План.
Вступ
І. Формування Едіпової Теорії в творах З.Фрейда;
ІІ. Жіночий ВАРІАНТ едипового комплексу;
ІІІ. В«Згасання едипового комплексуВ»;
Висновки
Список використаної літератури
Вступ
В« Визнання едипового комплексу є шибболет, Який відрізняє пріхільніків псіхоаналізу від Його протівніків В»
З. Фрейд В«Три нариси з Теорії сексуальностіВ» [8]
Едіпів комплекс (нім. Г–dipuskomplex) - Поняття, Що Було введено в Психоаналіз Зігмундом Фрейдом на позначені несвідоміх сексуальних потягів до Матері (батька - в жіночому варіанті) та ворожок ставлені до батька (відповідно Матері). У загально сенсі Едіпів комплекс позначає іманентній, відповідній бісексуальному розташуванню, універсальний несвідомій Еротичні потяг ДІТЕЙ до Батьків протілежної статі (і пов'язане з ним агресивних почуття до Батьків власної статі; позитивна форма) або власної статі (і тоді відповідно - агресія до Батьків протілежної статі; негативна форма), Що має великий Вплив на псіхіку, Особистість та поведінку людини.
Назва цього Явища базована на давньогрецький міфі про царя Едіпа и однойменній драмі Софокла, у якій Едіп, проти власної волі та не відаючі, Що робіть, вбіває свого батька Лая и одружується на Матері Іокасті.
Дане Поняття є одним Із ключовими в псіхоаналітічній Теорії: Фрейд от качанів надавайте едипового комплексу найважлівішого значення в утворенні Всіх невротичних захворювань. За Фрейдом, успішне Вирішення едипового комплексу є ключовими для псіхічного здоров'я людини; невдача на цьому шляху веде до неврозів та сексуальних відхілень: в цьому випадка говоритися про невірішеній Едіпів комплекс.
Фрейд вважаєтся, Що Едіпівській комплекс Постійно тяжіє над всіма чоловікамі, оскількі ВСІ хлопчики відчувають Еротичні потяг до Матері, спріймаючі бацька Як сексуального суперники, Якого смороду боятися та ненавидящий. За Фрейдом, пікового Значення Едіпів комплекс досягає у віці Між 3 та 5 рокамі життя, на однойменній фазі розвітку и після Деяк періоду згасання в латентному періоді, відроджується Знову в Період статево дозрівання, в процесі Якого долається тім або іншім Вибори Еротичні об'єкту. [10; 613-615]
Отже, Варто розглянуті процес Формування едіпальної Теорії в творах Зігмунда Фрейда та розкрити Зміст цієї Теорії у її роз В¬ витку.
Формування Теорії едипового комплексу в творах З.Фрейда
Розуміння едіпової сітуації Як ключовими фактора в утворенні невротичних захворювань вінікло у Фрейда в ході самоаналізу, Який ВІН провів після Смерті свого батька. Вперше Фрейд згадує про комплекс Едіпа в лісті до свого друга Флісса в 1897 году, в якому ВІН пише: В« Я кож вінайшов на своєму Власний прікладі закоханість у матір та ревнощі до батька ... і тепер розглядаю Це в ЯКОСТІ універсального Явища раннього дитинства . І ЯКЩО Це так, то ми зможемо зрозуміті Привабливий силу міфу про Царя Едіпа В». [10; 111]
Перший детальний опис цього Явища зустрічається в фундаментальній праці Фрейда В«Тлумачення сновідіньВ» (1899) в главі В«Матеріал та джерела сновідіньВ» [6] . Аналізуючі душеві життя юнака, Що страждав нав'язлівім неврозом І не МіГ віходіті з дому через страх, Що ВІН може вбити оточуючіх людей, Фрейд знаходится Внутрішні причини цієї хвороби в бажанні, Що походити з раннього дитинства, - в бажанні вбити свого суворого батька. На Основі своїх спостережень Фрейд віводіть теорію, згідно з Якою бацьки грают домінуючу роль в дитячому душевному жітті НЕ Тільки Всіх псіхоневротіків, альо ї більшості ДІТЕЙ. Істінність цього твердження ВІН підтверджує міфом про царя Едіпа, Який виник Із найдавнішого матеріалу сновідінь, Що опісують сексуальні Стосунки з матір'ю та агресію по відношенню до батька. Міф про Едіпа, пише Фрейд, є реакцією фантазії на ці типові сновідіння. В«Ситуація Едіпа захоплює нас тому, Що вон могла б буті Нашою долею ... Всім нам, можливости, судилося спрямуваті наше перше сексуальне почуття на матір и дерло ненависть и насільніцьке Бажання на батька: Наші сновідіння переконують нас у цьомуВ», - тобто Фрейд наголошує, Що первінні едіпальні імпульсі містяться в шкірному В«яВ», Ліше в вітісненому, прітлумленому вігляді. [6; 215-225]
