.2 Урок української літератури в 11 класі: В«
Чорнобиль б'є на сполох (І.Драч. "Чорнобильська мадонна") В»
Висновки
Список використаної літератури
Вступ
Минуло Більше 14 РОКІВ от ЧОРНОБИЛЬСЬКОЇ КАТАСТРОФИ. Поети відгукнуліся дере, бо у віршах можна вкласті Багато слів и почуття, а менше фактів.
Творчість поетів - шістдесятників НЕ обділена УВАГА Літературної критики, Більше того, Це Покоління неординарних митців перебувало Під пильним пріскіплівім оком поціновувачів літератури, науковців. Імена Б. Олійника, Л. Костенко, І.. Драча, об'єднує "прагнення до віяву здорового особистого начала, енергійність художнього Поиск, непрійняття шаблоном та художньої нівеляції "Кожен співає, митець є неповторним у своєму творч злеті. Першочергових Завдання Наразі є об'єктивний, аргументованості аналіз їхньої Літературної спадщини, осмислення її змісту й ролі в контексті роз В¬ витку світової літератури.
Мета діпломної роботи - дослідіті проблему Чорнобиля у творчості поетів-шістдесятників, зокрема Б. Олійника, Л. Костенко, І.. Драча.
Актуальність Дослідження. Проблема осмислення творчого набутку Б. Олійника, Л. Костенко, І.. Драча в Галузі Чорнобильська жанру бачіться нами Як насущна необхідність та обов'язкова Умова повноцінності сучасного історико-Літературного процесу, оскількі творчість митця розвівається в руслі магістральніх Шляхів усієї світової літератури. Це віявляється и в глібіні філософічності та псіхологізму, и в пошуках нових форм вираженість правди буття, и в проблематіці.
Вагомий Внесок у Дослідження творчості поетів-шестідесятніків зроб Такі літературознавці и літературні критики: А. Ткаченко, В. Моренець, Л. Онишкевич, Ю. Щербак, Г. Черін, М. Жулинський, М. Ільніцькій, Г. Клочек та ін.
Тема Чорнобиля (ЯК и сама подія, Що її породила) засвідчіла и силу, и слабкість поетичної думки. Збагатілась вон на рішучості, смілівості аналізу ГОСТР харчування, глібіні їх інтелектуально-емоційного осмислення, з'явилися твори цікаві й знаменні, до якіх передовсім належиться поема Б. Олійника «ѳмВ», І. Драча В«Чорнобильська мадоннаВ», твори Ліні Костенко. Водночас увиразнено ї гальмівні Традиції, ідейно-естетична марність Говорити в тихий формах, у такій манері, з таким творч Завдання, мало плідність якіх далася взнаки вчорашньому літературному процесові, очевидна СЬОГОДНІ и Безумовно завтра.
Розділ 1. Чорнобиль, Як наслідок історічної долі України
1.1 Питання існування Чорнобильська жанру в українській літературі
У Сучасний, лінгвістічно поінформованому літературознавстві, категорія жанру Гнучкий НЕ обмежен традіційнімі Поняття про три роди (епічній, лірічній и драматичний) та їхні під-и підпідкатегорії. Жанр становіть будь-яка група Текстів чі актів мовлення, ЩО, на погляд якоїсь громади спріймачів, поділяють певні візначальні рісі. Рішення сприйматися ці тексти Як сукупність створює жанр и Рівночасно поклікає до життя певні жанрові припущені и сподівання, які мают Вплив и на тихий, хто продукує тексти, и на тихий, хто їх спріймає. Жанр Як категорія пізнання, отже, є твором якоїсь історічно и культурно конкретної групи людей. Існування жанру в полі соціальніх сил є одним Із Принципів, на якому базується одна з найбільш традіційніх процедур інтерпретації, а саме: встановлення пояснювальніх зв'язків Між текстом и контекстом.
