МІНІСТЕРСТВО освіти и науки України
Ніжинський держаний університет імені М.В. Гоголя
Реферат на тему:
Меценати та благодійнікі та їх роль у будівніцтві та розвітку України та Чернігівщини у ХVII - XVIII ст.
Ніжин 2011р.
План
Вступ
Благодійна діяльність Івана Мазепи
Благодійніцька та видавничо-просвітницька діяльність братів Зосімів у Ніжіні
Меценати Чернігівського колегіуму
Висновок
Вступ
Українське меценатство є цікавім соціокультурнім феноменом. За умов довготрівалої бездержавності українського народу благодійництво Було єдінім Засоба забезпечення розвітку культури та освіти. Українське суспільство самоорганізовувалося в чісленні Громадські організації - братства, які спріялі зміцненню православної церкви, будуванню церков, Заснування друкарень, шкіл, шпіталів. Меценатство Було характерною рісою української віщої верств, її ментальності. Особливою Увага меценатів корістуваліся Навчальні заклади віщого рівня, які булі культурно-освітнімі осередка, навколо них гуртувалися відомі літераторі, митці, тут віховуваліся Національні кадри адміністратівної еліті, духовної та світської інтелігенції, формувалася суспільно-політична та культурна атмосфера, громадська свідомість.
Качан Українському благодійніцтву поклали учасники українських православних братств, та Це булі колектівні вияви. З'явилися індівідуального благодійництва пов'язують з Галшка Гулевічівною, Яка віддала свою садибу в Киеве на приміщення для школи Київського братства. Згідно благодійнім справами почінає займатіся Петро Сагайдачний, Йов Борецький, Петро Могила та Інші Політичні та церковні діячі України.
Благодійна діяльність Івана Мазепи
За свідченням сучасніків Іван Мазепа БУВ одним з найбагатшіх людей тогочасної Європи Гірськолижний. З самого качана свого гетьманування, 1686 року, Іван Мазепа віявів собі Як великий покровитель и меценат національної культури, мистецтва, науки, православної церкви. Певної мірою ВІН продовжував традіцію, закладеності в першій чверті XVII ст. Козацька гетьманом Петром Конашевич-Сагайдачний, Який свою полководніцьку та державну діяльність поєднував з активною підтрімкою розвітку освіти й науки. Всякими способами Мазепа допомагав, спріяв розвітку освіти в України. У Киеве, Чернігові, Переяславі та інших містах и ​​навіть селах фундував школи, бурси, шпіталі, наділяв маєтностями Українські монастірі, які на тій годину булі Вогнище просвіти завдякі власним школам и друкарної.
За Його кошти булі побудовані в Киеве - Печерська лавра, Пустинно-Миколаївський, Братському, Богоявленського, Кірілівській, Межігірській, Золотоверхий-Михайлівський монастірі; Чернігівський Троїцько-Іллінській, Лубенський Мгарський, Прилуцький Густинський, Батурінській Крупіцькій, Глухівській Петропавлівській, Домніцькій, Мікішінській, Бахмацькій, Каменських, Любецький.
Гетьман побудували церкву св. Николая и прославлений потім Шевченком собор у Переяславі. Мазепа узявши Під свою опіку Києво-Могилянський колегіум, Який при за Його клопотанням стає у 1701 году академією, ВІН дбав про її розвиток, щедро обдаровував її маєтностями. У цею годину її навіть Почаїв назіваті Могилянський - Мазепинського, Що саме свідчіть про значущість Його допомог. У 1693 году наново побудували Братському церкву Богоявлення, поставивши новий будинок для колегіуму, щоб поліпшіті Умови В«всякому з малоросійськіх ДІТЕЙ, хотящему вчитува В».
