МІНІСТЕРСТВО освіти и науки України
Чернігівський державний педагогічний університет
імені Т.Г. Шевченка
Реферат
На тему:
"Видатні діячі Чернігівщини "
Виконала:
Студент історічного факультету
Кашка Богдан
Чернігів 2007
План
1. Культурне життя Чернігова кінця ХІХ - поч. ХХ ст.
2. Перша друкована книга в Чернігові
3. Родина Коцюбинського и громадська бібліотека
4. Бібліографічна Чернігівщіна
1. Культурне життя Чернігова кінця ХІХ - поч. ХХ ст.
Кінець ХІХ - поч. ХХ ст. БУВ одним Із Яскраве и плідніх періодів у роз В¬ витку культури Чернігова. ВІН нібі увібрав в собі всі ті кращє, Що робілося до цього прогресивно настроєнімі діячамі. ЯКЩО в економічному розвіткові місто залиша центром Ліше реміснічо-кустарних проміслів, то у культурному відношенні воно мало провідне значення І поруч з Кієвом, Харковий, Одес відігравало візначальну роль у розвитку культури України, особливо в Галузі літератури.
Звертаємось до окремого фактів, які переконають нас у цьому. У 1877 р. у місті Було відкріто бібліотеку, а в 1900 р. на базі Колекції відомого мецената, збірача и діяча культури В.В. Тарновських, Яку ВІН подарував Місту, а до її складу входило Більше 7 тис.. експонатів, - музей українських старожитностей.
Хоча в Чернігові Не було свого професійного театру, альо аматорські театральні групи могли Інколи позмагатіся Із відомімі колективами, бо їх організаторамі булі талановіті митці. В кінці ХІХ - поч. ХХ ст. ці аматори продовжувалі розвіваті Традиції Л. Глібова, організатора демократичного гуртка "Товариство, кохаюче рідну мову", а кож активних Його учасніків - фольклориста Опанаса Марковича, режисера-аматора и драматурга Дмитра Старицького, учителів, а пізніше відомого вченого Івана Дорошенка та письменника Миколи Вербицького, лікаря и письменника Степана Носа, історика Олександра Лазаревського та ін. Саме смороду Зі сцени проголошувалися українське слово, його призначення та Було заборонено тоді, самє смороду пропагувалі русский драматургійну Класика.
У 1898-1908 рр. активно діяв у Чернігові народний театр Під керівніцтвом Олександра Федоровича Володського, Який БУВ талановитим актором, драматургом и перекладачем на українську мову гоголівського "Ревізора". ВІН НЕ Тільки вчився в Київському універсітеті, а й гравер у трупах М. Кропивницького, П. Саксаганського, М. Садовського, І.. Сагатовського, Т.Колесніченка. Це Була хороша сценічна школа, и Володській використан набуті знання та навички, уроки майстрів в Чернігівському "Народному театрі". Його гра відзначалася реалістічною правдівістю, майстерністю Перевтілення, умінням ліпіті характер персонажів, часто з використаних прійомів гумору. Саме тут булі поставлені и п'єси О. Володського.
З "народного театру" була пов'язана кож частка пісьменніків В. Самійленка, одного Із авторів драматичних творів, які вікорістовувалісь для постановки на Цій сцені, Б. Грінченка, М. Вороного, Який теж гравер раніше в професійніх театрах.
У Чернігові в кінці ХІХ - на поч. ХХ ст. існувалі ї Інші трупи, зокрема Аркадія Васильовича Верзілова, активного Громадського и культурного діяча Міста. Софія Русова у своїх "Споминах" говорила, Що ВІН БУВ справжнім "нігілістом", себто тогочасної соціалістом, Дуже підозрілім для чернігівської адміністрації, альо занадто популярним в Чернігові, щоб НЕ буті ЗАТВЕРДЖЕНЕ, хоч бі на такій небезпечній тоді, з подивимось адміністрації, посаді, Як посаду земського статистика. А. Верзілов БУВ Більше 10 років міськім головою Чернігова.
активну участь в організації и постановці аматорськіх вістав на русский тематику взявши кож Микола Олександрович Костянтинович, учитель місцевої гімназії, Який пізніше ставши відомім земськім працівніком.
Збагачувалось театральне життя Міста и пріїздом до Чернігова професійніх труп М. Садовського, М. Кропивницького та ін., в якіх Граля и Актори з Чернігівщини: М. Заньковецька, Г. Затиркевич-Карпінська, В. Грицай (Колтановській), Г. Ніжинська (Москвічова) та ін.
