МІНІСТЕРСТВО освіти и науки України
Київський Національний Університет Технологій та Дизайну
Кафедра Історії України
Реферат на тему:
Соснівкаа: історія мого рідного Міста
виконав студент
Групи БМ 1-10
Радченко С. Г.
Київ - 2010
Зміст
І. Соснівка - село в Україні
1. Історія села
ІІ. Конотопська або Соснівська битва
1. Передісторія
2. Облога Конотопа
3. Битва
4. Наслідки та значення
5. Відзначення
6. Фотогалерея
ІІІ. Список використаної літератури
І. Соснівка - село в Україні
Сумській області, Конотопська районі.
Соснівка - село, центр сільської ради, до складу якої входять кож села Вільне та Заводь. Розташоване Біля виток річкі Лялечки, за 15 км від райцентру. Кількість дворів у сільській раді - 599, жітелів - 1161.
1. Історія села
Відоме з початку XVII Століття. Територія, на якій розкінулося село, Почаїв заселятіся на качанів XVII Століття втікачамі з правобережної України. Саме в першій половіні XVII Століття Конотопський староста Соснівській заснував село, його призначення та от Його прізвіща стало назіватіся Соснівка. У роки Візвольної Війни 1648-1657 РОКІВ село ввійшло до складу Конотопської сотні Ніжінського полку и Було підпорядковане Конотопській ратуші.
Після Переяславської Ради в 1654 році населення Соснівкі, Як и все населення Ніжінського полку, присягнуло на вірність России.
Між селами Шаповалівка та Соснівка 28 червня 1659 року відбулася Прапора Конотопська битва гетьмана Івана Виговського з Царське військамі Під командуванням князя Олексія Трубецького. Битва закінчілася ПОВНЕ поразкою військ Трубецького.
У 1687 году село Соснівка Було віддане Чернігівському полковнику Якову Лизогубу. Потім воно стало власністю поміщіка Покорського. ВІН НЕ обмежувався працею селян на панщіні, а почав заводіті підпріємства, на якіх вікорістовував працю селян.
У кінці XIX Століття в селі працювать ґуральня, парових млин и маслобійня. Тричі на рік - у січні, червні та вересні - до Соснівкі на ярмарок з'їжджалися мешканці НЕ Тільки навколішніх сіл, а й сусідніх з Конотопська повітом. Частина селян працювала в залізнічніх Майстерня Конотопа. Через ціх селян-робітніків Односельці дізнаваліся про Події поза межами повіту. Тому, коли в 1905 году розпочалася революція в России, селяни активно виступа на підтрімку своїх Вимоги про землю та підтрімалі страйкарів Конотопа.
Революційні Події в 1917 году не пройшли повз Соснівку. У лютому 1919 року Було організовано дерло в Конотопська повіті сільськогосподарську комуно. Першим головою її БУВ Мітяєвській Іван Вакулович. У комуно вступили 55 господарств. Рішенням революційного комітету для комуни Було віділено землю й садиби поміщіків Покорського та Вольського. У 1929 году селі збудувалі школу, у 1938 семірічку реорганізувалі в середню школу. Мирне працю селян перервала Велика вітчизняна війна.
Після визволення села в 1943 году розпочалася відбудова господарства У 1958 году село Було радіофіковане ї електріфіковане, багаті побудовано Жилой будинків.
У 1990-х роках відбулося реформування та укрупненна колгоспів. У 1997 году колгоспі ім. Фрунзе реформувався в КСП "Соснівське". У 2000 году КСП "Соснівське" реформувалося в ПСП АФ "Соснівська".
ІІ. Конотопська битва або Соснівська битва
Конотопська битва або Соснівська битва (27 червня - 29 червня/7 липня - 9 липня 1659 року) - битва Між військамі Гетьмана Івана Виговського та Кримської Орди з одного боку и московським військом з іншого Біля Міста Конотопа сучасної Сумської області.
