переказати А. М. Бурмістрова
Дія відбувається в першій половині XVIII в. в німецькому герцогстві Вюртембергського. Ісаак Симон Аандауер, придворний банкір герцога Ебергарда-Людвіга та його фаворитки графині фон Вюрбен, людина багата і вельми впливовий, давно вже придивляється до Йозеф Зюсс Оппенгеймеру, подвизався в якості фінансиста при різних німецьких дворах і заслужив репутацію тямущого людини. Ландауера імпонує ділова хватка Зюсса, впевнена напористість і підприємливість, нехай навіть дещо авантюрного властивості. Однак старому не до душі підкреслена чепуристий молодого колеги, його претензії на аристократизм, пристрасть до показної розкоші. Зюсс з нового покоління ділків, і йому здається безглуздою прихильність Ландауера старозаповітного єврейським звичкам, його непрезентабельний зовнішній вигляд - ці вічні лапсердак, ярмулка, пейси. На що потрібні гроші, якщо не звертати їх хвалою, розкіш, будинки, багаті наряди, коней, жінок. А старий банкір відчуває торжество, коли входить в такому вигляді в кабінет будь-якого государя і самого імператора, які потребують його радах і послугах. Молодому колезі невідомо найтонше задоволення таїти влада, володіти нею і не виставляти на загальний огляд. Саме Ландауера познайомив Зюсса з принцом Карлом-Олександром Вюртембергського, правителем Сербії та імперським генерал-фельдмаршалом, але тепер перебуває в подиві, чому зазвичай розважливий Зюсс бере на себе управління його фінансовими справами, втрачаючи час і гроші, адже принц - голоштаннік, та й в політичному відношенні - повний нуль. Але внутрішнє чуття підказує Зюсс, що потрібно зробити ставку саме на цю фігуру, в ньому живе незрозуміла впевненість, що справа обіцяє вигоду.
Ебергард-Людвіг нарешті наважується дати відставку графині фон Вюрт, їх зв'язок тривав близько тридцяти років і стала абсолютно певним фактом германської та загальноєвропейської політики. Графиня всі ці роки безцеремонно втручалася в справи правління і відрізнялася непомірною жадібністю, ніж здобула загальну ненависть. Придворні і члени парламенту, міністри різних європейських дворів, сам прусський король
перестерігали герцога порвати з нею, примиритися з Іоганном-Елізабет, подарувати країні і собі другого спадкоємця. Але хоч опальна графиня і шаленіє, майбутнє її цілком застраховане - завдяки старанням Ландауера її фінанси в кращому стані, ніж у будь-якого можновладного князя.
Карл-Олександр звертається з Зюсом дружелюбно, але, трапляється, і грубо потішається над ним. Величезне враження справляє на принца зустріч з дядьком Зюсса, раббі Габріелем, каббалістом, віщуном. Той пророкує, що Карл-Олександр стане володарем князівської корони, але пророцтво здається неймовірним, адже живі кузен і його старший син.
Раббі Габріель привозить в Вюртемберг дочка Зюсса - чотирнадцятирічну Ноемі і поселяється з нею у відокремленому маленькому будиночку в Гірсау. На життєвому шляху Зюсса було багато жінок, але лише одна залишила щемлива слід у його душі. У тому голландському містечку він дізнався справжнє почуття, але кохана невдовзі померла, подарувавши йому дочку.
Відбувається одруження Карла-Олександра з принцесою Марією-Августою, яка виявляє прихильність приємному і галантному придворному єврею. - Карл-Олександр переходить в католицьку віру, що викликає потрясіння у Вюртемберзі - оплоті протестантизму. А незабаром збувається пророцтво раббі Габріеля, він стає правителем герцогства. Дісталася владу він розглядає як джерело задоволення власних егоїстичних помислів. Зюсс, коли треба, вміє проявити низькопоклонство і догідливість, він бойок на мову, відрізняється гостротою розуму. Фінансовий радник герцога, його перше довірена особа, він уміло роздмухує честолюбство свого повелителя, потурає його примхам і прагнень. Він з готовністю поступається сластолюбцями-герцогу дочка гірсауского прелата Вайсензее Магдален-Сибіллу, хоча знає, що дівчина без пам'яті закохана в нього. І дарма вона настільки трагічно сприймає те, що трапилося - відтепер перед дурненькою провінціалкою відкривається широка дорога. Зюсс видобуває кошти на утримання двору, армії, князівські затії і розваги, тримає в своїх руках нитки державних і приватних інтересів. Вводяться все нові податки, йде безсоромна торгівля посадами і титулами, країна задихається від нескінченних поборів і мит.
