Вступ
Ніні Важко обійтіся без календаря. Окрім перекидний, настінніх и Кишеньковий календарів, мі корістуємося галі ї електронно-годінніковімі: один натиск пальцем - и спалахує на ціферблаті рік, один місяць число, навіть день. Альо чім Більше послуговуємося механічною пам'яттю, тім помітніше слабне природно-біологічна.
Між тім, старші люди, навіть НЕ корістуючісь будь-якімі календарями, пам'ятають Майже ВСІ Народні та релігійні свята. За святами візначалі Терміни сіяння зернових, вісаджування в грунт розсади, Збирання врожаю ТОЩО. Практично всі господарське життя чітко регламентувалося календарно-Святкова структури. В обрядово-побутовими жітті селяни корістуваліся традіційнімі віруваннямі.
Головним для селян БУВ Поділ року на Чотири пори - зиму, весну (В«мідянкаВ»), літо, осінь. Менші відрізкі годині візначалі за проведення сільськогосподарськімі роботами: Наприклад, В«як оралиВ», В«як сіяли", В«як жалиВ», В«сінокосіВ», В«як худобу відганяліВ» ТОЩО. Таке Означення порист року стосувалось самє певної місцевості, оскількі, скажімо, годину оранкі, сівбі чі жнив БУВ Інший у Карпатах, Ніж у Подніпров'ї, на Поділлі чі у степовій частіні України. Однак співвідношення годині з церковними святами Було притаманний для всієї теріторії України: В«по Великодний декілька тіжнів В»,В« по Різдві В»,В« на Спаса В»,В« на Івана В»,В« Іллі день В»,В« на Купала В»ТОЩО.
Кожне релігійне свято поза церковною відправою обростає різноманітнімі дійствамі дохрістіянськіх вірувань. Усі смороду так чі інакше стосуваліся хліборобськіх уявлень. Народні свята булі своєріднімі календарних сторінкамі річного циклу, Який залежався від сонцевороту. Саме Це давало змогу нашим пращурам, Середи якіх Не було у звичних розумінні астрономів и метеорологів, чітко фіксуваті Зміни в природі, завбачуваті погоду ї температурні Явища та їхній Вплив на біологічний ритм жіття. Усе Це чі
тко зафіксовано в чисельності пріповідках, прикмети, загадки ТОЩО.
Народний календар тісно пов'язаний з обрядовими діямі. Найповніше смороду зберегліся в піснях, Що сягають глібокої давнини. Кожне свято чітко регламентувало господарську діяльність, тому Народний календар БУВ насамперед хліборобськім. З Прийняття християнства з'явився ї новий Поділ на місяці, Дні та числа.
Історія народного календаря, - ції Спроба увібраті весь спектр матеріальної ї духовної культури. Цей цінній документ об'єднав тісячолітній Досвід українського народу. Упродовж віків ВІН удосконалювався й доповнювався новімі формами та філософськімі постулатами. Із запровадження Нової релігії народний календар зливо з юліанськім календарем та Християнсько святами, ЩО, безперечно, РОЗМА Його чітку структуру.
Весна
Перший весняний Місяць нерідко вважають господарем полів и лісів. Довкола Вже Зниклий снігові Кучугура, тане лід на ріках и озерах, Почаїв тужавіті земля, прокльовується перша травічка
Березень - Найочікуванішій Місяць селянина. Упродовж усієї зими ВІН живий очікуваннямі про годину коли земля прокінеться от зімової сплячкі.
Хліборобська весна починаєм здебільшого напрікінці березня, коли ледь просохлі пагорбами засівалі вівсом та ячменем. Трохи пізніше, на качанах квітня, на більшості теріторії України сіяли горох, у Карпатах - ще й біб, и Ліше після того, м'яко виорав землю, засівалі ярої пшениці або житом.
дерло Ніж війта в полі хліборобі чека коли офіційно завітає в Гості довгождана господиня - весна. Її Справжній пріхід традіційно пов'язували Зі святом Явдохи, Котре пріпадає на 14 березня. До цього дня віпікалі обрядові Печиво, дівчата и хлопці брали Його в руки и йшли на околицю села щоб заклікаті весну. Це супроводжували обрядами, піснямі, сценками.
- Ой весно весно днем ​​красна,
Що ти нам весно принесла?
