ЗМІСТ
Введення
1. Астрахань і область в роки ВВВ
2. Героїзм астраханців в захист Астрахані
Висновок
Список літератури
Введення
Велика Вітчизняна війна 1941-1945 рр.. з'явилася труднейшим випробуванням, найбільш важким періодом в історії нашої країни. Астраханцев, як і весь радянський народ, з перших днів війни мобілізували зусилля на надання допомоги фронту, на створення нових резервів для діючої армії. Вже 22 червня 1941 р. в окрузі було розглянуто питання про проведення військової мобілізації. Керівникам промислових підприємств, транспорту, установ вводилися в обов'язок організація своєчасної заміни йдуть в армію і налагодження безперебійного виробничого процесу у всіх галузях господарства.
У містах, які опинилися під загрозою захоплення ворогом, створювалися місцеві надзвичайні органи - міські комітети оборони (ДКО). Такі ДКО були створені в Сталінграді, Астрахані, Ростові, Тулі, Севастополі - всього більш ніж в 60-ти містах країни.
Разом з усім радянським народом героїчними подвигами, мужністю в боях за Батьківщину вкрили себе Астраханцев.
Астраханцев були в перших рядах захисників Батьківщини. Трудящі Астраханського округу показали високу свідомість і безмежну відданість Батьківщині при перебудові всього життя на військовий лад, виконання державних планів і замовлень фронту. Всі суднобудівні та судноремонтні заводи поряд з виконанням державного плану виконували і оборонні замовлення. Залізничники і водники перевозили стратегічні вантажі, війська, поранених і продовольство.
Героїчним подвигом трудящих Астраханського округу стало виконання завдань уряду з будівництву залізниць Володимирівка - Сталінград і Астрахань - Кизляр, мають стратегічне значення.
Перехід на випуск військової про
дукції вимагав зміни технологічних процесів виробництва, перепідготовки робітників, складання нової технічної документації. Військова обстановка зажадала найсуворішого обліку та розподілу всіх матеріальних, сировинних і людських ресурсів, більш оперативного керівництва. Головним показником роботи кожного підприємства було виконання військових замовлень.
Значний внесок у загальний продовольчий баланс країни внесли астраханські рибалки. Незважаючи на труднощі воєнного часу, брак робочої сили, недолік риболовецького флоту і знарядь вилову, середні вилови на одного рибалку не знижувалися, а зростали. Так, якщо в 1940 р. вони становили 58, 3 центнери, то в 1941 р. зросли до 69, 4 центнера, в 1942 р. - до 75, 8 центнера, в 1943 р. - до 93 центнерів, а в 1944 м. досягли 98 центнерів.
Особливо високу самовідданість у праці показували Астраханцев, коли фашистські загарбники рвалися до Сталінграда і прагнули опанувати Астраханню. На підприємствах міста будувалися кораблі, ремонтувалися танки, гармати, швидко освоювався випуск мінометів, снарядів авіаційних бомб, гранат і пляшок із запальною сумішшю. Всі підприємства місцевої промисловості випускали обмундирування, виробляли ремонт і прання білизни і взуття для фронту. Все життя у великому і малому перебудовувалася на військовий лад. Гаслом всього життя Астраханцев було - В«Все для фронту, все для перемоги! В»
Героїчні подвиги Астраханцев в роки Великої Вітчизняної війни мають не тільки велике пізнавальне, але й величезне виховне значення для формування ідей підростаючого покоління в дусі національної гордості і відданості Батьківщині.
Пройдуть багато років, але нові покоління не перестануть захоплюватися подвигом мужніх людей.
У героїки минулого молодь черпає нові сили в боротьбі за побудову великої Росії.
Всі названі питання вимагають подальшого розгляду і вивчення, що є метою даного реферату.
1. Астрахань і область в роки ВВВ
22 червня 1941 фашистська Німеччина віроломно напала на нашу країну. Почалася Велика Вітчизняна війна. За своїм розмахом та напруженості, за своїми соціальними наслідків ця війна була колосальною битвою межу ударними силами світового імперіалізму і першою в світі соціалістичною державою.
