"Золотий вік" Катерини IIВеликої (1762 - 1796 рр..)
Звсіх жінок, що царювали в Росії у ХVIII ст., тільки Катерина II правиласамостійно, вникаючи у всі справи внутрішньої і зовнішньої політики. Свої головнізавдання вона бачила у зміцненні самодержавства, реорганізації державногоапарату з метою його посилення, у зміцненні міжнародного становища Росії. Взначній мірі їй це вдалося, і час її правління - одна з блискучихсторінок російської історії.
Внутрішня політика
Катерина II відразу ж почала боротьбу протипронімецької орієнтації Петра III. З правлячих кіл були видалені всі німці.Ідеологією держави стає російський націоналізм.
КатеринаII оголосила себе наступницею Петра I. Вже на початку царювання вона зосередилав своїх руках всю законодавчу і розпорядчу владу. Законодавчиморганом був Сенат. У 1763 р. Катерина розділила Сенат на 6 департаментів,кожен з певними повноваженнями і компетенцією. Тим самим вона послабила йогояк законодавчий орган.
В1764 р., щоб придушити прагнення до відокремлення на Україні, Катерина IIліквідувала гетьманство (автономію). У 1654 р. Україна увійшла до складу Росіїна правах найширшої автономії. Але самостійні тенденції час від часуспалахували на Україні, і ситуація тут постійно була нестабільною. Катеринавважала, що для внутрішньої міцності багатонаціональна імперія повиннауправлятися за єдиними принципами. Восени 1764 вона прийняла відставного гетьманаП.А. Розумовського і призначила на Україну генерал - прокурора П.А. Румянцева.
Всамому початку правління Катерина вирішила врегулювати відносини Церкви тасвітської влади. З часів Петра I Церква була підпорядкована державі.Фінансова ситуація в країні була важкою, а Церква була великим власникомв державі. Катерина II була православною, виконувала всі православніобряди, але вона була прагматичною правителькою. Щоб поповнитидержавну скарбницю, в 1764 р. вона провела секуляризацію (зверненнядержавою церковної власності на світську) церковних земель. Булоскасовано 500 монастирів, скарбниці перейшов 1 млн. душ селян. За рахунок цьогодержавна скарбниця була значно поповнена. Це дозволило послабитифінансова криза в країні, розплатитися з армією, яка давно не отримувала платні.Вплив Церкви на життя суспільства значно скоротилося.
Політикаосвіченого абсолютизму. У своїй політиці Катерина стала спиратися надворянство. Дворянство було опорою престолу і здійснювало найважливіші функції:дворяни були організаторами виробництва, полководцями, великимиадміністраторами, придворними.
Катеринастала проводити так звану політику освіченого абсолютизму. Політикаосвіченого абсолютизму була характерна для країн з монархічною формоюправління і з порівняно повільним розвитком капіталістичних відносин.Освічений абсолютизм, з одного боку, проводив політику в інтересахдворянства (зберігало свої політичні права та економічні привілеї), зіншого боку, всіляко сприяв подальшому розвитку капіталістичнихвідносин. Зокрема, таку політику проводили австрійський імператор ЙосифII, прусський король Фрідріх II, шведський король Густав III і ін
Зсамого початку правління Катерина II почала прагнути до досягнення внутрішньоївлаштованості держави. Вона вважала, що несправедливості в державі можнавикорінити з допомогою хороших законів. І вона задумала прийняти новезаконодавство замість Соборне Уложення Олексія Михайловича 1649 р., якеб враховувало інтереси всіх станів.
Зцією метою в 1767 р. була скликана Покладена Комісія. 572 депутата представлялидворянство, купецтво, козацтво. Провідну роль в Комісії грали дворянськідепутати - 45%. У нове законодавство Катерина спробувала провести ідеїзахідноєвропейських мислителів про справедливому суспільстві. Катерина переробилапраці видатних мислителів Ш.Л. Монтеск'є, Ч. Беккаріа, Я.Ф. Більфельда, Д.Дідро та ін і склала для Комісії знаменитий "Наказ імператриціКатерини ". "Наказ" складався з 20 розділів, поділених на 526 статей.Загалом, він був незбиране твір, у якому йшлося пронеобхідності сильної самодержавної влади в Росії і станової влаштованостіросійського суспільства, про законність, про відносини між законом і моральністю,про шкоду тортур та тілесних покарань.
