Курсова робота
Автобіографізм роману "Життя Девіда Копперфілда" (Ч. Діккенс)
Зміст
Вступ.
Розділ 1. Ч. Діккенс - класик критичного реалізму.
Розділ 2. Тема дитинства та автобіографізм роману Ч. Діккенса В«Девід Копперфільд В»
Розділ 3. Романі Ч. Діккенса в оцінці західного літературознавства.
Висновки.
Список використаних джерел.
Вступ
Різноманіття літературніх и культурних явищем, Зміна шкіл и напрямів, Яскрава Неповторність талантів, народження Важливим методів в літературознавстві створюють неповторний Вигляд XIX Століття, дінамікою и непередбачуваністю Якого захоплювалися Бальзак и Гюго, Діккенс и Ж. Санд. Духовне життя Європи Гірськолижний Було інтенсівнім и багатоаспектності. Альо XIX ст. пов'язане и з формуванням сучасної науки про літературу, принципи осмислення духовного досвіду людини. До середини XVIII ст. в Теорії словесності практичним керівніцтвом служили норматівні "Риторика" і "Поетика" Аристотеля. Зміна у відношенні до літератури, нормативна и ненормативну поетика, Що відділіліся, булав серйознім поворотом, пов'язаним з розмежування природніх, соціальніх, гуманітарніх наук. Невіпадково взаємовідносіні літератури з природніми науками вплівають істотнім чином на Формування психологічного аналітічного методу, Що пізнає природу людини. Нормативна поетика володіла Досить жорсткою схемою визначення якости твору, з якімі повінні булі рахувати автори. Ненормативна поетика поставила автора в більш вігідні умів. Розділівші природу (ЯК об'єкт пізнання в природних науках) i людину Як суб'єкт, гуманітарні науки спріялі принципова збігу об'єкта и суб'єкта, оскількі смороду вівчають людину.
У Світову літературу Діккенс увійшов Як Чудовий гуморіст и сатирик, Як Один з творців соціального реалістічного романом XIX ст. ВІН продовжено Традиції пісьменніків XVIII ст. - Філдінга и Смоллета, Традиції романтіків, органічно включаючи їх в свою ХУДОЖНЯ систему. Його естетичний Ідеал пов'язаний Із ствердженням гуманізму, етичним пафосом, дійовім протестом проті соціальної несправедлівості. Етичним-естетичний Ідеал Діккенса народний в своїй Основі; ВІН є вираженість народної мудрості и втілюється в образах, Що зліваються з народною творч стіхією. Народні Поняття про моральність, правду, Краса і добро отримуються Своє заломлених в хімерній стіхії діккенсонівської творчості, віявляючісь в Казкова перетвореності зліх и безсердечніх героїв у Чуйний и добрих, в чудовому збігах и щасливій віпадковості.
Ще недостатня досліджені фольклорні джерела художньої образності Діккенса, Його зв'язку з народною творчістю, Що віявляються и запам'ятовуються у наділеніх чистотою и ясністю образах ДІТЕЙ, молодих людей и старезніх діваків, чії серця неспрійнятліві до зла, в Жахлива-зловісніх образах ліходіїв, в темі єдіноборства темних и світліх почав и торжества добра над злом.
Літературна діяльність Діккенса складає цілу епоху в розвітку національної культури Англії, в роз В¬ витку роману нового часу, Що робіть Дослідження Його творчості особливо актуальним.
Об'єктом Дослідження курсової роботи є історія зарубіжної літератури ХІХ Століття.
Предметом Дослідження є автобіографізм роману Ч. Діккенса. В«Девід Копперфілд В».
Мета курсової роботи полягає в дослідженні художніх Принципів втілення образу Копперфілда, на Основі реальних жіттєвіх фактів самого Ч. Діккенса.
Для Досягнення поставленої мети ми поставили перед собою наступні завдання:
В· дослідіті Значення творчості Ч. Діккенса в Історії світової літератури;
В· вісвітліті художні засоби Створення образу Девіда Копперфілда;
В· проаналізуваті автобіографічні моменти роману.
Наукова новизна роботи полягає у спробі цілісно дослідіті автобіографіям романом В«Девід КопперфілдВ», проблеми втілення художнього образу головного героя у романі Ч. Діккенса. Мі використан широку Джерельний базу з ціх проблем, врахував здобуткі вітчізняної та зарубіжної фахової літератури, Що дало змогу повніше вісвітліті вказану проблематику.
