План
Вступ
1. Основні види бібліографії
1.1 Процеси бібліографічної діяльності
1.2 Поняття бібліографічної інформації
1.3 Анотація: структура, методика анотування
2. Рекомендаційно-бібліографічне обслуговування чітачів (РБО)
2.1 Довідково-бібліографічне обслуговування чітачів
2.2 Види, форми й методи інформаційно-бібліографічного обслуговування
2.3 Організація інформаційно-бібліографічного обслуговування
3. Формування бібліографічної культури та пропаганда бібліотечно-
бібліографічніх знань
4. Технологічні Особливості процесів ОБРОБКИ документів при переході від ручної до автоматізованої технології
Висновки
додатка
Використана література
Вступ
Дім, в якому Немає книг, подібній до тіла, позбутого душі. Цицерон
Довгий історичний шлях розвітку Книжкової справи прівів до відокремлення бібліографічної діяльності у самостійну Галузь суспільної практики. ЯКЩО в античному Світі бібліографія мала синкретично характер (тобто Була нерозчленованості, мало розвинутості), виступать Як похідне, супровідне явищем історико-літературніх зайняти з книгою, то в епоху повсюдно запровадження кнігодрукування (XV-XVI ст.) вон стає фактором загально піднесення національніх культур. У XVIII-XIX ст., У зв'язку з промисловостей революцією та інтенсівнім розвітку науки, відбувається діференціація (ділення) бібліографії на віді и на сфери застосування, формується професія бібліографа-фахівця, зароджується наука про бібліографію.
Революція в Світі книг, Що Прийшли на XX ст., Надал бібліографічній роботі рісі масовості.
Підвіщення ролі й Значення бібліографічної інформації в соціалістічному суспільстві, особливо в сучасности умів науково-технічної революції, послужило стимулом для загальнодержавної перебудови бібліографічної служби в Нашій Країні. Відбулося переосміслення самого терміну В«бібліографіяВ». Ніні бібліографія розглядається Як діяльність (організаційно-управлінська, виробнича, науково-методична та науково-дослідна) по ЗАБЕЗПЕЧЕННЯМ Функціонування (дії) бібліографічної інформації в суспільстві.
Основними напрямами бібліографічної діяльності є :
1) Створення бібліографічної (вторинна-документальної) інформації Всіх відів и форм,
2) доведення БІ до споживачів,
3) науково-теоретичне осмислення бібліографії Як суспільного Явища.
Бібліографія, таким чином, є закономірнім, органічнім сполучення науки и практики.
Бібліографія Як спеціфічна форма діяльності вінікла у Відповідь на потребу суспільства в інтенсівному вікорістанні знань, сконцентрованіх у книгах.
Винахід кнігодрукування в середіні XV ст. відкрів Книзі широкий шлях до людей Всіх країн и контінентів. Водночас ВІН поклали початок пріскореному зростанню друкованої продукції. ЯКЩО у XVIII ст. в усьому Світі Було бачено 1,6 млн. назв книг, в XIX - 6,1 млн., то XX ст., за попереднімі підрахункамі, має принести людства не менше 50 млн. назв книг. Лише в Нашій Країні Щороку виходе прежде 80 тис. книг и брошур, Більше 1300 журналів и близьким 8 тис. газет.
Інтенсівність кнігодрукування вступила в наш час у протіріччя з фізічнімі можливости людини в спрійманні ї переробці інформації. Саме тому соціальне Важливим е питання про ті, Як виявляти Потрібні Публікації и Що відбіраті для читання з велічезного масивов друкованої продукції. Ця проблема розв'язується за допомог бібліографічної інформації.
1. Основні види бібліографії
Вид бібліографії - ції насамперед вид діяльності, спрямованої на підготовку та доведення до споживачів Певного роду бібліографічної інформації. Через Це Поняття розкріваються характер, Особливості та спеціфіка Функціонування бібліографічної інформації в суспільстві.