сліпуче кар'єру робить Зюсс, а адже батько у нього був комедіант, мати - співачка, але от дід - благочестивий, шанований усіма кантор. Тепер Зюсс у що б то не стало хоче отримати дворянство. Зосереджена в його руках повнота влади вже не задовольняє його, він бажає офіційно посісти місце першого міністра. Звичайно, якби він хрестився, все б владналося в один день. Але для нього справа честі отримати найвищий в герцогстві пост, залишаючись євреєм. До того ж він має намір одружитися з португальської дамі, вельми заможної вдови, яка поставила умовою отримання ним дворянства. Але на шляху до цього є перепони.
Сходження до багатства і влади супроводжують ненависть і огиду. В«При колишньому герцогі країною правила повія, - кажуть у народі, - а при нинішньому править жид В». Озлобленість, невігластво, забобони створюють грунт для спалаху гонінь на євреїв. Приводом стає процес над Єзекіїлем Зелігманів, хибно звинуваченим в дітовбивство. Ісаак Ландауера, а потім депутація єврейської громади просять Зюсса допомогти, щоб не пролилася невинна кров. Зюсс ж воліє не втручатися, берегти строгий нейтралітет, чим викликає їх несхвалення. Невдячні, думає Зюсс про одновірців, адже він усюди і скрізь домагався для них послаблень, до того ж і так вже приніс жертву тим, що не зрікся єврейства. Але вже дуже йому хочеться виправдатися в очах дочки, до якої дійшли злі, тяжкі чутки про батька, і він благає герцога про сприяння. Карл-Олександр просить не докучати йому, він і так вже уславився на всю імперію єврейським поплічником, але все ж по його вказівкою підсудного звільняють. Зюсс хизується, як будуть його звеличувати і вихваляти в єврейському світі, але тут дізнається від матері, що батьком його був зовсім НЕ комедіант Іссахар Зюсс, а Георг-Ебергард фон Гейдерсдорф, барон і фельдмаршал. Він по народженню християнин і вельможа, хоча і незаконнонароджений.
При дворі закручуються інтриги, розробляється план підпорядкування Вюртемберга католицькому впливу. Активізуються вороги Зюсса, маючи намір почати проти нього кримінальну справу за звинуваченням у шахрайських оборудках, але доказів не знаходиться. Безглуздий наговір, підказаний безсилою заздрістю і оскаженілої злобою, обурюється Карл-Олександр. Поки Зюсс у від'їзді, Вайсензее, який мріє осадити зарвався єврея, привозить герцога в Гірсау, обіцяючи приємний сюрприз. Він показує будинок, де Зюсс ховає від сторонніх очей красуню дочку. Намагаючись уникнути сластолюбних домагань герцога, Ноемі кидається з даху і розбивається. Її смерть стає страшним ударом для Зюсса, він замишляє витончену помсту для герцога. Коли той намагається організувати абсолютистський змова, Зюсс зраджує його, і, не в силах пережити крах надій і далеко йдуть планів, герцог вмирає від удару. Але Зюсс не відчуває очікуваного задоволення, його порахунки з герцогом, майстерно зведена будівля помсти і торжества - все брехня і омана. Він пропонує ватажкам змови заарештувати його, щоб самим уникнути переслідувань і можливої вЂ‹вЂ‹розплати. І ось уже колишні сподвижники, ще недавно шанобливі і догідливі, завзято вигороджують себе, представляючи справу так, що був тільки один злочинець і гнобитель, призвідник всієї смути, причина всіх бід, натхненник всього поганого.
Майже рік проводить Зюсс в ув'язненні, поки тягнеться слідство по його справі. Він стає сивим, згорбленим, схожим на старого рабина. Преображена особистим горем, він приходить до заперечення дії, за час страждань він пізнав мудрість споглядання, важливість морального вдосконалення. Чесний і справедливий юрист Йоган-Даніель Гарпрехг, незважаючи на всю неприязнь до Зюсс, доповідає герцогу-регенту Карлу-Рудольфу Нейенштадтскому, що слідчій комісії важливо було засудити не шахрая, а єврея. Хай краще єврей буде незаконно повішений, ніж за законом залишиться в живих і як і раніше буде розбурхувати країну, вважає герцог. Під радісні крики та улюлюкання натовпу Зюсса в залізній клітці підіймав на шибеницю.
Список літератури
Всі шедеври світової літератури в короткому викладі. Сюжети і характери. Зарубіжна література XX століття/Ред. і сост. В. І. Новиков. - М.: Олімп: ACT, 1997
Для підготовки даної роботи були використані матеріали з сайту briefly.ru/