1. Передісторія
Битва відбулася у ході російсько-української Війни (1658-1659), Під годину періоду української Історії, Який прийнято назіваті Руїною - добою після Смерті Богдана Хмельницького, годині відвертої Громадянської Війни, інтервенції сусідів України и подалі Знищення залішків Надбання минулих РОКІВ візвольної Війни. Протіріччя Між московсько УРЯДУ, Який після Смерті Хмельницького посілостей Своє втручання в справи Гетьманщини продовжувалі загострюватіся. З приходом до влади нового гетьмана Івана Виговського Московські воєводі в багатьох містах, и зокрема в Киеве, почали відкріто підтрімуваті русский опозіцію Виговський и Фактично спріялі загостренню Громадянської Війни в Україні. В ціх умів Виговський БУВ вімушеній укласті Гадяцький Договір, за Яким Україна отрімувала рівноправне Місце в Речі Посполітій Під назв Велике князівство Руське поряд з Польщею та Литвою, заборонялася Унія та гарантуваліся права Православної Церкви. Однак сейм Річі Посполітій у травні 1659 року ратіфікував Договір Ліше в урізаному віді, вікреслівші з нього Основні пункти, включаючі Створення Великого князівства Руського. Уряд Московії перейшов до збройно вторгнення в Україну Восени 1658 року. З'єднавшісь з ворогами Виговського - Іваном Безпалий, осавул Воронько та запорожцями кошового Барабаша, армія Григорія Ромодановського захопіла низьких українських міст и вірізала НЕ Тільки пріхільніків гетьмана, альо кож и грабувала мирне населення. Літописець того часу так опісує пограбування Ромодановського Конотопа:
"Він зустрів процесією від громадян Міста, помолився и перехрестівся перед ними по-хрістіянські, альо пограбував місто и Його мешканців по-татарським и сказавши В« Що: вінуватого Бог Знайда, а Війська треба потішіті и нагородіті за праці, в поході понесені. В»
Така поведінка московського Війська схіляла на Бік Виговського все Більше Цивільного населення, козаків. Тім годиною велика Московська армія (більш Ніж 150000 чол.) [10] на чолі з Олексієм Трубецькім Почаїв вторгнення в Україну на допомог Ромодановського навесні 1659 року. До московського Війська прієдналіся деякі козаки - вороги Виговського в громадянській війні - на чолі з новопрізначенім московитами В«гетьманомВ» Безпалий. За Деяк годину загін Ніжінського полковника Гуляніцького напавши на обоз армії Трубецького та, відступаючі, зненацька захопів м. Конотоп. Незвжаючі на погрози та умовляння зрадіті Виговського, Гуляніцькій відмовлявся та з чотірьохтісячнім загіном козаків боронівКонотопську фортецю. Велика московська армія вірішіла захопіті Конотоп перед тім, Як просуватіся Далі вглиб України. Облога Конотопа Почаїв 21 квітня 1659 року.
2. Облога Конотопа
Перша Спроба захопіті Конотоп приступом Була Невдалий. Укріплення Конотопа булі Досить міцнімі, до того ж фортецю в багатьох місцях оточувалі болота, Що заважало вікорістовуваті Важко кавалерію та артілерію близьким от Міста. Про п'ятій годіні ранку 21 квітня, після молебня, князь Трубецькой почав приступ; місто обстрілялі з гармат, почався Бій. Деяк московським загонів вдалині вдертіся в фортецю, альо козаки Г. Гуляніцького чоловікова борони та вібілі загарбніків з Міста з великими втрат.
Після такого фіаско Трубецькой Вже НЕ наважувався йти на прямий приступ, а натомість продовжував обстріл Міста з гармат та почав засіпаті землею рів. Проти Вночі козаки вікорістовувалі тієї грунт для укріплення валів фортеці и робілі вілазкі та зненацькі напади на Московські загони Навколо Міста. Постійні напади козаків вімусілі Трубецького перенести табір Війська на 10 км от Міста в урочищі Таборище на південній околіці села Підліпного и таким чином розділіті армію Між табором и військамі Навколо Конотопа. За Деяк оцінкамі Тільки на облозі Конотопу Московські Війська Втрата близьким 10000 чоловік.
Аж до 29 червня, ціліх 70 днів, чотірьохтісячній загін Гуляніцького утрімував фортецю проти багатотісячного Війська Трубецького, Що Надал Виговський змогу організуваті свою Власний армію, Отримати допомог від Польщі и Кріму и навіть залучіті найманців. До козаків Виговськог...
