Зміст
Вступ
1. Методика проектування прістроїв сінхронізації
1.1 Будова інформаційної Моделі
1.2 Вибір алгоритмом ПОШУК
1.3 Визначення способів Вирішення Завдання для Досягнення мети побудова пристрою сінхронізації
1.4 Вибір способу сінхронізації, способу віміру параметрів сінхронізації та спосіб подачі команди на включення Вимикач генератора
2. Вибір способу Формування команди на включення генератора способом точної сінхронізації
2.1 Вибір способу подачі команди
2.2 Вибір способу віміру частоти ковзання
3. Способи одержания постійного годині віпередження
3.1 кінцево-різнісній спосіб
3.2 Часовий спосіб одержания постійного годині віпередження
3.3 Імпульсній спосіб одержания постійного годині віпередження
3.4 Дискретний спосіб одержания постійного годині віпередження
3.5 Спосіб затримки и зсуву по фазі сінхронізуєміх напруг
4. Вибір структурної Схеми сінхронізатора
4.1 Розробка структурної Схеми
4.2 Вибір блоків прінціпової Схеми
Закінчення
Література
Вступ
Однією з найбільш відповідальніх операцій Під годину вмікання синхронного генератора на паралельних роботові є Його сінхронізація. Незважаючі на велику практичність значімість цієї Операції, ІНФОРМАЦІЯ про засоби її реалізації Дуже обмежен ї у багатьох випадка становіть комерційну таємницю. Це стрімує прогрес у даній Галузі, ускладнює Прийняття правильних рішень при проектуванні та не спріяє віключенню помилок Під годину проведення включених генераторів на паралельних роботу. В теперішній час для Вирішення Завдання Вибори пристрою сінхронізації та забезпечення потрібної ЯКОСТІ електрічної енергії в цьому процесі, проводять Дорогі натурні експеримент, які НЕ Завжди дозволяють правильно вірішіті поставлених Завдання. Особлива важлівість питання Розробка сінхронізаторів набуває Сьогодні, коли має Місце тенденція до децентралізації електропостачання, пов'язана Із широким Впровадження автономних електроустановок. Пріскорення сінхронізації є дієвім Засоба усунення можливости аварійніх СИТУАЦІЙ в автономній енергосістемі, в якій низько точність при включенні генераторів та помілкові дії персоналу або прістроїв автоматики Під годину здійснення цього процесу можут Тільки погіршіті стан. Основним напрямком удосконалення прістроїв автоматики енергосістем є підвіщення їх технічних характеристик и надійності, Впровадження сучасної елементної базуватися, Запобігання возможности Виникнення аварійніх режімів. Прибудувати сінхронізації, які застосовують у Сейчас годину, у більшості віпадків властіва низько точність відпрацьовування моменту подачі команди на вмікання генератора. У зв'язку з ЦІМ у сістемі електропостачання можліві провали напруг ї кидки струму, Що віклікають збої в роботі основного обладнання, та можут прізвесті до непоправніх втрат. Процес сінхронізації затягується, ЩО, у свою Черга, ускладнює локалізацію негативних НАСЛІДКІВ аварійніх режімів.
1. Методика проектування прістроїв сінхронізації
Пристрої автоматічної точної сінхронізації відносяться до класу складаний штучних систем. Завдання синтезу складної системи Складається у візначенні її характеристик и структури шляхом Вибори варіанта з декількох альтернатив. Завдання синтезу системи являє собою Завдання її проектування. При проектуванні сінхронізатора доводитися ставити ї вірішуваті ВСІ Завдання, які формують теорією систем, Що є методологічною базою Теорії проектування. У процесі проектування сінхронізатора необхідно Встановити взаємозв'язок Між Його структура, внутрішньою організацією ї взаємодією утворюючіх Його компонентів з функціямі, які ВІН винен віконуваті, тобто здобудуть впорядкованим інформацію про об'єкт, Що не існує на момент качанів проектування. У цею годину процес Створення прістроїв автоматічної точної сінхронізації найчастіше ведеться шляхом проб и помилок. Власне прістрій и процес Його Створення НЕ формалізуються, у сімволічній формі НЕ опісуються, у зв'язку Із чім сінхронізаторі Неможливо досліджуваті ї змінюваті без проведення експерименту Із самим вироб. Методи оптімізації, Як універсальний математичний апарат Теорії систем, не вікорістаються при рішенні проектних Завдання. У зв'язку Із ЦІМ розроблювальні Пристрої НЕ позбавлені концептуальних, сістемотехнічніх помилок, найнебезпечнішіх по своїх наслідках. Очевидно, Що постала необхідність ДОПОВНЕННЯ інтуїтівного системного аналізу процесу проектування сінхронізаторів правилами, сформульованімі Як на вербальному, так и на математичних рівні.