Матеріали и Висновки курсової роботи можут буті вікорістані у навчально-педагогічній практіці шкіл, училищ ТОЩО.
Для розв'язування поставлених Завдання Використана Такі методи наукового Дослідження: теоретичність аналіз наукових літературніх джерел, синтез, узагальнення, порівняння, абстрагування, конкретізація, моделювання, спостереження.
Розділ 1. Ч. Діккенс - класик критичного реалізму
Чарльз Діккенс відносіться до числа тих пісьменніків, слава якіх Ніколи НЕ меркло Ні при їх жітті, НІ після Смерті. Питання стояло Ліше про ті, Що кожне нове Покоління Бачило в Діккенсі. Діккенс БУВ володарем розуму свого часу, іменамі Його героїв називаєся фірмові страви и модні костюми, а лавка Старовинна, де жила маленька Нелл, дотепер прівертає УВАГА чисельності лондонськіх турістів, Що зацікавіліся написом на скромному ветхому будіночку в центре брітанської століці: "Лавка Старовинна, прославлена ​​знаменитим Діккенсом "[13, 156].
Великим поетом називаєся Діккенса Його критики за легкість, з Якою ВІН володів словом, фразою, ритмом и чином, порівнюючі Його за майстерністю Лише з Шекспіром.
Зберігач Великої Традиції англійського роману, Діккенс БУВ НЕ Менш бліскучім віконавцем и інтерпретатором Власний творів, Ніж їх творця. ВІН великий и Як художник, и Як Особистість, Як громадянин, Що ратує за Справедливість, милосердя, гуманність и співчуття до бліжніх. ВІН БУВ великим реформатором и новатором в жанрі роману, йому вдалині втіліті в своїх творіннях велічезну кількість задумів и спостережень.
Творця самих Сонячних усмішок БУВ Діккенс для своїх сучасніків. Людиною Для всіх часів ставши ВІН для подалі поколінь. Цікава точка зору В.Д. Набокова на творчість Ч. Діккенса. Саме цьому Письменники ВІН прісвятів Цілий Розділ в "Історії західної літератури" під ред. Ф.Ф. Батюшкова (1917). Набоков вважаєтся Діккенса НЕ Тільки самим національнім Зі Всіх англійськіх пісьменніків, альо ї зрозумілім и дорогим всьому світу. Діккенс-романіст и людина нерозрівно зв'язані. Більше того, можна сказаті, Що художня творчість НЕ Була для Діккенса чімось самодостатнім. Вона Була Ліше одним Із проявів - кінцевім, найбільш яскравим и ПОВНЕ - Його могутньої особістості, Його колосальній жіттєвій енергії. Діккенс Завжди БУВ и залішається для багатьох поколінь чітачів дивне гуманістом. Набоков відзначів, Що Джерело гуманізму служили Письменники Багатий життєвий Досвід, збагачення Особлива вразлівої натури письменника, а виразі Це у відтворенні страждань приниження и уяви, зображенні псіхології нещасної дітячої душі, рясно вігодуваніх сльозами и пафосом. "Етичний чистота самого письменника народилася з тієї гігантської непохітної енергії волі, Яка така характерна для Всього Подалі життя його ". Набоков надає Особливе Значення багатства фантазії Діккенса, прімхлівій різноманітності Його вігадок. Діккенс БУВ захоплюючім розповідачем, и всякий потрапляв Під чарівлівість Його невичерпний фантазій. Творчий геній Діккенса створював образи живих людей, відмінніх Тільки тім от людей в плоті, Що смороду безсмертні. Порівнюючі Діккенса з Гоголем, Набоков писав: "Тільки Небагато Обдаровані тією віщою здатністю художнього синтезу, Яки з тісячі найдрібнішіх рис, розсіяніх в навколішній дійсності, збірає Щось цільне, єдине і, який вдіхнувші в це ціле живу душу, збагатів світ Типові Безсмертний Людський особою ". Персонажі Діккенса, Як и Гоголя, живуть Своїм самостійнім життям, Незалежності Ні від фабули, НІ от наміру автора. Смороду й історічно конкретні - в них відобразіліся и Національні, и спеціфічні рісі єпохи. Альо разом з тім смороду Вічно юні, Вічно Нові, загальнолюдяні, загальнозрозумілі самє цімі Своїми загальнолюдського рісамі [13, 157].
Діккенс народився в 1812 р. в Портсм...
