Мої Улюблені Народні свята
План:
1. Обрядовість зимовище циклу
2. Обрядовість Весняного циклу
3. Літні Звичаї та обряди
4. Осінні Звичаї та обряди
Є край, де найкращі у Світі пісні
І цвітом чарує калина,
Де сонечко Вперше всміхнулось мені,
Де дім мій - моя Україна.
Щасливі ми, Що народів І живемо на такій чудовій земли - багатій и мальовнічій Україні. Кожна нація, Коженна народ мают Свої Звичаї, Що вироб Протяг багатьох століть и освячені вікамі. Звичаї розрізняють и об Вў єднують людей в один народ, одну націю. Смороду відображають спосіб світоспрійняття народу, ті, Як народ мислі, відчуває навколішній світ. Звичаї стають основою, з якої вінікає усна народна творчість. Смороду мают для нас особливий чар Старовинна. Мені подобаються свята, які належать до різніх природніх ціклів: зимовище, Весняній, осінніх, літніх.
1. Обрядовість зимовище циклу
Серед святий зимовище циклу мені подобаються день пам'яті апостола Андрія Первозванного (13 грудня), день пам'яті Миколи Чудотворця (19 грудня), Різдво, Новий рік (13 січня), Водохреща.
Одним Із святий, його призначення та Завжди відзначалі Наші батьки, Діди, прадіді, Було ровері Зимове свято, особливо Важливе для молоді - день Андрія. Це свято відзначалі 13 грудня. Почінався вечір з дівочої ворожби, після заходу сонця. Перед качаном ворожіння Кожна Дівчина винна з'їсти хоча б один вареник. Після цього брали галі по одному, клали на підлогу и впускали кішку, Якові Цілий день не годувать. Чий вареник з'їдала кішка дере, та и заміж дерло Вийди, а чію НЕ зачепи, то сідіті їй в дівках.
Є галі Одне ворожіння. Беруть велику миску з водою, альо щоб Вона не Була наповнена вщерть. За краях вішають перегнуті смужкі паперу з записаних подіямі: ціпку кохання, віграш, Крадіжка, далека дорога, розлука. У половіні шкаралупі грецького горіха встановлюються маленький згарок свічки. Човнік пускають на середину миски. Залежних від того, до Якого краю ВІН підпліве и Який папірець підпаліть, такє стане з одним Із прісутніх, на кого ворожать. Увечері влаштовувалі вечорниці, на які сходилися и хлопці. На Андрія знімають калитки у тихий, хто зустрічається. Цей звичаєм зберігся в селах. Зняту хвіртку у дівчіні відносять до парубка, або навпаки. Або галі посіпають Між ними доріжку соломою.
Вважають, ЩО, ЯКЩО на Андрія випада сніг, то зима довго галі не Настане, а Якщо не випада, то зима буде тепла та малосніжна. ЯКЩО іній на деревах у цею день - буде добрий врожай гречки.
І СЬОГОДНІ святкують Андрія. Дівчата продовжують ворожіті, причому не Тільки в селах, альо ї в містах. Хвіртки на Андрія знімають у селах, в містах цею звичаєм НЕ зберігся.
Святого Миколу святкують 19 грудня. На Миколу нічого НЕ роблять, бо Це ровері свято. Пам'ятаю, коли я Була зовсім маленьким, мій батько переодягнувся у святого Миколу и прініс подарунки. Коженов рік я чека цього свята. Колі я підросла, то батько Вже НЕ переодягався в Миколу, альо подарунки Під подушкою я все знаходится. Діти Дуже Любляна Це свято, вчать молитви, колядки. Колись мені батько казав, ЯКЩО я буду Неслухняний и буду погано вчиться, то святий Микола до мене не прийде и подарунків я не отримайте.
В нашому селі люди казали, Що святий Микола, Як щедрий Бог Із небес, часто заходив до помешкання багатодітніх чі Хворов людей и обдаровував їх. Кож розповідалі, Що святий Миколай допомагав мандрівнікам та подорожнім, а особливо запорозьким козакам. Смороду за Цю поміч побудували йому прежде 30 храмів, названих Його ІМЕНЕМ. На Його честь складено Багато віршів та пісень.
Святого Миколу в наш годину святкують віруючі православні люди. Звичаї обдаровуваті ДІТЕЙ подарунки в це свято Майже НЕ зберігся.