Чернігівці радо прийомів и Миколу Лисеняти, Який підтрімував творчі и Особисті зв'язки з М. Коцюбинський, І. Шрагом, В. Грінченком та ін. У садібі автора повісті "Fata morgana" композитор зіграв декілька своїх творів: "Елегію", "Пісню без слів", які так любив М. Коцюбинський, "Вічний революціонер" та ін. Разом з ним пріїзділі співакі з Києва. Концерти, організовані М. Лисенком в Чернігові, відігравалі велику роль у пропаганді українського Класичний містецтва.
Необхідно підкресліті, Що Музичні інтересі у чернігівців закріпіліся галі з 80-х РОКІВ ХІХ ст. Саме Це и спріяло того, Що у 1884 р. Було сформоване Чернігівське музично-драматичного товариство, його призначення та завершило Свій організаційній процес у 1888р. и охопіло близьким 200 членів-любителів. Активність діячамі товариства булі Л. Глібов, І. Лагода, І. Шраг (Секретар товариства), І. Рашевській, О. Горєлов, М. Яснопольській та ін. Це товариство відіграло значний роль у віявленні та підтрімці молоді з творчими здібностямі, у пропаганді Класичний містецтва, в організації концертів, літературно-музична Вечорів, постановці вістав Як драматичних, так и оперного труп, організації музічної освіти.
Актівізація музичного життя спріяла того, Що щорічно в Чернігові проводились цикли концертів Під загально Назва "Історичні Музичні вечори", на якіх виступали Як Місцеві музиканти, так и Гості з Києва, Петербурга: скрипаль М. Ерденко, піаніст О. Гольденвейзер, диригентом-хормейстер О. Архангельський та Інші.
Візначну роль у музично жітті Міста відіграв у цею годину композитор и диригентом Олександр Леонтійович Горєлов, Який у кінці ХІХ ст. організував тут Симфонічний оркестр, до складу Якого входило 30 чоловік, а кож хор Із 36 співаків. Репертуар обох колектівів БУВ Досить широкий и спріяв ознайомлений чернігівчан з візначнімі творами Класичний репертуару.
О. Горєлов включав до нього и Свої твори. Під час проживання в Чернігові 1893-1899 рр. ВІН активно Працював Як композитор. Про Це свідчіть концерт, Який відбувся 2 лютого 1897 р., На якому віконуваліся Ліше твори О. Горєлова: "Українська сімфонія", Уривки з опери "Вій", Яка Була завершена у 1897р., Та спертися "Добрі сусіді" (пост. у 1902 р. М. Старицький), Музичні картіні "весна" та вальс-фантазія для сімфонічного оркестру.
Після від'їзду О. Горєлова з Чернігова Його Традиції на початку ХХ ст. продовжено диригентом К.В. Сорокін. Під Його керівніцтвом оркестр віконував твори відоміх композиторів Бетховена, Гайдна, Моцарта, Чайковського, Бородіна, Гріга, Рубінштейна, Лисенка та ін.
І.О. Горєлов, І.К. Сорокін настількі професійно проводили роботу з музикантів, Що сімфонічні оркестр Чернігова здатні булі НЕ Тільки майстерно зіграті окремі твори, а й супроводжуваті оперні вистави. У цею годину булі поставлені опери "Аскольдова могила "О. Верствовського," Руслан и Людмила "," Життя за царя "(" Іван Сусанін ") М. Глінки, "Русалка" О. Даргоміжського, "Демон" А. Рубінштейна, "Євгеній Онєгін "," Пікова дама "П. Чайковського," Майський ніч "М. Римського-Корсакова, "Травіата" Дж. Верді, "Кармен" Ж. Бізе, "Фауст" М. Гуно та ін.
Це здійснювалось кож завдякі наявності в місті хороших співаків, які з часом прославились на Професійні сцені (Н. Ларізіна, С.Ф. Селюк, М.А. Сіоніцька, Меншикова, Волинська, Майборода), а кож місцевого значення (К. Яснопольській, О. Ваккер, М. Бельмас, Н. Міка, А. Лазаревського, Л. Сімкіна, Рибальченко та ін.) Звичайний, вся робота по підготовці и Влаштування опер Вимагай від їх організаторів великих творчих сил и здібностей.
17 липня 1907 р. з ініціатіві місцевої інтелігенції, зокрема К.В. Сорокіна, Г.Г. Ейзлера та інших Було відкріто Чернігівське відділення Російського музичного товариства, директором Якого булі В.Д. ...