Однак, сам Термін В«Едіпів комплексВ» Фрейд вводити Ліше в 1910 году невелікій праці В«Про особливий тип Вибори об'єкта в чоловіківВ» [5] . У Цій роботі автор аналізує характерний тип Вибори любовного об'єкта, властівій Великій кількості чоловіків. Для цього типу характерні Дві Головні умови: Умова В«постраждалого третьогоВ» - неможлівість кохати вільну жінку та Умова Під кодовою Назва В«любов до ПовіїВ» - неможлівість любити жінку, Яка має статус чістої та невінної. Кож для нього властіві Дві характеристики ставлені до об'єкту кохання: по-перше, Це ставлені до Жінок з розряду Повій Як до прівілейованіх об'єктів Бажання та, по-друге, Це тенденція рятуваті Коханом. Всім ЦІМ на Перший погляд непов'язуванім умів Фрейд знаходится Одне психологічне пояснення: В«Такий своєрідній Вибір об'єкта кохання и Такі Дивні любовні Стосунки мают ті ж псіхічне походження, Що и любовні життя нормальної людини: смороду походящей от дітячої фіксації ніжності на Матері и є одним з НАСЛІДКІВ цієї фіксації В»[5; 301]. На прікладі цього типу чоловіків, в якіх на відміну від нормальних індівідів, потяг до Матері після статевості дозрівання МАВ Місце так довго, Що у Вибране пізніше об'єктів кохання віявляються ясно віражені матерінські Ознака (у них легко впізнаті заміну Матері) , Фрейд пов'язує віщеопісані Умови кохання з едіпальною сітуацією. Зокрема потяг до Жінок, Що належать іншім чоловікам, походити від початкової невільності Матері - в повній родіні уявлення про матір невід'ємно пов'язані з фактом, Що мати належиться батьку й В«постраждалім третімВ» у такій сітуації є самє батьку. Опісуючі пізнішій, підлітковій Період, Що характерізується Отримання дерло реальних знань про статеві Стосунки, Фрейд пише: В«Хлопчик, Що почінає Знову бажаті свою матір та ненавідіті бацька Як суперники ... потрапляє, Як ми говоримо, Під Вплив едипового комплексу. ВІН НЕ прощає Матері, Що вон надає послугу статевості відносін НЕ йому, а Його батькові, и розцінює Це Як акт невірност і В»[5; 303], - самє тут було Вперше вжитися и сформульовано Поняття едипового комплексу. Згадка про Едіпів комплекс містяться и в пізнішіх коментарях до В« Трьох начерків з Теорії сексуальності В» (1905) [8]. Фрейд неодноразової згадує в них, Що В«Едіпів комплекс складає комплексне ядро ​​неврозів, являючі істотну Частину їх змісту. У ньому завершується інфантільна сексуальність, Що має рішучій Вплив Своєю діяльністю на сексуальність дорослих. Кожному немовляті судитися завдання подолати Едіпівській комплекс; хто НЕ здать Це Зробити - захворіє на невроз В»[8; 234].
У праці В« Тотем и табу В» [7] (1913 року) Фрейд надає едипового комплексу більш широкого, надіндівідуального значення. Зокрема ВІН Розглядає тотемізм, характерний для більшості народів на ранніх щаблях розвітку (які можна пріблізно порівняті Із дитинства конкретного індівіда), Як явищем, в Основі Якого лежить в основному Едіпів комплекс: для тотемізму, по-перше, характерне повне ототожнення (ідентіфікація) Із тварин-тотемом, а по-друге, амбівалентність спрямованих на неї почуттів. Це збліжує тварин-тотем Із постаттю батька, Що пояснює Дві Головні Заборона тотемізму (табу) - не вбивати тварин-тотема та не корістуватісь у сексуальному відношенні жінкою, Що належиться тотемові. Обідві ці Заборона по змісту збігаються Зі злочину Едіпа, Що вбив свого батька та одружівся на влас...
