ЗМІСТ
Введення
1. Загальні уявлення про національний характер і особливості його формування
2. Ставлення до релігії
3. Товариство
4. Сім'я
5. Робота
6. Навколишнє середовище
7. Особистісні особливості
Висновок
Список використаної літератури
Введення
На нашій планеті проживають сотні тисяч різних національностей: від величезних за своєю чисельністю груп, розсіяних по всій території земної кулі, до нечисленних народностей, деякі з яких знаходяться на межі виродження і тим не менше шанують свою культуру і оберігають традиції предків. Взаємовідносини між національними групами рідко бувають легкими й однозначними, адже кожен її представник - свого роду результат В«змішуванняВ» різних факторів, що залишили свій відбиток на кожній нації: географічне положення, рід занять, клімат, спосіб життя.
В даний час учені багатьох країн вивчають психологічні особливості різних етносів не тільки для того, щоб краще їх розуміти, але й для того, щоб використовувати це знання на користь суспільству.
Із знання елементарної загальної психології можна зробити висновок про те, що незважаючи на високий рівень професіоналізму, в контактах з людьми, а в особливості, в ділових контактах нам нікуди не дітися від В«людськоїВ», особистісної складової, вона завжди буде присутній на всіх можливих рівнях спілкування. Саме тому ідеї і світогляд людини, який нам симпатичний як людина, а не тільки як професіонал, ми завжди приймемо охоче і швидше визнаємо. Наша здатність оцінити людину, зрозуміти його прагнення, цінності означає дуже багато, оскільки від цього часто залежить успіх всієї справи. В умовах глобалізації, коли взаємопроникнення культур та інших сфер
життя, перш за все, звичайно, економічної сфери, досягли високої точки, ми все частіше контактуємо з іноземними партнерами, забуваючи нерідко при цьому, що іноземець відрізняється від нас за своїм сприйняттям навколишньої дійсності і по манері поводитися в суспільстві і під час ділових контактів. Саме тому знання основних рис характерів різних національностей життєво необхідно для досягнення тих цілей, які ми поставили перед собою. Якщо ми будемо враховувати ті особливості, які століттями формували характерні риси нації, то зможемо не тільки домогтися позитивних результатів у діловій сфері, але і сформуємо про себе думка, як про ввічливих, розуміючих людей і приємні співрозмовниках.
1 . Загальні уявлення про національний характер і особливості його формування
Припущення про існуванні національного характеру завжди було більш-менш прихованої посилкою як буденної свідомості, так і соціальних наук. Спочатку описове поняття В«національний характерВ» використовувалося в літературі про подорожах з метою висвітлити спосіб життя різних народів. З плином часу поняття еволюціонувало: під ним розуміли насамперед темперамент, інші звертали увагу на особистісні риси, треті - на ціннісні орієнтації і т.д. І донині існують різні думки не тільки про те, що таке національний характер, але і чи існує він взагалі.
На думку Т.Г.Стефаненко [1] обгрунтовуючи існування такого поняття, як національний характер, пропонує виділити наступні основні риси:
- характер етносу - не сума характерів окремих його представників, а фіксація типових рис, які присутні в різному ступені і в різних поєднаннях у значної числа індивідів;
- неприпустимо визнавати небудь риси надбанням окремих етнічних спільнот: унікальні не самі риси і не їх сума, а структура. Приміром, працьовитість характерно як для японців, так і для німців, різниця, однак, полягає в тому, що німець трудиться розмірено, економно, раціонально, а японці трудяться самовіддано, повністю віддаючись процесу, з насолодою.
- пізнати риси характеру можна тільки в їх зв'язку із загальною системою цінностей, яка залежить від багатьох факторів: соціально-економічних і географічних чинників, від способу життя людей.
Останнім часом на зміну поняттю для позначення психологічних особливостей етнічних спільнот приходить поняття В«ментальністьВ». Багато сучасні дослідники вбачають у недоформалізованності терміна В«ментальністьВ» гідність, яка дозволяє використовувати його досить широко. Саме з огляду на це найчастіше досліджують ментальність етнічних спільнот, практично зводячи її до національному характеру, психологи та етнологи по всьому світу. У якомусь сенсі національний характер і ментальність - терміни тотожні і можуть в деяких випадках розглядатися як синоніми, але не завжди: в понятті ментальності більше розумового, раціонального початку, в той час як в характері - психологічного. Національний характер наповнений культурними або в цілому духовними багатствами. Разом з тим він схильний до змін і в ході еволюції, і під впливом культури, набуває нових рис і втрачаючи деякі в той же час деякі з них.
Деякі дослідники пояснюють формування такого поняття як В«національний характерВ» через тісний зв'язок між психологією та культурою на всіх етапах становлення і розвитку людських спільнот - колективів. Первинні психічні переживання людей і їх спільнот, втілені в міфології, виражали не тільки їх діяльність звернену до природи і середовища проживання, але й взаємодія і спілкування між собою таких колективних спільностей. Первинні протиставлення В«миВ» і В«вониВ» відбивалися не тільки в їхній свідомості як прояву ознак самоідентифікації та самовизначення, але оформляли загальні переживання страху, дружелюбності, доброзичливості або обережності. І ці переживання не просто підтримувалися практикою колективної взаємодії, але й тим, що вони повільно проникали в культуру, формуючи таким чином центральну культурну тему - етос культури. Тобто культура не тільки підтримує і зберігає всі значущі для народу переживання, але і всією своєю потужністю передає їх новим поколінням [2]. Тому для розуміння суті національної психології вельми плідними може бути розгляд загальних психологічних феноменів через призму внутрішніх, структурних особливостей, що базуються на типах культури.
Крім того, можна з упевненістю говорити про те, що національна психологія підноситься над особистістю, вона є результатом тривалої історичної еволюції, містить досвід багатьох поколінь, виступає по відношенню до людини як зовнішня сила, є соціальним фактом, тому що будучи результатом об'єднання психологічних взаємодій індивідів, синтезом їх зв'язку з минулими поколіннями, має іншу підставу - колективність, що має своїм наслідком встановлення загальних стандартів поведінки, цінностей, норм, дій, які існують і поза і незалежно від конкретної особистості.
Своєрідність національного характеру зазвичай пов'язують з його головним стрижневим властивістю, у кожного народу воно своє: у англійців - воля і завзятість, в американців - агресивність і цілеспрямованість, у німців - педантичність і дисциплінованість і т.д. Для того, щоб визначити, що саме є стрижнем національного характеру, необхідно вивчити історію народу, його суспільний лад, середовище проживання, культуру, принципи взаємин між собою і з зовнішнім світом, так як всі ці властивості так чи інакше інтегровані в характері індивіда.
2 . Ставлення до релігії
У шведів є прислів'я, в якій говориться, що шведи народжені вільними, щоб до самої смерті сплачувати податки. Але до недавнього часу - до 1996 року - у них фактично не було свободи вибору релігії: всі шведи відразу народжувалися лютеранами, хотіли вони цього чи ні. Ті, хто не змінюють встановленому лютеранським ритуалу, по Принаймні чотири рази в своєму житті відвідують церкву: при хрещенні, конфірмації, вінчання (або вінчання) і прощанні з цим світом.
Щоб якось встигати за часом і за поступово впадаю в язичництво населенням, церква проявляє чи...
