Микола Дубина
В«Папір- Продукт перетирання лахміття і ганчірок, коли незабаром зроблена і віддана піддрукарський верстат, перетворившись на книгу або газету, набуває безприкладнемогутність, стає всесвітнім владикою. Вона змінює наші ідеї та нашурелігію, перевертає наші звичаї і закони, скидає і відновлюєцарства, вирішує питання війни і миру: вона, можна сказати, управляє світом. Івона набула такого поширення в наші дні, таку широку й універсальнуобласть застосування, стала настільки характеризує нашу епоху, що наш часможна назвати В«паперової ероюВ». А. Сим
Теорія та історія
Папірє найважливішим елементом в процесі друку, будучи основним матеріалом длястворення поліграфічної продукції. Від її якості в значній мірізалежить зовнішній вигляд книг, журналів і газет. Прекрасне твір, надрукованийна поганому папері, має менший збут, і, навпаки, другосортна річ, длявидання якої скористалися відмінною папером, приваблює читача. Крімтого, від паперу залежить і те, наскільки добре на ній вийде друк тексту імалюнків.
Мидосі точно не знаємо, коли була винайдена папір. Безсумнівно, що початокслід шукати в Китаї, де, за переказами, у 153 році нашої ери Тцай-Лунь, міністрземлеробства, рекомендував своїм співгромадянам застосовувати для письма папір В«шиВ», виготовленуз волокон деревини В«паперового деревцяВ» (Brussonetia papyrifera). До цьогочасу китайці вживали в якості матеріалу для письма камінь, кістки іпластинки, вирізані з серцевини бамбука.
Вельмицікаве питання про походження в російській мові самого слова В«папірВ».Існує безліч пояснень. Можливо, що першооснова - грецьке словоbambagia (хлопчатая папір). Хоча, оскільки в Китаї папір робили з молодихпагонів бамбука, то цілком імовірно, що слово походить від старої назвибамбука. До речі, в європейських мовах назва паперу (фр. і нім. Papier, англ.Paper) явно веде своє походження від гр. papyrus (папірус).
Однактреба зауважити, що принципи виготовлення паперу та папірусу - зовсім різні.Якщо папірус являє собою тонко нарізані і склеєні платівки, то длявиготовлення паперу потрібно розщеплення частинок (волокон) того матеріалу, якийвживається для її виробництва, порушення зв'язку між волокнами, щоб потімці волокна сплутати між собою (піддати процесу звалювання) і потімзробити з цієї маси тонкий і гнучкий лист, придатний для письма.
Длявиготовлення паперу годяться будь-які рослинні волокна, що володіють гнучкістю.Можна назвати сотні рослин, придатних для виробництва паперу. Крім того, підходятьне тільки рослини, але і кокони шовковичних черв'яків, вовна, шкіра тварин і пр.Спроби робити папір з найрізноманітніших волокон робилися здавна.Великий інтерес у цьому сенсі представляють вийшли в 1827 і в 1861 рокахкерівництва з виробництва паперу В«Manuel de papeterieВ» (Louis Pitte), дояким докладено безліч зразків паперу, виробленої з найрізноманітнішихречовин, навіть з торфу.
Головнапроблема полягає не у виборі матеріалу для виробництва паперу, постачальникамиякого є всі поля, луки і ліси, а в використанні такого матеріалу, якийзабезпечить світові потреби і з якого можна виготовити папір цілкомдоброякісну - білу, міцну, не проникну чорнило при листі й добреприймаючу фарбу при друкуванні.
Слідсказати, що не людина першим почав робити папір з деревини - їїВ«ВинахідникамиВ» були деякі види ос. Вони будують свої гнізда так: робітникиоси (нерозвинені самки) весною сгризают молоді зелені пагони дерев, пережовуютьїх і при цьому відокремлюють волокна (клітковину). У слині ос є клей, і такимчином виходить клейка маса, склад якої той же, що і паперу:клітковина деревини або соломи і клей. З цієї клейкої маси оси будують своїгнізда, роблять основу, прикріплюється гніздо до дерева, стіни та ін Міцністьосиних гнізд дозволяє їм існувати багато років, пручаючись дощу, снігу тавітрам. А щоб відірвати таке гніздо від місця, куди воно прикріплене, інодіпотрібно застосувати велику силу. За своїм складом (якщо не брати до увагипринесену вітром в гнізда пил) осині гнізда до дрібниць схожі з м'яким, шовковистимсортами паперу, виробленими в Китаї та Японії.
