ЗМІСТ
ВСТУП
ГЛАВА 1. МІСЦЕ РОМАНУ Л. Н. ТОЛСТОГО В«НеділяВ» У ЛІТЕРАТУРНОМУ ПРОЦЕСІ XIX СТОЛІТТЯ
1.1 Історія створення роману і його місце в творчості Л.Н. Толстого
1.2 Ідейна специфіка роману у контексті філософських течій епохи
РОЗДІЛ 2. ХУДОЖНЯ СПЕЦИФІКА РОМАНУ В«НеділяВ»
2.1 Основні ідеї та проблеми, порушені Толстим у своєму творі
2.2 Образна система роману
ВИСНОВОК
ЛІТЕРАТУРА
ВСТУП
Одним з останніх великих творів Льва Миколайовича Толстого, написаних ним перед смертю, став роман В«ВоскресінняВ». Згодом даний твір було визнано класикою російської літератури.
Роман був написаний Л. Н. Толстим в 1899 р. - нелегкий час і для письменника, і для Росії, перелом епох, зміна століть, якраз в той час, коли країна була повергнута в жах: В«Переповнена Сибір, тюрми, війна, шибениці, злидні народу, блюзнірство, жадібність і жорстокість влади ... В»[1] Тяжке становище народу, волею долі опинився в подібному становищі, розцінювалося Толстим як особиста трагедія, нещастя, як розпад власної душі.
Росія вся перед нами в цьому романі, серед дійових осіб ми бачимо численних різномастих персонажів, починаючи від вищих сановників царської імперії - сенаторів, міністрів, губернаторів, і кінчаючи охоронцями закону - тюремними начальниками.
Глибина ідей роману В«НеділяВ», їх геніальне художнє втілення в тексті, а також актуальність їх у контексті часу визначили той факт, що після виходу
в світ роман вразив сучасників і практично відразу ж був переведений на багато європейські мови. Подібний успіх багато в чому пояснювався гостротою обраної теми (доля продажної жінки) та повною трансформацією письменника в жіночий образ для передачі її психологічних почуттів і переживань. Російська православна церква висловила ставлення до роману і до поглядів Толстого, відлучивши його від церкви.
В«ВоскресінняВ», - роман, в якому Толстой висвітлив з нової точки зору всю російську дійсність і все суспільний і державний устрій Росії, - був також останнім, як би завершальним романом всієї російської літератури ХIХ століття. І це символічно, як і символічно і сама назва роману в світлі його тематики і проблематики.
Таким чином, метою нашої роботи є розгляд художньої і ідейно-тематичної специфіки роману В«НеділяВ».
Об'єкт вивчення - процес втілення в романі філософських поглядів письменника.
Предмет - проблемно-тематична та образна системи творі.
Завдання:
- розглянути історію створення роману і його місце в творчості Л.Н. Толстого;
- виявити ставлення до романом сучасників і критиків;
- проаналізувати проблемно-тематичну структуру роману;
- вивчити образну систему твору;
- зробити висновок про художній специфіці В«ВоскресінняВ»
Практична значимість нашої роботи полягає в тому, що матеріал, викладений у ній, може бути використаний при вивченні творчості Л.Н. Толстого на практичних заняттях, на уроках в школі, а також при підготовці до іспитів і заліків з дисципліни В«Російська література XIX століттяВ».
ГЛАВА 1. МІСЦЕ РОМАНУ Л.Н. ТОЛСТОГО В«НеділяВ» У ЛІТЕРАТУРНОМУ ПРОЦЕСІ XIX СТОЛІТТЯ
1.1 Історія створення роману і його місце в творчості Л.Н. Толстого
Історія створення роману В«НеділяВ» необхідна для нашого дослідження, оскільки саме в ті роки, коли йшла інтенсивна робота над ним, встановлювалося, коригувалося і оформлялося ставлення письменника до його твору.
Створення В«ВоскресінняВ» співпало за часом з роботою Толстого над циклом статей про мистецтві і естетичним трактатом В«Що таке мистецтво?В». І цей знаменитий трактат, і роман В«ВоскресінняВ» були завершені і опубліковані в один рік - 1899-й - останній рік XIX в. І якщо В«Що таке мистецтво?В» Сприймалося сучасниками як толстовських В«Не можу мовчатиВ» в області естетики, то і В«ВоскресінняВ» перші з його читачів оцінили як видатний В«Соціально-геніальнийВ» роман, а його противники визначили жанр В«ВоскресінняВ» як В«соціально-моральний памфлетВ» і побачили в ньому зовсім не роман, але В«Обвинувальний актВ» [2].
