Міністерство освіти і науки України
Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна
Факультет іноземної філології
Курсова робота
Герой -бунтар у творчості Байрона
Зміст
Введення
Розділ 1. Джордж Гордон Байрон і його творчість як частину європейської культури і європейської політики
1.1 Століття Байрона - час глибокого розмежування сил
в літературі романтизму
1.2 Відображення непримиренності душі, пошуків істини і драматичного періоду людської історії в поезії Байрона
Розділ 2. Герой-бунтар в поетичній спадщині Байрона
2.1 Відображення світогляду Байрона в поемі В«Паломництво Чайльд-ГарольдаВ»
2.2 Зіткнення ліричного героя Байрона з гігантською епопеєю боротьби народів Європи
Висновок
Література
Введення
Творчість Д.Г. Байрона відбило складну і переломну епоху в історії Європи, що настала після французької революції. Будучи сином свого століття, Байрон як особистість ввібрав в себе суперечливі устремління післяреволюційної пори, що характеризувалися нестабільними суспільними відносинами. Багато чого в особистості поета пояснюється не стільки природними вродженими якостями, успадкованими від аристократичних предків, його високим становищем англійського пера, скільки суспільними катаклізмами, недосконалістю устанавливающихся повсюдно в Європі буржуазни
х відносин.
Поезія Байрона народжувалася в умовах зростання національно-визвольного руху, вона була просякнута героїкою боротьби. Поет оспівав активну героїчну особистість, вільну і незалежну, непохитну в своєму рішенні протиставити себе загальноприйнятим, дріб'язкового, вульгарному.
Предметом дослідження даної курсової роботи є зображення Байроном ліричного героя як бунтівника, восстающего проти душевного і фізичного рабства людини в історичній обстановці початку XIX століття.
Мета даної роботи полягає в тому, щоб визначити і проаналізувати, як автор висловлює свої суспільно-політичні погляди, які він втілив у головному герої, надавши йому бунтарські риси.
Актуальність дослідження полягає в інтересі літературознавства до зображення автором головного героя твору як виразника його світогляду.
Матеріалом дослідження послужила поема Д.Г. Байрона В«Паломництво Чайльд-ГарольдаВ».
Теоретичне значення роботи полягає в тому, що вона є певним внеском у розробку проблеми дослідження творчості Д.Г. Байрона.
Практичне значення полягає в можливості використання матеріалів та результатів дослідження в курсі історії зарубіжної літератури XIX століття, при написанні курсових і дипломних робіт, а також у шкільній практиці.
У вітчизняному літературознавстві окремі аспекти творчості Д.Г. Байрона розглядаються в дослідженнях Р. Усманова, Н. Соловйової, Н. Пальцева.
Розділ 1. Джордж Гордон Байрон і його творчість як частину європейської культури і європейської політики
1.1 Століття Байрона - час глибокого розмежування сил в літературі романтизму
Творчість великого англійського поета Байрона увійшло в історію світової літератури як видатне художнє явище, пов'язане з епохою романтизму. Виник в Західній Європі в кінці XVIII - початку XIX століття новий напрямок у мистецтві було реакцією на Французьку революцію і пов'язане з нею просвіта.
Незадоволеність результатами Французької революції, посилення політичної реакції в країнах Європи слідом за нею виявилися підходящої грунтом для розвитку романтизму. Серед романтиків одні закликали суспільство повернутися до колишнього патріархального побуту, до середньовіччя і, відмовляючись від вирішення нагальних проблем сучасності, йшли в світ релігійної містики; інші висловлювали інтереси демократичних і революційних мас, закликаючи продовжити справу Французької революції і втілити в життя ідеї свободи, рівності і братства. Полум'яний захисник національно-визвольного руху народів, викривач тиранії і політики загарбницьких воєн, Байрон став одним з провідних зачинателів прогресивного напрямку в романтизмі. Новаторський дух поезії Байрона, його художній метод романтика нового типу був підхоплений і розвинутий наступними поколіннями поетів і письменників різних національних літератур.
Виступи Байрона, що засуджують колоніальну політику англійського уряду, придушення свободи та прийняття жорстоких законів, спрямованих проти трудового народу Великобританії, викликали ненависть правлячих кіл Англії. Цю ненависть до Байрону французький письменник Стендаль, сучасник поета, визначив як "ненависть політичну". Ворожа кампанія проти поета, що почалася в 1816 році, змусила його назавжди залишити батьківщину. У вигнанні Байрон взяв активну участь в русі італійських карбонаріїв і грецьких повстанців за незалежність Італії та Греції.
І як поет і як борець за свободу Байрон був "володарем дум" для свого часу, але і в подальшому його творчість продовжувало залишатися актуальним.
Минуло понад півтора століття з дня смерті Байрона, але інтерес до його особистості та до його творчості як і раніше великий, і навколо його імені досі вирують пристрасті і ведуться суперечки. Поряд з об'єктивною оцінкою його творчості, з вивченням його в комплексі всіх проблем, історичних та естетичних, в літературі про Байрона є роботи, в яких деякі зарубіжні літературознавці намагаються розглядати творчість поета лише як ілюстрацію до його біографії і в кожному його творі бачать натяки на ті чи інші факти його особистого життя.
Велике визнання здобув Байрон серед декабристів, для яких він був прикладом служіння справі свободи. Декабристи переводили його твори, присвячували йому вірші та поеми і першими в світі високо оцінили пафос революційності у творчості Байрона.
Глибоку оцінку суспільно-історичного значення творчості Байрона дав в російській критиці В.Г. Бєлінський. До часу Бєлінського в ряді країн, але найбільше на батьківщині поета, з'явилося досить значне число розгорнутих статей, спогадів і книг про Байрона. Бєлінський почав полеміку з авторами, які прямолінійно судили про творчість поета, розглядаючи його особливості як результат випадкового збігу обставин його життя і своєрідний його характеру. "Бачте, - говорять вони: - він був нещасний в житті, і від того меланхолія становить відмітний характер його творів", - писав Бєлінський. Коротко і ясно! Отак легко можна пояснити і похмурий характер поезії Байрона: критика буде й недовга і задовільна. Але що Байрон був нещасний в житті - це вже стара новина: питання в тому, чому цей обдарований чудовими силами дух був приречений несчастию? Емпіричні критики і тут не замисляться: дратівливий характер, іпохондрія, - скажуть одні з них, - і розлад травлення, додадуть, мабуть, інші, добродушно не догадуючись в низинній простоті своїх гастрических поглядів, що подібні малі причини не можуть мати своїм результатом такі великі явища, як поезія Байрона "(В.Г.Бєлінський, 1955, с. 585-586)
Внутрішній світ цього чудового поета-гуманіста відкритий назустріч свіжим і хвилюючим віянням часу. Байрон стає частиною європейської культури, європейської політики. Недавній завсідник світських салонів і віталень, Байрон включається в боротьбу за праве діло - в Італії він допомагає карбонаріям, у Греції він споряджає на свої кошти кораблі і озброює людей, багато займається розробкою плану компанії і вмирає від лихоманки в Міссолунгі, горя пристрасним бажанням допомогти Греції звільнитися від турецького ярма. Герой байронівського поезії належить не однієї нації, він, подібно своєму творцю, невіддільний від національно-визвольної боро...