Різдво - батьківщина свято, зустрічалі Його Урочистий, схвільовано. До свята готуваліся заздалегідь: білілі хату, прибирали її Святкова рушниками, килими. На вечірній зорі найстарішій член сім'ї (Дід або батьку) вносить в хату Сніп жита чі ячменю. Назівався Сніп В«дідухомВ» або В«КолядаВ». ВІН и віконував функцію ялинки. Найстаріша жінка в сім'ї (Баба або мати) ставила Біля В«дідухаВ» Горщик з кутею, узвар и свячену воду. Біля свяченої води запалювалі свічку. До 12 години ночі сині и батьку обходили обійстя Із святимо хлібом, благословляючі все живе, заклінаючі Його від напасті. На воротах и ​​на дверях сараю ставить обереги и вішаліся пучечкі трави з Поліну, кропиви, чебрецю, щоб відігнаті нечисту силу. Сигналом до вечері Була Поява Першої зірки на небі, Яки сповіщала про народження Божого дитяти. На столі ставши 12 страв, щоб Коженов Місяць БУВ щедро. Батько Ховава за Стил, пітаючі, чі Його не видно, и отрімував ствердну Відповідь. Потів ВІН відповідав: В«Як ви мене не бачите зараз, то щоб Цілий рік з-за хліба НЕ БачилиВ» и Бажан врожаїв та достатку. Господиня імітувала квочку чі якусь іншу Бажану в господі птицю.
дерло їлі кутю з медом, потім оселедці, рибу, голубці з пшоном. Обов'язковими стравити булі піріг и вареники.
У Святий вечір колядувалі Тільки діти. Старші колядники обходили хати з Наступний дня. Парубочі ватаги колядніків ходили з В«звіздоюВ», дівочі - з ліхтарем. Серед колядніків булі В«ДідВ», и В«бабаВ», и В«козаВ», и В«циганВ». Господарі щедро обдаровувалі колядніків, кладучі дарунка їм в Торбін.
І СЬОГОДНІ святкують Різдво. І в наш час обов'язковою стравити є кутя. Однак звичаєм заносіті в хату Сніп жита чі ячменю не зберігся. Цю функцію у нас віконує ялинка. У багатьох селах зберігся звичаєм ставити на Стил 12 страв. СЬОГОДНІ колядують у Святий вечір и Наступний дня.
Водохреща святкувалі 19 січня. Вечір Під Водохреща називаєся В«іншим свят-вечориВ» або В«Голодною кутеюВ». Як прийде день Голодної куті (18 січня), то святящемуся воду в діжці коло церков. Жінки Варя ї печуть всі ті, Що й перед Різдвом. Тільки на Голодні кутю од самого рання не можна нічого Їсти и піті, Поки НЕ зійде Вечірня зірка І не нап'єшся свяченої води.
Воду святящемуся коло церкви. Цією свяченою водою господар кропити хату, подвір'я, худобу, місто.
вважаєтся, Що в ніч Під Водохреща чарівною стає вода в криниці чі потураючи. Тому господарі, Як Тільки проспівалі опівночі півні, біглі до річкі набраті цілющої води. Рано ВСІ йдут до церкви. Після цього вдома сідалі обідаті. Частуваліся Як и на Різдво.
У наш годину святкують Водохреща. І в селах, и в містах йдут до церкви, освячують воду, а потім вдома кроплять хату, подвір'я, худорлявість. Таким чином відганяють нечисту силу. У містах Майже НЕ зберігся звичаєм Голодної куті. Цього звичаю в основному дотрімуються у селах.
За тиждень після Коляда - Щедрий вечір. Це стародавній дохрістіянській звичаєм, Який святкують напередодні Нового церковного року. За Християнсько календарем - Ції день преподобної Меланії. На Щедрий вечір батько ховається від ДІТЕЙ за пирогами - символ щедрості, багатства. Парубок вбірається в В«МеланкуВ». З ним ходять ряжені - орач, Сівач, Дід, ведмідь, коза, журавель, циган, чорт. Ця весела компанія грає, співає, танцює. Призахідне в оселі, де збіраються дівчата, щедруючі. За черзі Коженна Із ватаги співає Свої пісні. Колі Щедрівка скінчілась, хлопці скідають Своє вбрання и на запитану дівчат сідають до столу. Дівоча В«МеланкаВ»: найвродлівіша з дівчат одягає вінок, стрічкі, намисто, а друга вбірається за молодого и зветься В«ВасилемВ». Дівчата знаходять годину и поворожіті. Ворожать так само, Як и на В«АндріяВ».
На Новий рік, або свято Василя, Як Тільки розвідняється, йдут посіваті. Перший посівальнік приносити щастя до хати, альо Тільки хлопець.
У Перший день Нового року пільного пріглядаються до Всього, бо все має значення.
Так, ЯКЩО ніч проти Нового року тиха и ясна, то буде щасливий рік, ЯКЩО іній рясно вкріває ВСІ дерева - на врожай...
