Контрольна робота
№ 4
По предмету: В«БібліотекознавствоВ».
Виконав: ____________
Перевірив: _____________
2006.
Тема: Бібліотека і краєзнавство. Робота бібліотек з краєзнавчими документами.
План:
План: ................................................................................... 2
1. Поняття "край" і "Краєзнавчий документ". .............................. 3
2. Фонд краєзнавчих документів. ............................................. 6
3. Організація і бібліографічна допомога. ............................................. 8
4. Задачі краєзнавчої роботи бібліотек. .............................. 9
5. Використання краєзнавчої бібліографії. ............................. 12
6. Індивідуальне інформування в роботі бібліотек. ............. 15
7. Взаємозв'язку і координація діяльності краєзнавчих установ. ......................................................................................
... 16
8. Форми роботи бібліотек по краєзнавству. Історико-краєзнавчі читання. ....................................................................................... 17
9. План проведення краєзнавчих читань. .................................... 19
10. Список використаної літератури. .................................... 20
Поняття "край" і "Краєзнавчий документ".
Теперішній час характеризується небувалим сплеском краєзнавчої діяльності. Краєзнавство переживає процес пошуку нових форм, постановки першорядних завдань. Воно набуває яскраво виражений соціально-політичний характер, особливо у зв'язку із збільшеним інтересом до минулого окремих територій, а також - зважаючи на загострення національних, економічних, екологічних проблем. Про "малу батьківщину" заговорили багато представники наукових кіл, екологи, економісти, педагоги, учасники громадських рухів.
З квітня 1990 року існує Союз краєзнавців Росії. Основним напрямком його діяльності стала довготривала комплексна програма, спрямована на підтримку і розвиток краєзнавчої роботи в Росії, а також ряд цільових програм: В«Теорія і історія краєзнавстваВ», "Природна спадщина", "Шкільне краєзнавство" і багато інших.
Краєзнавство - це всестороннє вивчення певної частини країни, міста або села, інших поселень місцевим населенням, для якого ця територія вважається рідним краєм. Під краєм розуміється певна частина країни, виділена по самих різних ознаках і, перш за все на основі адміністративно-територіального поділу. Також правомірним вважається розповсюдження поняття "край" на такі обширні природно-економічні зони як Урал, Сибір, Далекий Схід.
Задачі і зміст краєзнавства надзвичайно різноманітні. У його завдання входить вивчення етнічного складу місцевого населення, пошуки корисних копалин, облік, охорона пам'ятників архітектури, усної народної творчості, вивчення говірок та діалектів, художніх промислів краю. Тим самим краєзнавці створюють необхідну основу для наукових досліджень в різних галузях знання і вносять істотний внесок у формування патріотизму та любові до рідного краю у населення.
На регіональному рівні найбільш доречний варіант культурного розвитку з урахуванням місцевої специфіки і самобутності, можливостей території - інституційних, матеріальних, людських і т.д. Саме на локальному просторі досягається максимальна активність участі різних соціальних груп в культурних процесах, в суспільному житті в цілому. Краєзнавча складова в тій чи іншій мірі, напряму або побічно, пронизує всі галузі знання, ділянки і сфери інтелектуальної і фізичної праці людини, додаючи їм конкретність, близькість до людини, що читає і шукаючому.
Джерела вивчення краю вельми різноманітні за своїм характером і змістом. До їх числа відносяться, так звані, речовинні джерела: результати археологічних розкопок, пам'ятники матеріальної культури, зразки місцевої флори і фауни, корисних копалин, вироби промислового і сільськогосподарського виробництва. Ці матеріали збираються і зберігаються в краєзнавчих музеях. Важливе значення для пізнання історії та культури краю, побуту його населення мають лінгвістичні матеріали (записи місцевих говірок та діалектів) і, особливо російська народна творчість (билини, оповіді, прислів'я, частушки і т.д.). Величезний інтерес для дослідників представляють архівні документи і джерела (мемуари, описи, накази тощо).
Кожна людина по своїй волі або під тиском життєвих обставин незалежно від віку, статі, приналежності до того чи іншого етносу, наукового цензу, професії, місця проживання стикається з краєзнавством, займається ним, користується його результатами. Крім спілкування з самим краєм ми неминуче маємо справу з документально зафіксованими підсумками краєзнавчих пошуків, представленими в творах друку, рукописах, відео-документах або, іншими словами, з "краєзнавчими документами".
Вперше цей термін був запропонований С.Н. Криворотенко в 1990 році. Краєзнавчим вона назвала документ, що містить і (Або) формою пов'язаний з краєм; під змістом краєзнавчого документа розуміла тільки укладену в ньому інформацію про край, під формою - інформацію про місце видання, авторської приналежності і приналежності до краю інших осіб, беруть участь у створенні документа. Це визначення враховує не тільки змістовний, але формальний аспекти явища, що дозволяє розширити круг документів, мають відношення до краю і включаються до краєзнавчого фонду.
Поряд з поняттям "краєзнавчий документ" в публікаціях фахівців часто зустрічається термін "краєзнавча літератураВ» як поняття більш широкого плану. У чому ж її відмінність від документа?
В«ДокументВ» та В«літератураВ» - різноякісні поняття. Більшість фахівців називає краєзнавчою літературою твору друку, що відносяться до краю за змістом, незалежно від місця їх видання.
Для бібліотечного краєзнавства підходить визначення: краєзнавчий документ - це той же матеріальний об'єкт, який зберігає і передає інформацію. Відмітною ознакою, що виділяє краєзнавчий документ із загальної маси, є наявність в ньому описи фактів, подій, явищ, пов'язаних з певною територією, місцевістю (краєм).
Те ж саме можна сказати і краєзнавчій літературі, вона виділяється із загальної маси творів друку наявністю в ній тих же відомостей.
Слово "документ" позначає матеріальні джерела інформації: книги, газети, журнали, буклети, листівки, марки, плакати, відеофільми і т.д. А термін "література" об'єднує в собі тільки твори, тобто тільки ідеальну інформаційну складову. В В«Положенні про краєзнавчу діяльність краєвих і обласних УНБВ» краєзнавчими документами названі будь-які тексти: неопубліковані (рукописні, машиночитємі, графічні) і аудіовізуальні матеріали, машиночитаєми джерела інформації (Магнітні стрічки, компакт-диски і т.д.), повністю присвячені даному краю або значні (за об'ємом і цінності) відомості про нього, незалежно від вигляду і способу видання (виготовлення), тиражу, мови, місця видання або виготовлення, політичної і ідейної спрямованості. Під місцевими розуміються всі видання, опубліковані на території даного краю, незалежно від їх змісту, вигляду і способу видання, мови; у тому числі малотиражні, внутрішньовідомчі, видання групової обробки.
Фонд краєзнавчих документів.
Основа всієї краєзнавчої діяльності бібліотеки - краєзнавчий фонд. Краєзнавчий фонд - це упорядковане безліч зафіксованих в документальній формі відомостей про край. Він використовується читачами і співробітниками бібліотек в різноманітній меті: для задоволення краєзнавчих запитів читачів; для проведення бібліографічного інформування по краєзнавству; для виявлення необхідних матеріалів при підготовці і складанні допомог, збірок, альманахів і інших видань краєзнавчого змісту; для організації краєзнавчих заходів. Без повноцінн...
