Походження календаря
Історія календаря - ції історія геніального з'єднання астрономії й математики. Це кож історія конфліктів, релігійної запопадлівості ї боротьбі за владу.
Твердження, Що календар БУВ вінайденій хліборобамі для своїх потреб, щоб знаті, коли зорюваті землю, а коли збирати врожай, проіснувало Досить довго, хоча воно й не вітрімує ніякої критики - Як з подивимось логікі, так и з подивимось фактів. Хліборобам НЕ потрібній формальний календар, щоб знаті про зміну пір року, и прімітівні співтоваріства Протяг багатьох поколінь умудрялися годуваті собі без усяк календаря. Історічно доведено, Що календар БУВ вінайденій для того, щоб пророкуваті Точний годину Настане святий на честь того або іншого бога. Інакше Кажучи, календар МАВ релігійне призначення. Перші назви місяців у стародавніх Шумері малі префікс ЕЗЕН. Це слово перекладається Як В«святоВ», а не Як В«місяцьВ». Місяці - ції періоді, коли проводять свято Енліль, свято Нінурти ї свята інших головного богів.
Ті, Що календар служив релігійнім цілям, не повинних віклікаті подивуватися. Прикладом Може служити звичайний християнський календар, Що Як и раніше управляє Пліній нашого життя. Його головне свято й осередок - ції Великдень, святкування Воскресіння Христа - відповідно до Нового Завіту - на Третій день після розп'яття. Західні християни святкують Великдень у дерло неділю після повні, Що віпліває за Весняній рівноденням. Це створювало проблему для дерло нехристиян у стародавніх Рімі, де БУВ прийнятя сонячний календар з 365 днів, а трівалість місяців мінялася й залежався від фаз місяця. Таким чином, обчислення дня Великодня Вимагай Залучення єврейського календаря, ТОМУ ЩО Таємна вечеря, от якої почінають відраховуваті Дні велікодніх святий, насправді Була трапезою у свято седер, Якиме євреї почінають відзначаті Свій Великдень напередодні чотірнадцятого дня місяця нісан Під годину повні. У результаті в Перші сторіччя християнської ери Великдень святкувався по єврейському календарю. І Тільки після того, Як рімські імператорі Костянтин прийнять християнство ї в 325 году Нашої єрі скликала Перший Всесвітній Собор у Нікеї, ця залежність від єврейського календаря Зниклий. Християнство перетворилася в самостійну релігію.
Таким чином, ця Зміна - Як и самє походження Християнська календаря - є відбіттям релігійніх переконань и одночасно Засоба для визначення дати релігійніх святий. Ті ж самє відбулося ї у Більше пізні часи, коли мусульмани Потужной потоком заюшілі з Аравійського півострова, щоб сіломіць зброї скоріті земли ї народи на Сході й на Заході. Одним з дерло їхніх актів Було Введення чисте місячного календаря, Що мало глібокі релігійні Наслідки: відлік часу почінався з моменту переїзду Бл ісламу Мохаммеда з Мекки до Медіни (в 622 году).
Історія римсько-християнська календаря, Цікава сама по собі, Може служити кож ілюстрацією Деяк проблем, Що дісталіся в Спадщина от НЕ Дуже вдалині змішання Сонячна ї місячного календарів, у результаті Чого Потрібні булі НЕ пріпіняліся ціле тісячоріччя реформи календаря.
Сучасний християнський календар БУВ Уведення татом Грігорієм XIII в 1582 году ї відповідно здобувши Назв грігоріанського календаря. ВІН є собою реформованій юліанській календар, у Свій годину назв на честь римського імператора Юлія Цезаря.
Цей великий імператор Риму, стомившись від римського календаря, Що вікорістовувався в тій годину непослідовного, запитавши астронома Сосігена з єгіпетського Міста Олександрії, щоб тієї провів реформу календаря. Сосіген Порадує забути про вірахування годині відповідно до фаз місяця ї прийнятя сонячний календар, Як це зроб єгіптяні. У результаті трівалість рокі стала рівнятіся 365 дням, а шкірні четвертий рік МАВ у своєму складі 366 днів. Однак такий календар не враховував Додаткові 11 1/4 хвилини, які крім 365 днів и 6 годин булі Присутні в астрономічному году. Тоді ця погрішність здавать незначної, однак до 1582 року, коли БУВ прийнятя грігоріанській календар, Перший день весни, зафіксованій Собором у Нікеї Як 21 березня, пересунувся на десять днів тому, на 11 березня. Тато Григорій XIII віправів Помилка Дуже просто: Він видав указ, щоб Наступний за 4 жовтня 1582 року день уважався 15 жовтня. У результаті цієї реформи БУВ Уведення сучасний календар, іншім нововведення Якого з'явився перенос початку року на 1 січня.