Аварія 26 квітня 1986 р. віклікала низький літературніх відгуків. З українських досі найбільш діскутувалісь у крітіці твори Л. Горлача, С. Йовенко, Ю. Щербака, В. Яворівського, Б. Олійника и І. Драча, які Вийшли в названому порядку від січня 1987 р. до січня 1988 р. Їх об'єднує, очевидно, Спільна тематика. За формою смороду Різні, и ця формальна різнорідність корпусу Чорнобильська творів дала можлівість критикам класіфікуваті Його за традіційнімі жанрових ознак.
Такі ознайо визначаються в трьох моментах напруг. Перший момент - стілістічній (Між В«Простою мовоюВ» та В«високим стилемВ»), іншому - морально и синхронно (Між критикою ї апологетика), Третій - моральний и діахронній (Між сьогоднішньою и вчорашньою оцінкою тихий самих явищем).
Стілістічна Напруга має свою основу в тому, Що Чорнобиль - з одного боку, об'єктивна подія, пережита багатьма, з іншого - подія у внутрішньому жітті даного автора. Відразу вінікає питання такту: чі лІчити показуваті таку глобальну подію Крізь призму Тільки власної, обмеженої свідомості? Дехто відповів на Це питання рішучім В«ніВ» и Вибравши максимально об'єктивні зображальні засоби. Юрій Щербак склавов документальний роман Із автентичних інтерв'ю. Володимир Яворівський, опублікувавші роман, Виступивши Як упоряднік збірніка документів та фотографій. У таких творах Авторська позиція визначена риторичність чеснот В«humilitasВ» (скромності): Мовляв, я не формую художній текст з Чорнобильська матеріалу, а просто дозволяю фактам заговоріті власним голосом. Альо - скромність скромністю - в таких творах мі часто натрапляймо на ствердження типу В«невдовзі після аварії мені Віпа неодноразової побуваті В«в зоніВ» - своєрідній новий топос авторської саме авторізації, Який, однак, несе небезпеку суворого Порушення такту, переступивши межу.
Однак - и тут проявляється Жанрова Напруга - документальні твори прагнуть кож НЕ буті журналістікою. В«Чорнобиль мусів дива фактом української літературиВ», - підкреслює Щербак. Рама, Якою ВІН оточує Свій монтаж-інтерв'ю, має ознайо професійно-письменницьких В«високого стилюВ». Більше того: майбутнє Прапора Чорнобиля представляється суто літературнімі, навіть жанрові (в традіційному значенні цього слова) категоріямі. В«Чорнобильська епопеяВ» постановою перед нами у всій її В«трагічній повнотіВ», и для її осмислення Будуть Потрібні В«нові літературні форми В».
Є и друга можлива Відповідь на питання, В«чи лІчити від власного імені писати про Чорнобиль? В»Література от її початків займаєтьсяВ« скроню В»тематикою и володіє для цього знаряддя високого стилю и високих форм. Зокрема, поети відчулі, ЩО, епос несе авторитет спів мірній з Вимоги тими. Борис Олійник без особливая вибачення перед читачем у поемі В«СімВ» бере на себе традіційні Завдання епосу: міфотворчість (подавання пояснень ключовими проблем життя, вікорістовуючі для цього символи) та творення героїв. З усієї української ЧОРНОБИЛЬСЬКОЇ бібліотекі поема Олійника ОТРИМАНО досі найвіщі оцінкі крітіків - за її сатиричной гостроту, проблемний (навіть філософську) всеохопність и В«Громадянська масштабність В». Однак враження поетичної суверенності в Олійника куплено Дещо скроню ціною. Проблема лежить навіть глибше, Ніж у Його похвалі Леніна Як джерела всієї правдівої соціальної Теорії и практики. Проблема полягає в тому, Що Чорнобиль не належить до тихий тим, Що їх можна літературно осміслюваті, не заміслівшісь над характером Стосунки Між автором и темою: це би була зухвалість, прогріх проти жанрового такту. Олійник натомість вдалині стратегією поставивши Це питання поза рамки твору. Вібрать форму діалогу Між Круком, екстремнім Представник культурного песімізму, та не Д...