Нап'ятому засіданні Комісія піднесла імператриці титул "Великої, премудроїматері Вітчизни ". Комісія працювала більше двох років, але її робота неувінчалася успіхом, так як дворянство і самі депутати від інших станівстояли на варті тільки своїх прав і привілеїв. Робота Покладений Комісіїпоказала, що дворянство не змогло стати виразником інтересів усіх станів. ВРосії не було сили, крім монархії, здатної піднятися вище своїхузгоегоістіческіх інтересів і діяти в інтересах усіх станів. СпробаКатерини II перенести на російський грунт західноєвропейські ліберальні ідеїзакінчилася невдачею. Комісія була розпущена.
ТимПроте, робота Покладеної Комісії мала важливе значення, так як імператрицязмогла ознайомитися з думками та побажаннями російського суспільства, які вонавраховувала у своїй подальшій політиці.
СтавленняКатерини до кріпосного права. Катерина II була європейськи освіченоїжінкою і розділяла погляди західноєвропейських мислителів на кріпацтвояк антигуманне явище. Але до часу вступу на престол вона добревивчила країну і суспільство, якими тепер управляла. Вона розуміла, що міжабстрактними міркуваннями західноєвропейських просвітителів про свободу іросійською реальністю - величезна різниця. Близько половини поміщицьких селянперебували на становищі рабів. На кріпосному праві трималося все поміщицькегосподарство. Кріпацтво стало звичним, буденним явищем, природнимстаном для селян. Крім того, Катерина була переконана, що російський народдуховно не розвинений і поки не готовий сам піклуватися про себе. До таких радикальнихзмін у долі, як скасування кріпосного права, його треба готуватипоступово протягом тривалого часу. Росія була не готова до новогосуспільного устрою, і ставити питання про скасування кріпосного права в Росіївона не могла.
Селянськавійна під управлінням Є.І. Пугачова (1773 - 1775 рр..). У 60 - 70-ті рр.. поКраїною прокотилася потужна хвиля виступів селян, козаків, робітних людей.Особливе занепокоєння імператриці викликали виступи козаків. З часів ІванаГрозного на околицях імперії почали утворюватися поселення вільних людей -козаків. З часом козаки стали консолідуватися в особливий шар російськогосуспільства, що живе за своїми законами. Козаки завдавали багато занепокоєннявластям, так як значну роль в їх житті грав розбій. Намагаючись добитисястабільності на кордонах держави, Катерина II почала наступ накозацтво. Обмежувалося козацьке самоврядування, уряд став вводитиармійські порядки в козацьких частинах. Зокрема, яїцькі (уральські) козакибули позбавлені права безмитного лову риби, видобутку солі. Тоді яїцькі козакивідмовилися підкорятися владі.
В1773 -1775 рр.. в Росії почалася найпотужніша селянська війна підпроводом Є.І. Пугачова. Є.І. Пугачов народився в станиці Зимовейской наДону. Він був учасником Семирічній і російсько-турецької війн, мав першийофіцерський чин хорунжого. Є.І. Пугачов виступав у ролі чолобитника про потребикозаків. За це він був заарештований, потім втік з казанської в'язниці до Яїцькекозакам. Яїцьке козакам він представився як уцілілий імператор Петро III. Ззагоном в 80 чол. він рушив до Яїцькому містечка - центру Яїцького козацтва.Незабаром його загін перетворився на 30 - 40 тис. армією, оснащеної артилерією.Соціальний і національний склад пугачовців був різноманітним: козаки,кріпосні селяни, робітники уральських заводів і мануфактур, росіяни, татари,калмики, башкири та ін Є.І. Пугачов створив Військову колегію, до якої входилийого соратники І. Чика-Зарубін, Хлопуша, І. Бєлобородов, С. Юлаєв. Військапугачовців 6 місяців облягали Оренбург. Проти повсталих було кинутоурядові війська, на чолі яких Катерина II поставила колишньогокерівника Покладеної Комісії генерала А.І. Бібікова. 22 березня 1774 уфортеці Татіщ...
