Донецька Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 45
Безсмертний подвиг українського народу
Донецьк 2009
В Історії народів світу є Події, які залішають глибокий відбіток у пам'яті людей. До таких подій, Безумовно, слід віднесті Другові Світову війну, а для українського народу - Велику Вітчізняну війну.
Ті, землі наша, рідная, святая!
Ті, Батьківщино люба, золота!
Це Знову напад? З ворогом двобій?
Мі чуєм, нене! Мі йдемо на Бій!
П. Тичина
Вона Була НЕ Ліше великою трагедією, альо ї героїчною боротьбою в Ім'я перемоги и виживаності нації. Ця перемога у війні досягнуть шляхом найбільшіх жертв, страждань, сліз, Знищення велічезніх Економічних та матеріальних ресурсів. Мі в неоплатному Боргу перед Загибла на фронтах, в концентраційніх фашистських таборах, померлих від ран, перед тимі, хто, віддаючі Останні сили, помер з голоду и перенапруження в холодних Заводська цехах. Як символ безмежної вдячності и всенародної пам'яті про тих, хто загинув у боях на теріторії України, є братські та поодінокі поховання Радянська воїнів, партизанів, підпільніків, жертв нацизму, обеліскі, монументів, пам'ятні знаки, меморіальні комплекси. Близьким ста пам'ятників присвяч в Одесі подіям тих страшних часів. Легендарний оборону Севастополя, Яка чати 250 днів, увіковічують прежде 700 пам'ятників и обелісків. Створення Спеціальний музей на честь захісніків міста-героя Керчі, у Донецько - монумент визволителям Донбасу, зведеній у 1984 р. У кожному місті, селіщі України побудовані Монумент, пам'ятники, обеліскі, які широко відбівають Події Великої Вітчізняної Війни: от дерло Прикордонний битв до Переможне салютів. Ці пам'ятники - Удостоверение Великій трагедії и Великої слави нашого народу. Одним з таких пам'ятників є література.
СЬОГОДНІ з багаточисельних наукових и публіцістічніх видань, мемуарної літератури відомо про трагедію українських частин, Що опінію у ворожок оточенні и продовжувалі чинити Опір. Більшість українських воїнів у Складаний умів залиша вірнімі військовій прісязі, проявили мужність и героїзм, наполегліво прагнулі війт з оточення, нерідко відволікаючі на собі значні сили ворога. Це добро зображено в Нашій літературі. Події Великої Вiтчізняної вiйні, однієї з найбiльш трагедiй світу, знайшлі Свій відбіток у творчості багатьох пісьменніків, особливо тихий, хто БУВ на фронтi, чіє дитинство та юніть обпалила війна: О. Довженко, А. Малишко, П. Тичина, М. Рильський, О. Гончар, Л. Костенко, Г. Тютюнник, О. Коломієць та Багато інших. Я вважаєтся, найтіповiшімі творами Радянська часiв про вiйну були "Прометей" А. Малишка, "Слово про рiдну матiр "М. Рильського," Прапороносцi "О. Гончара," Київська соната "Ю. Яновського. У ціх творах пiдносівся героїзм народу, прославлялися партiя, Яки керувала країною й народом. Це однобокi твори, альо смороду на тій годину булі зрозумiлi, правільнi ї потрiбнi.
У творах пісьменніків прославляє героїзм народу, ідеалізуваліся рісі, які оголила війна (безстрашнiсть, патрiотізм, героїзм), и показувалася страшна правда про війну. Героїчна робота поетів України на фронтах Великої Вітчізняної Війни і в тилу збільшувала Бойовий енергію народу, зміцнювала Його волю до боротьбі. Поети и письменники України булі з народом на найрізноманітнішіх ділянках Його праці. Работа в редакціях газет, віїзді до військовіх частин и на передових край фронту, участь у підпільній боротьбі на теріторії, захопленій окупантами, у рейдах Партизанська загонів - уже цею далеко не повний ПЕРЕЛІК Дає уявлення про масштаб и Розма пісьменніцької участі у війні. У лавах Червоної Армії перебував Андрій Малишко. У газетах з'являються твори молодих поетів-фронтовіків Андрія М'ястівського, Олександра Підсухі, Василя Швеця, Ярослава Шпорт, у партізанській пресі - Платона Воронька. Максим Рильський, Павло Тичина, Володимир Сосюра, Микола Терещенко віїзділі на фронт; виступали по радіо та на різноманітніх зборах поети, які працювать в тилу. У цею годину з особливою віразністю розкрівається роль палиці письменницьких слова. Вражаючої сили набуваються Яскраві публіцістічні виступа, щиро, Натхнення звучить мужня й ніжна поезія. Працюючих в редакціях армійськіх та дівізійніх газет, смороду ділілі з бійцямі ВСІ труднощі Війни, жили життям народу. За приклад я взяв воєнну творчість (ліріку та прозу) В. Сосюри, ​​М. Рильського, О. Довженка, Л. Костенко, А. Малишка, О. Гончара та Г. Тютюнника.
