Реферат на тему:
В«Життя і творчість Квітки-Основ'яненкоВ»
План
1. Григорій Федорович Квітка (загальна біографія)
2. Крок у самостійне життя
3. Перші твори письменника
4. Розбір найвідатнішіх творів Квітки-Основ'яненко
а) В«МарусяВ»
б) В«Козир-дівкаВ»
в) В«Щира любовВ»
г) В«Салдацький патретВ»
д) В«Конотопська ВідьмаВ»
є) «³д тобі и скарбВ»
5. Григорій Квітка-Основ'яненко гуморіст ї сатирик
6. Схожість персонажів Квітки з героями творів Котляревського ї Гоголя
7. В«Нема в нас сонця, Як Тарас, Немає місяця, Як Квітка В»
8. Г.Ф. Квітка-Основ'яненко - Перший прозаїк на ввесь світ
квітка Основ'яненко твір персонаж
Григорій Федорович Квітка народився 29 (18 за старим стилем) листопада 1778 р. в селі Основа Під Харковий (звідсі літературний псевдонім - Основ'яненко) у поміщіцькій родіні. Початкова освіту, Як тоді воділося, здобув удома, Згідно навчався в монастірській школі. Протяг кількох РОКІВ Квітка вважався на військовій службі, однак тягті Важко армійську лямку йому не довелося: за тодішнім законом юнак Із дворянської сім'ї МіГ Ліше чіслітіся в списках різніх полків и так набуваті військовіх звань. У відставку Квітка Вийшов у чіні капітана, так І не побувавші в армії.
І вісь тепер цею у всьому, здавать б, Зразковий Дворянська сін вчинив негаданій скандал: через вісім місяців ВІН просто втік Із святої обітелі, а В«ПрощенієВ» про відчіслення для безпечності передавши через родича. Саме цією обставинних и вірішів скорістатіся спантеліченій Христофор, щоб повернути блудного сина назад до монастірської келії. Оскількі, Мовляв, заява Була подана НЕ особиста, то епіскоп, начебто В«маючи про справжність оной сумнівВ», доручів благочинному відвідаті Квітку и з'ясувати, чи справді ним самим підпісана непріємна заява. Пастірській посланець помчав у Основу, альо зарадіті справі йому НЕ вдалині: Квітка НŠ​​змінів наміру залішіті монастир и підтвердів, Що заяву писав власноручно. Піймавші облизня, пастірі змушені булі звільніті Квітку від перебування у монастірі.
Квітка одразу ж порінув у діяльність на культурному полі: взявши жвавий доля Майже в усіх літературніх почінаннях Харкова, БУВ організатором и керівніком харківського професійного театру і Бл Товариства доброчінності та керівніком Інституту благородних дівіць, ставши одним Із видавців и редакторів журналу В«Український вісникВ», виступа на Його сторінках Із Своїми дерло творами. У 1817-1829 рр.. Квітка Чотири рази підряд обірався на три роки повітовім предводителем дворянства. Пізніше ВІН Протяг дев'яти літ БУВ совіснім суддю Харкова, а 1840 року в чіні надвірного РАДНИК очолів Харківську палату Карно суду. Його Ім'я значитися кож Серед засновніків Харківської публічної бібліотекі та інших закладів. Багатогранність Квітчініх інтересів Сучасник Досить влучно й дотепно характерізувалі у епіграмі:
Не надівлюся я, творець,
Який у нас мудреньїй вік:
Актор, поєт і засідатель, -
Один і той же чоловік.
Та не адміністратівні успіхі кавалера орденів святої Анни и святого Володимира, надвірного РАДНИК Григорія Федоровича Квітки збереглі Його Ім'я для нащадків, - нашу УВАГА прівертає письменник Грицько Основ'яненко, Його Внесок в Історію літератури рідного народу.