Папір,виготовлявся в давнину китайцями, мала основним недоліком рихлість, черезчого фарба, якою на неї писали (головним чином туш із сажі з домішкоюриб'ячого клею і мускусу), розтікалася, а папір легко рвалася.
Подальшийшлях паперу в Європу з Китаю описується французьким ученим Авенелем так: В«Вонаприйшла з Китаю дуже повільним шляхом, із середньою швидкістю, може бути, стоверст на сто років. Народи Центральної Азії, потім араби, потім єгиптяни підвозилиїї вироблення все ближче до нас. У 650 році її бачили в Самарканді; в 800-му -зустрічали в Багдаді; 1100 року вона дійшла до Каїра. Потім вона проходить поберезі Африки, перепливає через Середземне море і довго не переходитьЛангедока (Південна Франція. - М.Д.) В».
Звичайно,процес проникнення паперу в Європу набагато складніше. Раніше вона ввозиласячерез Грецію, пізніше через новий центр торгівлі на Середземному морі - Венецію -з Малої Азії і Африки (є згадки, що в Феце в кінці XII століття було до400 паперових закладів). Потім її почали виробляти у Європі, де булавідкрита велика майстерня на південному сході Іспанії - в Хатіва (Сан-Філіппе, в 56 км від Валенсії). Ця майстерня, яка існувала вже в 1154 році, поставляла папір в сусіднікраїни головним чином через Венецію. Протягом XIII і XIV століть відкрилисяВ«Паперові млиниВ» в Італії, Франції, Німеччини, Голландії. А до XIV-XV столітьпапір вже отримала міцне поширення в Європі.
Доситьзаплутаним є питання про сировину, вживаються в той час при виробництвіпаперу. До 80-х років XIX століття анітрохи не сумнівалися, що папірвироблялася арабами з бавовни; звідки і її назва - В«бомбіцінаВ» (інакше -charta cottonea). Однак аналіз показує, що із зразків паперу, виготовленоїз XI до XV століть, виробленою з бавовни не виявилося жодної - більшість буловиготовлено з ганчірок. Може бути, ця обставина пояснюється тим, що до Хстоліття араби, запозичивши з Китаю способи вичинки паперу з волокон шовковогококона і шовковичного (паперового) дерева, в силу відсутності такої сировини вЦентральної і Малої Азії перейшли до застосування волокон, обволакивающих зернабавовнику. Але оскільки папір виходила дуже пухка і малоудобна длялисти, то вони стали використовувати ганчір'я (хоча назва В«хлопчатая папірВ»збереглося). Процес вироблення паперу з ганчірок набагато складніше, затеодержувана папір цілком задовольняє своєму призначенню.
Такчи інакше, але процес виробництва паперу удосконалювався, і до часупочатку друкарства в Європі з'явилося багато паперових млинів, яківиробляли (виключно з лляних і конопляних ганчірок) чудову, непротікаючу, білий папір, досить щільну і міцну, В«дзвінкуВ» і гнучку, збереженудо наших днів у прекрасному вигляді.
Якпапірус з IX століття був витіснений пергаментом, так папір з XII століття починаєвитісняти пергамент, і свитки і книги з пергаменту остаточно замінюютьсякнигами з паперу. Дешевизна паперу в порівнянні з пергаментом дала можливістьрозширити її виробництво до досить великих обсягів (до речі, за зауваженнямакадеміка Н.П.Ліхачева, для одного примірника книги на пергаменті потрібно булозняти шкури з цілої череди), що стало поштовхом до винаходу друкарства ійого подальшому розвитку.
Процесвиготовлення паперу на старовинних паперових млинах можна описати такимчином:
матеріал,призначений для вироблення папера, очищається від бруду і промивається;
післявисихання отриману сировину надходить на жорна водяний або вітряного млина, деперетирається, перетворюючись на безформну пухку масу;
зазначенамаса поміщається в чани, наповнені водою, де за допомогою Пестов розпушуєтьсяостаточно, волокна поділяються, щоб перетворитися на рівну кашку молочногокольору;
робітник,користуючись формою у вигляді дерев'яної рами з натягнутою на неї тонкою дротяноюсіткою, зачерпує з чана потрібне для аркуш...