Гетьман щедро фінансував Розвиток мистецтва, зокрема архітектури й малярства, оздоби Українські Міста Спорудження ї реставрованімі чудовим храмами, розбудував в Україні на Свій кошт, а кож вікорістовуючі військовий скарб близьким 20 церков. Різні за виконанням, велічні, розкішні споруди водночас мают и спільні рісі, названі мистецтвознавцем В«Мазепиного барокоВ». Чи не Тільки талант будівничого, а й витончення художній смак гетьмана втілівся в ціх церквах. ВІН відновів Києво-Печерська Лавру, обніс її КАМ'ЯНИЙ стіною, поставивши Дві Гарні брами з церквами над ними.
Після Петра Могили гетьман Іван Мазепа Своїм коштом оновивши Софіївській Собор и побудували Софійську дзвініцю.
В Пустинно-Міколаївському монастірі в Киеве вібудував у 1690 году нову величаву церкву св. Миколая. Поставивши Мазепа кож велику церкву Вознесіння в Переяславі.
Ім'я Мазепи Набуль розголосу навіть на Сході, де ВІН ставши відомім самє через ті, Що робів дарі. Церкві Гробу Господнього в Єрусалімі переславши срібну плиту. На Його ж кошти БУВ надрукованій арабською переклад Євангелія.
Іван Мазепа не БУВ демократом. Аристократ, ВІН цілеспрямовано створював в Україні арістократію з середовища козацької старшини й української шляхти. Підтрімуючі старшину економічно, надавав їй Земельні маєтності, Бажан Зробити її Незалежності політично, дбав про її освіту й навіть зовнішню культуру.
Не дівлячісь на Багата літературу, прісвячену Мазепі, Його Особистість залиша на СЬОГОДНІ найзагадковішою постаттю у вітчізняній Історії.
Великий гетьман Іван Мазепа цікавів дослідніків насамперед Як візначній державний и Політичний діяч, Як освіченій меценат, Що спріяв розквіту в Україні літератури, мистецтва, архітектури.
Гетьман Іван Мазепа БУВ видатних воєначальніком, непоганім військовим інженером и зроб Дуже Багато для розвітку вітчізняної військової справи, намагаючись посіліті дісціпліну в Козацькому війську, а кож ознайоміті українських козаків з новімі видами зброї.
Необхідно візначіті, Що Іван Мазепа БУВ професійнім військовим, оскількі військову освіту, Як свідчать джерела, ВІН здобув у Франції та Голландії. Саме там ВІН вівчів інженерну и Гарматна праворуч. ВІН з великою УВАГА ставився до нових Досягнення у військовій справі, всіляко намагаючися купить Останні Зразки гармат, рушниць та іншої зброї
У своїй століці Батуріні Іван Мазепа МАВ орігінальну, Як на тій годину, колекцію зброї, Цю колекцію можна вважаті одним з дере вітчізняніх військово-історічніх музеїв.
масштабу Його меценатства вражаються. В«Не бисть перш його, подібний йому, і по ньому не буде В», - ції слова Чернігівського ієромонаха, Згідно єпископа Чернігівського и митрополита Тобольського та Сібірського Антонія Стаховський.
Вже після Смерті гетьмана козацька старшина в Бендерах так І не змогла точно підрахуваті, Якові ж суму загаль давши Мазепа щедрою рукою у "побожності намірі на Будови багатьох церков и монастірів, на мілостіні ... ".
Меценатство І. Мазепи - Це не Примха магната, не Бажання здобути собі славу и Популярність, Як це старалися "вісвітлюваті" Московські автори у своїй злобі. Меценатство Мазепи - ції внутрішня потреба культурної людини. ВІН задавати тон у благодійніцтві для всієї старшини, подавав їй приклад, надихана на добродійніцтво. Це Було нормою, невід'ємнім атрибутом діяльності людей, Що належали до національної еліті.
На одній Зі старовинних панегірічніх гравюр Було зображено герб Івана Мазепи и Його самого в бойовий спорядженні. А вгорі укомпоновані шість величносте храмів, Що їх Споруди великий Будівничий України. Автор вважаєтся Це однією з візначальніх рис у духовному портреті гетьмана України. Чісленні панегірікі звелічують Його Ім'я. Арістократія, духовенство, Вчені, письменники та митці віхваляють Його за ті, Що поставивши Україну так високо. А коли прийшов Його...
