Реферат Підводні човни типу "Нарвал"

Підводні човни типу "Нарвал"

В1907 р. була затверджена "мала кораблебудівна програма",передбачала і будівництво трьох підводних човнів для Чорноморського флоту.Морський генеральний штаб розробив вимоги до основних тактико-технічнимелементам і 3 червня 1909 р. розіслав їх зацікавленим вітчизнянимзаводам. На конкурсі було розглянуто 16 проектів. Комісія, складена зофіцерів підводного плавання, віддала перевагу проектам, представленимНевським і Балтійським заводами. Невський завод пропонував будувати човни за проектом"Голланд-31А", Балтійський завод представив проект полковника І.Г.Бубнова. 13 грудня 1909 на нараді у Морського міністра було прийняторішення замовити кожному заводу по три човни, тому нова "програмапосилення Чорноморського флоту ", передбачала будівництво вже шестичовнів.

4Червень 1911 Невський завод представив технічну документацію по проекту та вже9 липня 1911 отримав замовлення на будівництво трьох човнів. У листопаді 1911 р. наНевському заводі закінчили прокатку металу, а в грудні на стапелях виставилиперший корпусні конструкції загальною масою 167 т. В якості головних двигунівнадводного ходу передбачалося встановити два дизеля за проектом німецькоїфірми MAN потужністю по 850 к.с. Головні електромотори були замовлені заводу"Сіменс і Гальске", електрообладнання поставляло Російське товариство"Загальна компанія електрики" і "Шуккерт і Ко",акумуляторні батареї поставляла фірма "Мето", компресори,воздухохранітелі і помпи виготовлялися в США, перископи - в Італії.Будівництво велося на Невському заводі в С.-Петербурзі, а збірка здійснюваласяв м. Миколаєві відділенням Невського заводу. Човни отримали назви"Нарвал", "Кіт" та "Кашалот".

Виготовленнядизелів з самого початку викликало труднощі. Фірма MAN виготовила першу парудвигунів тільки в травні 1914 р., двигуни ці в Росію так і не булидоставлені. Тому 1 листопада 1914 ГУКіС уклав контракт з американськоюфірмою "New-London

" на поставку 12 дизелів потужністю по 160 к.с. зрозрахунку по 4 на кожен човен, які в січні 1915 р. були доставлені напароплаві Добровільного флоту "Тамбов" у Владивосток і потімперевезені в Миколаїв. На кожній лінії валу було встановлено послідовнодва дизелі. Кормові дизелі працювали безпосередньо на гребний вал, носовідизелі з'єднувалися з кормовими за допомогою передавального валу і двох пар шестереньі могли відключатися. Міцний корпус був розділений водонепроникними перегородкамина сім відсіків, що істотно підвищувало живучість. Зовні міцний корпусзакривався легким корпусом, тобто човни цього типу були двокорпусними. Вмеждубортном просторі розміщувалися цистерни головного баласту, заповнюєтьсяводою з-за борту самопливом, що забезпечувало швидкість занурення підводногочовни. Перехід з позиційного положення в підводне займав всього 40-50 с.Було передбачено автоматичне продування цистерн головного баласту приперевищенні глибини занурення більш 50 м. Човни типу "Нарвал" добреуправлялися у вертикальній площині. Верхню частину міцного корпусу прикривалалегка надбудова, покращує морехідні якості. Форма корпусу човназабезпечувала хороші ходові якості. Човни мали коробчатий кіль, який вкормовій частині з'єднувався з помпами і з усіма баластними цистернами. Але вжепід час випробувань з'ясувалося, що відкачування головного баласту через загальнийкіль невдало, краще мати спеціальний трубопровід. Міцна рубка мала двалюка, що запобігало потраплянню води в міцний корпус при надходженні води врубку. Управління човном було зосереджено в центральному посту. Човни булизабезпечені одним надводним і двома підводними якорями. Передбачалося, щозовні будуть встановлені по два двотрубних поворотних торпедних апарати, алечерез побоювання, що з виникненням війни вони не будуть готові в строк, булоприйнято рішення про їх заміну на апарати Джевецького. Самим ненадійним елементомчовнів типу "Нарвал" були нештатні двигуни фірми"New-London", які виявилися занадто "малосилих і легкими,зі слабким колінчастим валом ", що призводило до частих поломок. Щоб уникнутиполомок двигунів або їх різкого скорочення було прийнято рішення про заборонуна підводних човнах "Кит" і "Кашалот" користуватисяодночасно носовими і кормовими двигунами. На підводному човні "Нарвал",де механічна передача була замінена на електричну, на практиці такожкористувалися при великих переходах тільки однією парою двигунів. Це призвело дозниження швидкості ходу до 6,5 вузлів, хоча при цьому дальність плавання насубмаринах "Нарвал" і "Кит" зросла до 3500 миль, а напідводному човні "Кашалот", де був передбачений запас мастильногомасла, до 4800 миль. В цілому споруда підводних човнів типу "Нарвал"стала важливою віхою в розвитку підводного кораблебудування в Росії.