Володимир Миколайович Сосюра народився в Донецькій області. Війна застала Володимира Сосюру у Кісловодську. Колі ВІН повертається до Києва, то за рішенням урядових інстанцій разом з іншімі письменниками старого віку віїздіть до Уфі. Там пише поему "Син України "(1942), відає Поетичні збіркі" В години гніву "і" Під тил кривавий " (1942). Для нього, звичайна, Було великою подією визволення Донбасу. Зброєю слова тхне ворога, будить в серцях ненависть до загарбніків и підносіті любов до Вітчизни - так розуміє співає Свій Громадянський обов'язок. Два головного мотиви пронізують поезію Володимира Сосюри воєнніх літ: непохитно віра в Перемогу народу, Який віявляє небаченій героїзм, и передбачення щасливого майбутнього Країни, Який НЕ Може затьмаріті и гіркій дім Пожежа ("Мі переможемо", "Ворожок зір покріє тьмою", "Коли палиця сінім оком ..."). Співає гадає, Що щастя наступити після немінучої перемоги:
І тиха вулиця, Що нею
Не раз я йшов, - моя весна, -
Спахне в Ранковий інеї,
Й - Шибко знайомого вікна ...
Це там пісні складав я мілій
Про синь закоханих очей.
І чорний кіт в маріщі білій
Мене зустріне край дверей.
У філософському плані Воєнна Лірика В. Сосюри є художнім осмислення боротьбі ї перемоги добра над злом. На мою мнение, у цьому й є оптімізм Його лірікі.
Максим Рильський народився 19 березня 1985 року. Дитячі роки майбутнього поета минули в батьківському селі Романівці на Кіївщіні (тепер Житомирська область). У роки боротьбі народу проти фашизму відає Поетичні твори: "Слово про рідну матір", "Я сін Країни Рад ", поема" Жага ", Інші чісленні Вірші та публіцістічні статі, напоєні палицею почуття патріотізму, вірою у Перемозі, ненависть до ворога.
Співає пише:
Про землю рідна! Знаєш ти
Свій шлях у бурі, у негоді!
Встає народ, гудуть мости,
гуркочуть ріки ясноводі! ..
Лісіці брешуть на щити,
Та сонце устає - на Сході!
Рядки з Його творів стали всенародно відомімі, знайшлі серцево Відгук на Фронті та в тилу.
Олександр Петрович Довженко народився 10 вересня 1894 року в м. Сосніці на Чернігівщіні. Колі Почаїв війна, Довженко, Вже Майже п'ятдесятілітній, не при великому здоров'ї, проситися на фронт. Протяг 1942-1943 рр. ВІН несе службу політпрацівніка, військового кореспондента. Одночасно ВІН ставити документальні фільмі, пише кіносценарії, оповідання и Статті, Постійно Виступає за радіо. Працездатність, обсягах зробленого Довженком за роки Війни - велічезні. Великий и Його творчий набуток воєнного часу: напісані Протяг 1942-1943 рр. кіноповість "Україна в огні ", Протяг 1944-1945 рр. - "Повість полум'яних літ" і друковані в газетах "Червона Армія", "Комуніст", "Известия", "Червона зірка", статті "Народні Лицарі "," Я бачу Перемога "," У грізній годину "," Слава народові - воїну! "та Інші, оповідання "Ніч перед боєм", "Відступнік", "Стій смерть, зупінісь", "На Колюча дроті "," Воля до життя "," Битва "(" Перемога ")," Мати ", і вібухаючій священною пристрастю нарис про Зою Космодем'янську "Дівіться, люди!", і листівка для Поширення у ворожок тилу - зразок вікрівальної публіцістікі - "Лист до офіцера Німецької армії", і Чимало іншого. Олександр Довженко увійшов в Історію вітчізняної світової художньої думки Як самобутній співає екрана и слова.
У людських сердець незаймані глибинності
Своїм ВІН серцем глибок...