Вигодуваний міжнародним імперіалізмом фашизм нахабно проголошував себе єдиною силою, здатною визначити долі людства. Вся Європа, охоплена полум'ям другої світової війни, здригалася від фашистського В«нового порядкуВ».
Фашистські війська захопили Австрію, Чехословаччину, Польщу. Не надаючи серйозного опору фашистам, були окуповані Данія, Норвегія, Голландія, Бельгія, Люксембург. Навіть відносно добре озброєна французька армія при потуранні реакційного уряду Петена поспішила капітулювати перед Німеччиною. А англійська армія була розбита в районі Дюнкерна, кидаючи важке озброєння і іншу бойову техніку, через Ла-Манш поспішила повернутися в Англію.
Таким чином, за короткий термін фашистська Німеччина захопила 11 європейських держав, а п'ять країн - Болгарія, Румунія, Угорщина, Фінляндія та Італія - ​​були перетворені в сателітів.
Зміцнивши свій військово - економічний потенціал, гітлерівська Німеччина головний удар направила на мирні міста і села Країни Рад. Жахлива фашистська машина величезною лавиною з незвичайної запеклістю обрушилася на нашу країну. Здавалося кінця не буде Вогняні смерчі, змітає все на своєму шляху.
У зведеннях Радінформбюро все частіше і частіше з'являлися повідомлення про захоплення наших міст і сіл, про небачені звірства фашистських загарбників, які чинить на окупованих територіях, про нахабних заяви фашистського командування протягом 2-ух місяців закінчити війну.
Радянський народ встав на захист своєї Батьківщини. На території 14 військових округів була оголошена мобілізація населення в Червону Армію. У європейській частині Союзу РСР вводився воєнний положення.
Це були найважчі дні для нашої Батьківщини. Кожна радянська людина глибоко усвідомив навислу небезпека над соціалістичним Вітчизною, кожен розумів, що в цій боротьбі буде вирішуватися основне питання - бути чи не бути Радянській державі. Кожен визначав своє ставлення до складній обстановці, своє місце у впертій і жорстокій боротьбі за честь, свободу і незалежність нашої Батьківщини.
Назавжди залишаться в пам'яті пережиті випробування, пов'язані з відступом нашої армії. Своїми очима радянські люди побачили згарища, зруйновані міста і села, смерть близьких і рідних.
Радянський уряд опублікувало заяви, де викривало перед усім світом загарбницькі цілі фашистської Німеччини і поставило першочергові завдання в умовах воєнного часу. Вони отримали подальший розвиток у Директиві партійним, радянським організаціям прифронтових областей від 29 червня 1941 року, де говорилося, що Радянський Союз вступив в смертельну сутичку з небезпечним і підступним ворогом. Необхідно покінчити з добродушністю і самозаспокоєнням. Для ліквідації небезпеки, навислої над нашою Батьківщиною, треба мобілізувати всі сили і засоби, перебудувати роботу на військовий лад, дати все необхідне Червоної Армії, з кожним днем ​​збільшувати випуск танків, літаків, боєприпасів та іншого озброєння.
Перед Радянськими органами стояли завдання, пов'язані з всебічної допомогою діючої армії. Організовано провести військову мобілізацію, забезпечити швидке просування транспорту з військами і військовою технікою, налагодити постачання армії всім необхідним для ведення бойових дій. Особлива увага зверталася на підвищення пильності, необхідність боротьби з усякими дезорганізаторами, панікерами і розповсюджувачами помилкових чуток.
Радянський уряд вимагало від радянських органів при вимушеному відступі Червоної Армії організувати вивіз в тил цінного майна та матеріальних запасів. У Директиві ставилося завдання створювати в зайнятих ворогом районах партизанські загони і диверсійні групи для боротьби з фашистськими загарбниками, для розпалювання партизанської війни і т.д.
Для мобілізації всіх засобів на розгром ворог...