***

"Нарвал"

Закладенав грудні 1911 р. на Невському заводі в С.-Петербурзі, де вироблялосявиготовлення секцій підводного човна. Складання секцій вироблялася на стапеляхвідділення Невського заводу в Миколаєві, де 10 жовтня 1913 відбуласяурочиста церемонія, присвячена початку збірки підводного човна. Спущена наводу 11 квітня 1915 Здавальні випробування розпочаті 20 червня 1915 в Миколаєві.В увазі воєнного часу і необхідності якнайшвидшого вступу човна в стрійвипробування проводилися за скороченою програмою. 29 червня при випробуванняхдвигунів надводного ходу на повний хід виявилися дефекти в конструкціяхфрикційних муфт, що служать для передачі роботи кормового дизеля на переднійхід. Після неодноразових випробувань муфт комісія прийшла до висновку, що"Муфти ненадійні і навіть небезпечні". 18-19 липня човен перейшла з Миколаєвав Севастополь, де випробування були продовжені. У лад човен вступила 23 серпня1915

Вжовтні 1915 р. при переході морем на підводному човні "Нарвал"зламався колінчастий вал правого кормового двигуна, лопнули кронштейни опорнихпідшипників. Човен довелося відправити до Миколаєва на ремонт. Причиною аваріїпослужили тріщини і раковини колінчатих валів, фундаментів і станин двигунів.За рекомендацією комісії на підводному човні "Нарвал" носовідвигуни з'єднали з динамо-машинами, доставленими з США для підводних човнівтипу "АГ". Після закінчення ремонту "Нарвал" приймавактивну участь у бойових діях Чорноморського флоту. 16 жовтня 1916 підчас блокадного дозору у Босфору в районі маяка Кефкея підводний човен зустрілатурецький озброєний транспорт водотоннажністю близько 4000 т, змусила йоговикинутися на берег, а потім підірвала його чотирма торпедами. 17 жовтняпідірвала торпедою турецький пароплав "Ірмінград", що підірвався 4жовтня на російських мінах і викинувся на берег в районі мису Кара-бурхливих Азіатського.19 січня 1917 підводний човен "Нарвал" захопила буксирнийпароплав водотоннажністю 300 т і вісім вітрильних шхун. Потопивши пароплав і 7 шхун,човен намагалася довести одну шхуну до Севастополя, але при підході доХерсонеського маяка у свіжу погоду буксири лопнули і шхуна, віднесена в море,затонула. 12 червня "Нарвал" захопив турецьку моторну шхуну, але зважаючинеможливості відвести приз в Севастополь, зняли мотор і частину вантажу, а шхунупотопили.

1Травень 1918 захоплена в Севастополі німецькими, а в грудні 1918 р. -англо-французькими військами. 22-24 квітня 1919 при догляді англо-французькихвійськ з Криму підводний човен "Нарвал" була затоплена ними в районіСевастополя.

Тактико-технічніелементи

Довжина, м 70,2 Ширина, м 6,5 Осадка, м 3,4 Водотоннажністьнадводна/підводне, т 621/994 Потужністьдвигунів надводного/підводного ходу, к.с. 4х160/2х490 Швидкістьнадводного/підводного ходу, вузл.