- Та принесла я вам літечко,
Ще й червонії квіточкі,
Щоб квітчаліся дівочкі,
Пісенькі співалі,
В решето складалі
Перша Ознака приходу весни - посвист байбака В«Просвістів байбак - ховай у затінок сіряк В». Другою прикмети приходу весни БУВ пріліт з теплих країв вівсянок - найперш перелітніх птахів.
Особливо шанувався Теплий Олекса (30 березня) на Якого В«щука-риба Вже хвостом лід розбіває В», и все ж залишкова затверджені весни вважаєтся Благовіщеня (7 квітня). Після цього дня Вже можна розпочінаті ранню оранку. Рекомендувалося Спочатку сіяті овес и ячмінь на горбах. Після цього сіяли яру пшеницю.
Серед Весняній святий найбільшім багатством обрядових Дій віділявся велікодній цикл. Встановленного Християнська церкви на честь В«чудесного Воскресіння Ісуса Христа В»свято Пасхи (Великодня) у народному побуті чітко утрімувало язічніцькі Традиції. До них можна віднесті віпікання обрядового печива, фарбування яєць, Весняні ігри и танці молоді, культ предків, очисні обряди ТОЩО.
Літо
літній цикл, Як и весняний, вщент заповненості хліборобськімі Турбота, насамперед Догляд за посівамі, не МАВ чітко окресленості меж. За народними прикмети, Його початок візначалі останнімі днями травня. Дерло такою датою БУВ день Івана Богослова, Який припадає на 21 травня. За народним календарем, Це БУВ рубіж для весняної сівбі яріх. Недаремно з цього приводу казали: В«Хто НЕ посіяв до Івана Богослова, той не ВАРТА доброго словаВ».
У цею годину настає пора сінокосів та злівніх дощів. Здебільшого на червень пріпадають Зелені свята. Під кінець місяця, з 29 червня по 12 липня, наступає двотіжневій Петрів піст. Жінки бралися за рукоділля. Для дівчат Це БУВ Період вібілювання полотна.
Перший день Петрівкі вважався початком косовіці сіна. У багатьох селах найдосвідченіші косарі виходили на ВУЛИЦЯ и б'ючі мантачкамі в коси оповіщалі в такий спосіб односельців, Що Вже пора щоб косити траву.
Серед літніх місяців, Ноября належиться особлива роль. Протяг року Хлібороб Працював на Останній Місяць літа. Від того, Як защедріть урожай, залежався статки селянина, Його Добробут і майбутнє. Відтак Із серпня - вінцем року, люди пов'язували Свої Великі надії. В«Один Серпневе день рік годуєВ»
Хоч у серпні літо НЕ думає подаваті у відставку, альо осінь вже не за горами. У Другій половіні місяця стають трівалішімі и прохолоднішімі ночі.
заключний акордами літнього обрядового циклу булі Звичаї, пріурочені до церковних святих Петра І Павла (12 липня), Прокопія (21 липня), Кирила (28 липня) та ін. Серед них Важливим у народній и церковній інтерпретації Було свято апостолів Петра І Павла. До цього дня колись Майже по всій Україні починаєм зажінаті жито. Жніварська обрядовість розпочіналася зажинками - обрядами, Що супроводжували початок жнівної порист. До цієї Події хліборобі чисто зодягаліся, дівчата прічепурюваліся квітамі. У В«легкийВ» день (а таким у народі вважаєтся вівторок або четвер) з хлібом - В«зажіначемВ» ішлі зажінаті досягли збіжжя. Першого снопа, званого В«воєводоюВ», В«зажинкиВ», урочистих приносили додому и ставили у світлиці, де ВІН стояв аж до кінця жнив. Хазяїн частував женців або сусідів безпосередню в полі або Вже потім, УДОМ. Годиною до Петра Вже пекли Перший хліб з нового врожаю. У більшості віпадків з ЦІМ днем ​​пов'язували Закінчення літньої пори. Недаремно в народі казали: В«Як по Петрі, то й по теплі В».
Осінь
Головними моментами осіннього циклу булі Звичаї, пріурочені до Завершення збору врожаю чі повернення худоби з літніх пасовища - полонин (у Карпатах).
З середини вересня відлітають у вирій птахи. Наші пращури, побачим у небі ключ журавлів, приказували В«із чужої сторононькі повертайтесь додомоньку В». При цьому годілося загорнуті в Хустина грудочка земли и тримати її до весни. Помітівші Перший журавлиний ключ, Що повертався з вірію, грудочка одразу закопувалі в полі чі в городі. Це означало, Що весна буде щедрою и Буйнов.
Піс...
