Міністерство освіти і науки Російської Федерації
Федеральне агентство з освіти
Державне освітня установа
вищого професійної освіти
В«Курський державний університет В»
Філологічний факультет
Спеціальність 050501 (032900) - РОСІЙСКA МОВА І ЛІТЕРАТУРА
Спеціалізація - Коректура тексту
Очна форма навчання (5 років)
Кафедра літератури
Випускна кваліфікаційна (дипломна) робота на тему:
В«Роман Ф.М. Достоєвського В«БісиВ» як антінігілістіческій В»
Виконала
студентка 5 курсу
Лапіна Ірина Володимирівна
Науковий керівник
доктор філологічних наук, професор
Криволапов Володимир Миколайович
Введення
Проблема В«нігілізмуВ» (як в історичному, так і в сучасному відношенні) привертає пильну увагу філософів, істориків, літературознавців, як на Заході, так і в Росії, породжуючи при цьому численні суперечки і дискусії.
Одне з найбільш повних роз'яснень нігілізму дає Герцен у своїй статті В«Ще раз БазаровВ» в 1869 році. Він визначає нігілізм як совершеннейшую свободу В«від усіх готових понять <...> Нігілізм <...> це логіка без структури, це наука без догматів, це безумовна покірність досвіду і покірливе прийняття всіх наслідків, які б вони не були, якщо вони випливають з спостереження, потрібні розумом. Нігілізм не перетворює небудь в ніщо, а розкриває, що нічого, прийняте за небудь,-оптичний обман і що всяка істина, як би вона не суперечила фантастичним уявленням,-здоровіше їх і під сяком випадку обов'язкова В». [1]
Честь художнього відкриття нігілізму в Росії, за загальним визнанням, належала І.С. Тургенєву.
М.М. Страхов пише: В«... для нашої літератури, для суспільної свідомості питання про Народ у нас запереченні був ясно поставлений переважно романом Тургенєва В«Батьки і дітиВ», тим романом, в якому в перший раз з'явилося слово нігіліст, з якого почалися пересуди про нових людей <...> Тургенєв <...> скоїв рішуче відкриття, намалював тип, якого колись майже ніхто не помічав і який все ясно побачили навколо себе В». [2]
У В«Зимових замітках про літні враження В»Достоєвський виводить два типи нігілістів:
1) глибоких, трагічних нігілістів (типу Базарова), неспокійних, тужливих, болісно шукають істину, гостро відчувають трагізм людського буття та своє суспільне самотність;
2) самовдоволених, байдужих, обмежених (типу Ситникова і Кукшин), не відають сумнівів, неспокою, пошуків, які не знають життя, але впевнених у своєму цивілізаторську покликанні і зарозуміло збираються переробляти народ за європейським зразком.
нігіліст другого типу Достоєвський з часом назве В«бісамиВ».
Страхов вважав, що початок боротьби з нігілізмом поклав Достоєвський-публіцист своєю статтею В«Г-н -Бов і питання про мистецтво В»1861 року. Через десять років ця боротьба досягне свого апогею в романі В«БісиВ», в самому тенденційному його романі.
Мабуть, жоден художник не викликав стільки суперечливих оцінок, стільки запеклих суперечок, як Достоєвський. Вони виникли ще за життя письменника, але різкість дискусій не зменшується з часом. Це стосується і особистості самого Достоєвського, і його творів.
Достоєвський сам вказує на свою головну особливість. В«Я скажу Вам про себе, що я-дитя століття, дитя невіри і сумніву до цих пір і навіть (я знаю це) до гробової дошки. Яких страшних мук коштувала і коштує мені тепер ця жадоба вірити, яка тим сильніше в душі моїй, чим більше в мені доказів противних В»,-писав він 1854 року.
Майже через 20 років з'являється роман В«БісиВ». У центрі роману-характерна для Достоєвського проблема російського нігілізму, його ідейних витоків та сучасної політичної практики.
Метою нашої роботи стало вивчення роману В«БісиВ» Ф.М. Достоєвського в історичному та сучасному контексті як антінігілістіческого твори.