Толстой сподівався, що такими творами, як роман В«ВоскресінняВ», він зможе послужити настанню нового століття, в якому відбудеться оновлення, відродження життя всіх пригноблених, ошуканих, скривджених людей.
Можна привести з листів і щоденників Толстого кінця 80-х і 90-х років чимало визнань про те, що він хоче В«писати роман longue haleineВ» (тривалий - фр.) інакше, ніж попередні йому романи, і, - коли вже почалася над ним робота, - Що він пише В«нове ВоскресінняВ» [3].
Творча історія роману, що почалася в 1889 р., пройшла кілька етапів. Вона була зосереджена на вирішенні кількох художніх завдань. Перша з них полягала в тому, щоб, до кінця розробивши сюжет В«Коневского повістіВ», вийти за його вузькі рамки.
Спочатку твір писався під назвою В«Коневского повістьВ», тому що в червні 1887 року Анатолій Федорович Коні розповів при Товстому, історію про те, як один з присяжних засідателів під час суду дізнався в обвинуваченої за крадіжку повії ту жінку, яку він колись спокусив. Ця жінка носила прізвище Вони, і являла собою повію найнижчого розряду, з понівеченим хворобою особою. Але спокусник, ймовірно колись любив її, вирішив на ній одружитися і багато клопотався. Подвиг його не отримав завершення; жінка померла у в'язниці.
Вражений всім цим, Лев Толстой попросив Коні віддати йому тему. Він почав розгортати життєву ситуацію в конфлікт, і ця робота зайняла кілька років письменницького праці і одинадцять років роздумів.
Друга завдання, яке стояло перед автором, була ще більш складною: побудувати таку композицію твору В«великого диханняВ», щоб вона дозволила включити в неї картини російської пореформеної і передреволюційної життя, здійснюючи спосіб, який був використаний Толстим при роботі над «³йною і миромВ» і розкритий їм в Двома словами: В«захопити всіВ» [4]. У В«ВоскресінніВ» ширше, ніж в будь-якому іншому попередньому творі, Толстой використав принцип художнього зіставлення, завдання якого він бачив у тому, щоб оголювати В«Контраст між розкішшю розкошують і убогістю бідуючихВ»
Толстой створював В«ВоскресінняВ» як, за його словами, В«сукупне листВ», звернене до мільйонам читачів. І письменник не помилився, вважаючи, що з романом познайомиться ще при його житті безліч людей, що жили в Росії і в зарубіжних країнах.
Після того як В«ВоскресінняВ» вперше було надруковано в В«НивіВ», його опублікували багато російські видавництва. За недовгий термін на батьківщині письменника з'явилося близько 40 видань В«ВоскресінняВ». У Франції за один 1900-й рік побачили світ 15 видань роману. У Німеччині за два роки В«ВоскресінняВ» було видано 12 разів. Багато разів роман Толстого був тоді ж перевиданий в Англії, Сполучених Штатах Америки та інших країнах [5].
У Росії В«ВоскресінняВ» друкувалося з величезними цензорськими купюрами: з 129 глав роману лише 25 В«пощадилиВ» світська і духовна цензура. У французькій газеті В«ЮманітеВ», коли вона редагувалася Жаном Жоресом, текст В«ВоскресінняВ» був надрукований повністю. Безцензурний видання роману вперше з'явилося в зарубіжному видавництⳠ«³льне словоВ», керівником якого був однодумець Толстого В. Г. Чертков. За 1899-1900 рр.. воно випустила п'ять видань повного, звільненого від цезурних купюр В«ВоскресінняВ».
На початку Січень 1900 газета В«РосіяВ» повідомляла про те, що В«роман Л. Толстого читали разом, замість десятків тисяч, сотні тисяч людей. Він проникав у маси небагатих читачів, до яких нерідко вести про видатних явищах літератури доходять з других рук В».
Інтерес письменника до В«типу майбутньогоВ»...
