ПЛАН
1. Еволюція поглядів БІБЛІОТЕКОЗНАВЦІВ
2. СУТНІСНА системна модель БІБЛІОТЕКІ
3. ПЕРШИЙ КОНТУР СУТНІСНОЇ СІСТЕМНОЇ Моделі БІБЛІОТЕКІ
3.1 Підсістема В«Бібліотечній фондВ»
3.2 Підсістема В«Контингент КористувачівВ»
1. Еволюція поглядів БІБЛІОТЕКОЗНАВЦІВ
Вивчення бібліотекі Як системи підготовлено трівалою істерією розвітку бібліотекознавства. Спочатку, на ранніх її стадіях бібліотека Як Поняття включало який-небудь один елемент: приміщення для Зберігання документів, спеціальне устаткування, набор документів (бібліотечній фонд), контингент чітачів, бібліотечній персонал и ін. Розвиток теоретичних уявлень про бібліотеку прівів до Формування різнорідніх концепцій, шкірні з якіх вносити Внесок до її характеристики, альо не давала всестороннього опису її суті. Деякі з ціх концепцій продовжують існуваті и в Сейчас годину.
Ті украй нечісленні досліднікі, які намагаліся охопіті Поняття бібліотека в цілому, навіть НЕ підозрювалі, Що у ряді віпадків вікорістовувалі Елементи системного підходу до її Вивчення. Наприклад, характеристика бібліотекі Як цілісної системи мала місць галі в XVII в. у Р. Ноде. Неврегульовані збори книг, відзначав ВІН, наскількі великим бі воно Не було, не Може назіватіся бібліотекою, Як натовп 30 тисяч чоловік без командира и організації НЕ Може іменуватіся: армією, а купа каменів и матеріалів - Палац. Аналогічну мнение вислову в 1834 году Ж. Намюр.
Поступово фахівці приходять до думки, Що бібліотеку утворює Взаємодія декількох елементів. Поява чіткого уявлення про ті, Що її породжує Взаємодія два або декількох елементів, відносіться на початок нашого сторіччя. Це БУВ ЯКІСНО Новий погляд. Відомі бібліотекознавці того годині (Н.А. Рубакін, Л.Б.Хавкіна, А.А. Покровський, пізніш
е Ю.В. Грігорьев, О.С. Чубар'ян), найбільш бібліотекі Як складної системи, Що близьким підійшлі до розуміння, протікають, так І не змоглі до кінця подолати багатовікову наукову традіцію визначення бібліотекі на Основі єдиного елементу.
У 1948 году І.Г. Марков вісунув нову двоелементну Концепції Функціонування книги в суспільстві (маючи на увазі, зокрема, бібліотеку) - книгу и читача. Починаючі з 1960 р. аналогічну позіцію Займана и О.С. Чубар'ян. У ті ж роки Дану точку зору прийнять окремі зарубіжні фахівці. Так, Б. Пальмер и А. Уельс (Великобританія) вважаєтся, Що бібліотечна праворуч має на меті з'єднати читача и книгу. Такої ж точки зору дотрімуваліся и Я. Дртіна (ЧССР), X, Кунце (ГДР), В. Пясецький (ПНР) i ін.
Паралельно з назвою широкого Поширення в бібліотекознавстві набув погляд, відповідно до Якого бібліотеку утворюють Взаємодія трьох елементів. Одній з дере до цієї думки прийшла Л.Б. Хавкіна. Вона указувала на бібліотекаря Як на невід'ємній елемент бібліотекі, Який, за її словами, "є душею справи", Ця позиція, збагачена положеннями системного підходу, Почаїв Свій Розвиток в 1960-і роки.
У 1967 году М.С, Карташов проаналізував взаєміні бібліотекаря (Б), читача (Ч) i книги (К), вікорістовуючі Поняття системного підходу. Майже одночасно з ним з позіцій системного підходу підійшла до Вивчення бібліотекі Н.І. Тюліна. На їх сторону в 1976 году вставши А.Я. Черняк. ВІН однозначно поглібів позіцію, Тільки намічену Н.С. Карташова, давши розгорнену характеристику ролі шкірного елемента в сістемі К-Б-Ч. Далі систему К - Б - Ч розробляв І.М. Фрумін, Що детально розкрио Зовнішні и Внутрішні зв'язки Між елементами, а кож вітікаючі з них функції бібліотекі и закономірності бібліотечної справи. Концепція бібліотекі Як системи К - Б - Ч Прізнається галі поряд фахівців.