У зв'язку з цим нами поставлені наступні завдання:
1) вивчити текст роману Ф.М. Достоєвського В«БісиВ»;
2) вивчити розповідь М. Горького В«КарамораВ» і повість М.Ю. Лермонтова В«Герой нашого часуВ»;
3) вивчити критичну літературу по вищевказаним творам;
4) з'ясувати ставлення до підіймається питань сучасників Достоєвського і наступних дослідників його творчості;
5) вивчити чернетки і записні зошити Ф.М. Достоєвського для відповіді на питання про історію створення роману В«БісиВ»;
6) провести порівняння героїв роману В«БісиВ» між собою і порівняти їх з героями оповідання М. Горького В«КарамораВ» і повісті М.Ю. Лермонтова В«Герой нашого часуВ»;
7) досліджувати питання нігілізму;
8) вивчити біографію С.Г. Нечаєва як прототипу одного з головних героїв;
Об'єктами вивчення нами були обрані:
1) текст роману Ф.М. Достоєвського В«БісиВ»;
2) текст розповіді М. Горького В«КарамораВ»;
3) текст повісті М.Ю. Лермонтова В«Герой нашого часуВ»;
4) чернетки і записні зошити Ф.М. Достоєвського, що відносяться до створення роману В«БісиВ»;
5) критичну літературу по досліджуваним нами питань.
Глава 1.1 Історія створення роману
Вирішальним спонукальним поштовхом до створення роману В«БісиВ» послужило так зване В«Нечаєвський справаВ» -Вбивство слухача Петровської земельної академії І.П. Іванова п'ятьма членами таємного товариства В«Народна розправаВ» на чолі з С. Нечаєвим.
Обставини ідеологічного убивства, політичні передумови та організаційні засади терористів, особливості особистості їх керівника і склали фактологічну основу В«БісівВ». Разом з тим газетні матеріали і судові протоколи, вигадки і побутові факти як би злилися з препарованими ідеями лібералів і західників Чаадаєва, Грановського, лівих радикалів Прудона, Бакуніна, революційних демократів Бєлінського, Писарєва, Герцена, вульгарних матеріалістів Фохта, Бюхнера і зазнали трансформацію відповідно до багатоплановим художнім задумом, отримали глибоку філософсько-психологічну та релігійно-моральну інтерпретацію. Письменникові було важливо не тільки висвітити до дна зміст і сенс актуального події, але і виявити його походження, визначити живильний грунт і метафізичні підстави для такої діяльності.
Напередодні роботи над В«БісамиВ», в травні 1869 року, Достоєвський поділився з А.Н. Майкова мрією: «³дтворити ... всю російську історію, відзначаючи в ній ті точки і пункти, в яких вона часом і місцями, як би зосередилася і виражалася вся, раптом, у всьому своєму цілому. Таких всевиражающіх пунктів знайдеться, у всьому тисячолітті, до десяти ... Ну ось схопити ці пункти і розповісти ... всім і кожному, але не як просту літопис, немає, а як сердечну поему ... Але без егоїзму, без слів від себе, а наївно, як можна наївні, тільки щоб одна любов до Росії била гарячим ключем-і більше нічого ... В».
За свідченням Анни Григорівни Достоєвській, дружини Федора Михайловича, письменник, читаючи газети і спілкуючись з її братом, студентом тієї самої Петровської земельної академії, Іваном Григоровичем Ситникова, прийшов до висновку, що в цьому навчальному закладі В«в самому нетривалому часу виникнуть політичні хвилювання В».
Вбивство Іванова Нечаєвим і його соратниками вразило Достоєвського як збулася пророцтво їм політичних хвилювань в Петровської земельної академії. [3]
В«БісиВ» були задумані Достоєвським наприкінці 1869 р. як роман про Нечаєва і нечаєвців. Протягом декількох місяців передбачалося, що Нечаєв (Петруша Верховенський) і повинен бути головним героєм. Однак у серпні 1870 р. у роботі стався перелом -Практично готовий текст був забракований. Справа в тому, що одночасно з романом про Нечаєва Достоєвський обмірковував план роману-епопеї В«АтеїзмВ». У листі до Майкову говориться, що вже до кінця 1868 року в Достоєвського склалася тема для величезного роману В«АтеїзмВ»: це історія російського скептика, ...