Пропозиція астронома Сосігена прийнятя єгіпетській Календар не зустріло в Рімі особливого опору, оскількі римляни, и особливо Юлій Цезар, булі добрі знайомі з Єгіптом, з Його релігійнімі звичаєм ї календарем. У тій годину єгіптяні корістуваліся чисто Сонячна календарем, у якому рік складався з 365 днів, поділеніх на дванадцять місяців по 30 днів у кожному. До ЦІМ 360 дням напрікінці року додавайте п'ятіденне релігійне свято, прісвяченій богам Осірісу, Гору, Сету, Ізіді ї Нефтіс.
Єгіптяні знали, Що сонячний рік Трохи Більше 365 днів - Причому різніця в них становила не один день за кожні Чотири роки, Як у Юлія Цезаря, Що призводило до зрушення назад на один день за 120 РОКІВ або на повний рік за 1460 РОКІВ. Священний циклом єгіпетського календаря БУВ самє Період з 1460 РОКІВ, Що збігався Із циклом геліакальних сходу Сіріуса (Септ єгіпетською або Сотіс грецький) Під годину щорічного розливу Нілу, ЩО, у свою Черга, доводівся на день літнього сонцестояння (у Північній півкулі).
Едвард Майєр (В«Agyptishe ChronologieВ») дійшов висновка, Що при введенні єгіпетського календаря такий збіг геліакальних сходу Сіріуса й розливу Нілу доводи на 19 липня. Грунтуючись на ціх даніх, Курт Сеті (В«Urgeschichte und alteste Religion der AgypterВ») Обчислено, Що ця подія могла мати Місце або в 4240, або в 2780 году до Нашої ери, и спостереження за Небесний світіламі проводити або в Геліополісі, або в Мемфісі.
У цею годину досліднікі єгіпетського календаря згодні з тім, Що сонячний календар з 360 +5 днів НЕ БУВ Першим календарем на земли. Цею В«ЦивільнийВ», або мірській, календар БУВ Уведення Тільки після встановлення в Єгіпті дінастічного правління, тобто після 3100 року до Нашої ери. На мнение Річарда Паркера (В«The Calendars of the Ancient EgyptВ»), Це відбулося пріблізно в 2800 году до Нашої ери, І, можливости, при цьому В«переслідуваліся адміністратівні ї фіскальні цілі В». Цивільний календар вітіснув, або, скоріше, замінів Перший В«священнийВ» календар стародавності. На мнение В«Брітанської Енциклопедії В», древні єгіптяні споконвічно корістуваліся місячнім календарем. Р. А Паркер думав (В«Ancient Egyptian AstronomyВ»), Що цею календар В«БУВ таким ж, Як и у Всіх древніх народів В», тобто складався Із дванадцяти місячніх місяців и Тринадцята Додатковий місяця, Що не дозволялося зрушуватіся порам року.
Цей Перший календар, на мнение Лок'єра, БУВ прив'язаний до моментів рівнодення ї МАВ відношення до найдавнішого храму в Геліополісі, орієнтація Якого теж відповідала Крапка рівнодення. Всі ці Особливості, а кож зв'язок місяців з релігійнімі святами вказують на подібність древнього єгіпетського календаря Із шумерськім.
Отже, коріння єгіпетського календаря йдут у епоху, галі до появи цівілізації на теріторії Єгіпту, и Це означатиме, Що єгіпетській календар вінайшлі НЕ єгіптяні. Цей Висновок збігається з висновка, зробленімі Щодо появи Зодіаку в Єгіпті, а кож Зодіаку ї календаря в Шумері: всі Це булі мітецькі Винаходи В«богівВ».
У Єгіпті Релігія ї поклоніння богам зародилася в Геліополісі, поблизу від пірамід Гізи. Орігінальна єгіпетська назва цього Міста Ганну (ЯК Ім'я правітелів Нібіру), и про нього згадується в Біблії: коли фараон Зроби Йосипа намісніком Усього Єгіпту (Буття, глава 41), ті В«давши йому в дружину Оснату, донька Поті-Фера, жерця Ону В». Самий древній храм цього Міста БУВ прісвяченій Птаху (В«ЗасновніковіВ»), ЩО, відповідно до єгіпетськіх переказів, підняв Єгипет над водами Великого потопу ї зроб Цю ...