до введення в дію державного стандарту на бібліографічну термінологію (1971 р.) віді бібліографії ототожнювалося з видами бібліографічніх посібніків. Цього НЕ слід робіті хоча б тому,. Що посібники віступають Як один Із результатів и засобів бібліографічної діяльності, смороду Ліше частина цілого, Яким є бібліографія. На схемі В«Класифікація бібліографічніх явищемВ» (дод.1) це принципова положення підкреслено тім, Що зображення відів бібліографії розташовано в зоні бібліографічної діяльності, в тій годину Як бібліографічні посібники - в зоні бібліографічніх реалій (предметів).
Віді бібліографії прийнято діліті на Основні ї Додаткові . Основними вважаються ті види, функції якіх найбільшою мірою відповідають суспільному Призначення бібліографічної інформації. Такими є державна, видавничо-кніготорговельна, науково-допоміжна и рекомендаційна бібліографії. Основні види розвиваються відповідно до своїх внутрішніх закономірностей и діють у суспільстві відносно самостійно, Що кож свідчіть про їх Особливе положення Серед спорідненіх бібліографічніх явищем.
Коженна вид бібліографії має Своє спеціфічне Суспільне призначення, зумовленості конкретізацією тихий Завдання, Що стояти перед бібліографією в цілому. Так, головний Завдання державної бібліографії є В«Реєстрація Всіх творів друку, які Вийшли на теріторії країниВ»; видавнича-кніготорговельної - інформування населення, працівніків бібліотек и кніготорговельніх організацій про літературу, Яки Щойно Вийшла або Незабаром Вийди в тихий чі інших Видавництво; науково-допоміжної - В«сприяння Науковій та професійно-віробнічій діяльності В»; рекомендаційної - сприяння освіті, самоосвіті, комуністічному вихованя та пропаганді знань. Коженов вид, взятий Окрема, в Чомусь функціонально обмеження, однобічній; Коженна охоплює, групує ї розкриває Явища бібліографії Тільки в своїй площіні и в своєму радіусі дії. У сукупності ж Основні види з належности повнотіла и всебічністю забезпечуються самє ті інформаційно-бібліографічні спожи, Що вінікають на сучасности етапі нашого розвітку у найважлівішіх сферах людської діяльності.
Державна бібліографія становіть найважлівішу ланку системи бібліографічної інформації в Нашій Країні. Це зумовлено, по-перше, тім, Що самє на рівні державної бібліографічної реєстрації здійснюється первинна бібліографічна обробка друкованої продукції, Яка потім відбівається в сістемі державних бібліографічніх покажчіків (в В«літопісахВ» друку). Державні ж Покажчик становляит базу для розвітку інших відів бібліографії та для налагодження інформаційно-бібліографічного обслуговування чітачів. По-друге, державна бібліографія спріяє ефективного Використання інтелектуального потенціалу радянського суспільства в цілях комуністічного будівництва. Аджея в літопісах друку спеціфічно фіксуються Досягнення народного господарства, науки, технікі, містецтва та інших сфер суспільної практики. По-третє, державна бібліографія у сукупності Всіх своїх видань Виступає Як Один із засобів державного контролю и регулювання видавничої діяльності в Країні.
Функціонування державної бібліографії забезпечує існуюча в Україні система обов'язкового прімірніка. Суть цієї системи полягає в тому, Що на Основі діючого законодавства кожне поліграфічне підприємство в обов'язковому порядком надсілає заздалегідь визначених державним кнігосховіщам, бібліографічнім центрам та бібколекторам встановлених кількість прімірніків з тиражу шкірного свого видання. У сукупності ці тіражні відчіслення складають Комплектуючі обов'язкового прімірніка.
Різні бібліотекі одержують Різні типи обов'язкового прімірніка: платне, безоплатного, відомчій (безоплатного галі назівають контрольних).
Особлива роль у нашому суспільстві належить рекомендаційній бібліографії. Це зумовлено тім, Що на неї покладено відповідальні ідейно-віховні, педагогічні функції, пов'язані з формуванням Нової людини.
На відміну від державної бібліографії...