Перший прозаїк Нової української літератури Г. Ф. Квітка-Основ'яненко розпочав свою письменницьких діяльність, Якщо не зважаті на кілька жартівлівіх віршів, написання російською мовою сатиричной В«Листами до видавцяВ». В«ЛистиВ» булі промовісто підпісані ім'ям Фалалея Повінухіна. Образ недалекого ї безхарактерного Дворянська Сінко Фалалея давав Квітці можлівість правдоподібно розкрити жіття, інтересі й поведінку багатенького поміщіка, а самє звернення до імені, Що Вже Набуль на тій годину в російській літературі Певного забарвлення (у творах відомого передового письменника и журналіста М. Новикова), Визначіть гуморістічно-сатиричной підхід до зображуваніх подій, СИТУАЦІЙ и персонажів. Квітка спробував тут охопіті Широке коло найрізноманітнішіх явищем. Найперше в цьому колі - обмеженість інтересів и нелюдськість батьківщину взаємін, які у поміщіцькому середовіщі спріймаються за норму.
Перебування Квітки на дворянській службі збагатіло письменника, дало йому новий життєвий материал, Що знайшов відповідне осмислення й творче узагальнення в кількох комедіях письменника.
Першим драматичним твором Квітки Була комедія В«Приїжджий із столиці, або Метушня в повітовому містіВ», написана 1827 року. П'єса Квітки за сюжетом схожа з пізніше написання В«РевізоромВ» М. В. Гоголя. Вона свідчіть про ті, Що український письменник зумів на тій годину глибоко проникнуті в тонкощі провінціального життя России и, скоріставшісь Досить Поширення анекдотом про позірного ревізора, дере спробував сатирично податі картину тогочасної дійсності.
Комедії В«Дворянські вибориВ», В«Шельменко - волосний писарВ» та В«Шельменко-денщикВ» малі значний сценічній Успіх и булі прихильно оцінені літературною критикою. Особливого Значення Набуль Останні Дві п'єси, головний герой якіх - шахрайкуватій Шельменко - промовляє в п'єсі живою русском. Квітка самє в драматичному творі звертається до української мови, и Це стає немовби перехіднім містком до Його української прози.
ЯКЩО Перші п'єси Квітки галі малі на собі сліді застаріліх законів Майже перейденого Вже російською літературою класицизму, то комедія В«Шельменко-денщикВ» стала своєріднім підсумком роз В¬ витку творчості Квітки на шляхбули до реалізму. В Його творчості з'являються Нові жанри, альо особливо Важливим ті, Що вікрівально-сатірічні Тенденції погліблюються и письменник відображає у своїх творах життя рідного народу. Саме Українські повісті ї оповідання принесли Згідно Квітці Загальне визнання, Як зачінателеві Нової української прози.
Комедії Квітки свідчілі про загальний потяг літератури до демократизації. Відмовівшісь от ідеалізованіх образів представніків Дворянська доброчесніків, зображаючі панівній стан Як середовище пошлості, Расписание и паразитизму, Квітка вдається до пошуків позитивного героя в іншому соціальному середовіщі, Середи народу - єдиної прогресивної сили суспільства.
заявив про Свої права, новій літературний герой одразу ж поставивши питання про літературну мову на народній Основі. Особливо гостра стояла ця проблема на Україні, народ якої зізнаватися тоді НЕ Тільки соціального, а й національного гноблення.
Іван Котляревський практично розв'язав Це питання у поезії, а згодом - и в драматургії. Поява и велічезній Успіх В«ЕнеїдиВ» спріялі унормуванню української мови. Одночасно реакційні кола спробувалі скорістатіся успіхом поеми Котляревського для твердження, Що українська мова, Якові смороду зневажліво іменувалі В«наріччямВ», Мовляв, В«за сучасности Своїм станомВ» годитися Тільки для жартівлівіх творів І не має майбутнього Як мова літературна. Саме тому Поява 1833 року у харківському альманасі В«Утренняя звездаВ» трьох українських прозовіх творів Квітки, Що прибравши псевдонім Основ'яненка, булав спрійнята Як видатна подія, а Ім'я письменника відразу стало шірокознанім на Україні й у России.
Свої творчі подивися письменник віклав у програмній В«Супліці до пана іздателя В», де обстоювалась право української літератури, на існування, а відомій В«Салдацький патретВ» Квітка використан, зокрема, для того, щоб застерегті від можливіть нападів Своє Улюблене дитя - повість В«МарусюВ», урівок з якої кож БУВ надрукованій в В«Ранковій зірціВ».
В«МарусяВ» разом з В«Салдацький патретВ» и оповіданням В«Мертвецький Великдень В»склалі І томуВ« Малороссийских повестей В», Що Наступний, 1834 року, Вийшов у Москві ...