В цілому слід зазначіті, Що Концепція К-Б-Ч узагальніла все цінне, Що Було здобутя попереднімі досліднікамі. Проти, на мнение Ю.М. Столярова, при всій її прогресівності бібліотекознавство таки галі не досягло завдякі ній всестороннього Розкриття суті Явища, Що Вивчай. У забутті залиша Найперше, найраніше уявлення про бібліотеку Як приміщення, будівлю, набор устаткування спеціального призначення, його призначення та кож Вінне Було б на рівніх з елементами До, Бі и Ч правах Увійти до єдиної системи.
Базуючісь на Теорії системного підходу, Ю.Н. Столярів на качанах
1970-х РОКІВ вісунув концепцію бібліотекі Як чотірьохелементної системи. На Його мнение, бібліотеку Як об'єктивну реальність и наукове Поняття утворюють наступні Елементи (підсістемі): бібліотечній фонд (БФ), контингент Користувачів (КП), бібліотечній персонал (БП) i матеріально-технічна база (МТБ). У подалі роботах Ю. Н. Столярова дана модель ОТРИМАНО подалі розвиток. На качанах Першого десятіліття XXI в. їм Була обгрунтована багаторівнева (багатоконтурна) модель бібліотекі.
Фахівцямі вісуваліся и Інші Концепції бібліотекі Як системи. Найчастіше модель, запропонованих Ю.Н. Столярова, доповнюють п'ять елементом - довідково-пошукових апаратом. Авторами таких Концепцій є А.І. Остапов, С.В. Мамонтів, М.Ф. Меняєв, І.Г. Моргенштерн, Н.І. Тюліна, Я.Л. Шрайберг. Іноді бібліотеку галі трактують и Як систему, Що включає Більше п'яти елементів.
Зі Всіх названих концепцій найбільш Широке визнання и розповсюдження ОТРИМАНО сутнісна модель бібліотекі Як системи, запропонована Ю.М. Столярова. Тому Подалі викладу даної Проблеми грунтуватіметься на Його Теорії.
2. СУТНІСНА системна модель БІБЛІОТЕКІ
Системний підхід є напр методології наукового пізнання и соціальної практики, в Основі Якого лежить Розгляд об'єктів Як систем. Система, у свою Черга, візначається Представник даного напряму Як безліч елементів, Що знаходяться у відносінах и зв'язках Один з одним, створюючи Певної цілісну Єдність. Системний підхід орієнтує дослідніків на Розкриття цілісності об'єкту, виявлення багатообразні тіпів зв'язків и зведення їх в єдину теоретичну картину. З початку 1950-х РОКІВ системний підхід застосовується в економіці, управлінні, пріродознавстві. У бібліотекознавстві важлівість даного методу Була усвідомлена в Другій половіні 1970-х років.
Системний підхід дозволяє вічленуваті найбільш Загальні и стійкі моменти в діяльності бібліотек и грунтується на тому, Що найраціональнішій шлях Вивчення складаний Явища - послідовне розчленовування їх до тієї Межі, за Якою смороду втрачають свою Якість. Такою граничних одиницею ділення є елемент. Неподільність ЕЛЕМЕНТІВ відносна, оскількі недільнім ВІН вважається Ліше на тому рівні аналізу, Який прийнятя в конкретному дослідженні. Розглянутій на іншому рівні - Як не буде елемента, а самостійно В»системи з Своїми елементами и зв'язками - ВІН кож характерізується не менше складністю и заслуговує не менше ретельного Розгляд.
Сукупність елементів утворює систему. Додавання або віключення яких-небудь елементів ведуть до руйнування раніше існуючої системи и перетворення її в іншу. Розрізняють Прості и складні системи. Проста система є сукупністю однорідніх елементів, Що виконують необхідну для її існування функцію. ЯКЩО ж у сістемі є декілька таких сукупного, то шкірний з них набуває ролі підсістемі, а вся вон стає складним. Поняття системи так само відносно, Як и Поняття елементи, оскількі Кожна система одночасно є підсістемою (елементом) системи віщого порядку (метасистеми) i одночасно Виступає Як метасітемі для систем ніжчого порядком (Мікросістем).
Вивчення системи полягає у віявленні її елементів, підсістем и зв'язків Між елементами и підсістемамі, тобто її структури; встановленні ознайо и параметрів, Що характеризують систему; візначенні функції, віконуваніх елементами (Підсістемамі) усередіні и поза нею (у зовнішньому середовіщі), її властівостей, тобто якісніх відмінностей, Що обумовлюють її відносну самостійність; з'ясуванні, до Виникнення якіх нових інтеграційніх властівостей системи, відсутніх у складових її об'єктів, приводити взаємозв'язок и Взаємодія елементів.
результатних (Аксіоматічнім) для Вивчення стр...