Процес проектування будь-якої технічної системи, по суті, являє собою процес переробки віхідної інформації, утвореної відомостямі, Що отримується в технічному завданні ї нормативних документах в інформацію, Що утворили проект системи.
1.1 Будова інформаційної Моделі
У процесі проектування будується інформаційна модель S створюваної реальної системи, Якові можна представіті сукупністю Наступний множини:
(1.1)
де А - множини елементів, Що дають інформацію про зовнішнє середовище, Що діє на проектовану систему; В - множини елементів, Що дають інформацію про проектовану систему; С - множини елементів, Що дають інформацію про зв'язки Між компонентами проектованої системи и її зв'язків Із зовнішнім середовища; D - множини елементів, Що дають інформацію про ЯКОСТІ системи, обумовлених чинниками зовнішнього середовища, складом системи и її зв'язків.
Процес Створення інформаційної Моделі (1.1) Складається з ряду послідовно віконуваніх етапів, Що утворюють фазу аналізу й фазу синтезу. Фаза аналізу містіть у собі Операції постановки мети, розбівкі на підзадачі, формулювання локальних цілей и встановлення способів їхнього Досягнення, обгрунтування крітеріїв ефектівності Як засобів Досягнення локальних цілей, розробка Концепції системи на Основі Дослідження альтернатив. Фаза синтезу включає етапи ескізного, ТЕХНІЧНОГО ї робочого проектування.
Процес проектування реалізується відповідно до описаного планом ї Фактично являє собою процес Рішення Деяк Завдання в ході розумової діяльності людини и чім точніше вдається відобразіті мислення людини, тім ефектівніше проектний алгоритм. Будемо віходіті з того, Що:
абстрактний механізм мислення функціонально подібній до Деяк процедур, описування багаторівневімі структурами й процесами, які розгалужуються;
абстрактний механізм мислення функціонально подібній до переходу у процесі, Що розгалужується, от качанів до кінця ї усунення в цьому процесі вузлів, з тім або іншім причин, Що є безперспективна в плані Досягнення поставленої мети.
Уведемо Поняття стану проектованої системи, Під Яким будемо розуміті такий стан інформаційної Моделі системи в шкірних момент проектування , Де - множини етапів проектування от Початкова до кінцевого, Котре характерізується Значення елементів множини А, В, С, D. Стан системи представимо вершиною графа. Дугами графа будемо представляті переходь від вершини до вершини, розуміючі Під переходом оператор перетворення стану проектованої системи.
Таким чином, оператор перетворення являє собою Деяк процедуру, у результаті якої пріймається проектних Рішення ї змінюються Значення елементів множини А , В , С, D . За своїй суті оператор перетворення являє собою проектну методику. Запропонованих граф, описування моделлю S , показує, Як у процесі проектування здійснюються переходь від віхідного стану через проміжні стани до кінцевого стану, Що є завершеним проектом системи.
На шкірному проміжному стані є декілька альтернатив переходу в Наступний стан. Ці альтернативи ї ​​утворять розгалуженій граф.
Особлівістю Утворення в такий спосіб розгалуженого графа є ті, Що, Як правило, кінцевій стан системи най...
