переказав І. С. Смирнов
Молодий гульвіса і мот, покинувши справи сім'ї, в розгульних витратах не Знав упину. Пустив всі надбання за вітром, і ніхто з рідні не захотів його прихистити. Зголодніли, тинявся він по місту, скаржачись і стогнучи.
Раптом перед ним виникла невідомий старець і запропонував стільки грошей, скільки тому потребно на безбідне життя. Збентежений Ду Цзичунь (а так величали нашого гульвісу) назвав невелику суму, але старець наполіг на трьох мільйонах. Їх вистачило на дворічний розгул, а потім Ду знову пішов по світу.
І знову перед ним постав старець і знову дав грошей - тепер вже десять мільйонів. Всі благі наміри змінити життя враз розвіялися, спокуси здолали гуляку, і через два роки грошей як не бувало.
В Втретє безпутний гульвіса дав старця страшну клятву не розтратити гроші попусту і отримав двадцять мільйонів. Благодійник призначив йому зустріч через рік. Він і справді став розсудливим, влаштував сімейні справи, обдарував бідних родичів, обженіл братів, видав заміж сестер. Так пролетів рік.
Зустрівся Ду зі старцем. Вони разом попрямували в чертоги, які не могли належати простим смертним. У величезному казані готувалася пігулка безсмертя. Старець, скинувши мирські шати, опинився в жовтій одязі священнослужителя. Потім узяв три пігулки з білого каменю, розчинив їх у вині і дав випити Ду Цзичунь. Посадив того на тигрову шкуру і попередив, що, які б страшні картини ні відкрилися його погляду, він не сміє вимовити ні слова, бо все це буде тільки мана, морок.
Ледь старець зник, як на Цзичунь налетіли сотні воїнів з оголеними клинками, які під загрозою смерті вимагали, щоб той назвав своє ім'я. Було страшно, але Цзичунь мовчав.
Явилися люті тигри, леви, гадюки та скорпіони, загрожували його зжерти, вжалити, але Цзичунь мовчав. Потім хлинув злива, грянув грім, заблищали блискавки. Здавалося, небо звалиться, але Цзичунь не здригнувся. Потім його оточили служителі пекла - демони зі злісними мордами, і
почали лякати, відрізав перед Цзичунь киплячий казан. Тоді вони взялися за його дружину, яка благала чоловіка про пощаду. Ду Цзичунь мовчав. Її розрубали на шматки. Мовчання. Тоді вбили і Цзичунь.
Його скинули в пекло і знов піддали жахливим тортурам. Але, пам'ятаючи слова даоса, Цзичунь і тут змовчав. Владика пекла наказав йому знову народитися, але не чоловіком, а жінкою.
Цзичунь народився дівчинкою, яка виросла в рідкісну красуню. Але ніхто не чув від неї жодного слова. Вона вийшла заміж і народила сина. Чоловік не вірив, що дружина його нема. Він задумав змусити її заговорити. Але та мовчала. Тоді в люті він схопив дитину і вхопив його головою об камінь. Забувши про заборону, мати, не пам'ятаючи себе, закричала розпачливим криком.
Крик ще не завмер, як Цзичунь сидів знову на тигровій шкурі, а перед ним стояв старець-даос. Він із сумом визнав, що його підопічний зумів відмовитися від усього земного, крім любові, а значить, йому не бувати безсмертним, а доведеться і далі жити людиною.
Цзичунь повернувся до людей, але дуже шкодував про порушеною клятві. Однак старець-даос більше ніколи йому не зустрівся.
Список літератури
Всі шедеври світової літератури в короткому викладі. Сюжети і характери. Зарубіжна література давніх епох, середньовіччя і Відродження/Ред. і сост. В. І. Новиков. - М.: Олімп: ACT, 1997. - 848 с.
Для підготовки даної роботи були використані матеріали з сайту briefly.ru/
