Ахременко А.В., Борбачева Л.В.
Донецький національний технічний університет
Данатема особливо актуальна в даний момент, тому що наближається річниця 60-річчяперемоги над фашизмом, а перемога нашого народу у Великій Вітчизняній Війніє її складовою частиною. Історичні документи, наукові праціфахівців, художня та меморіальна література, кінематограф чималодали інформації про саму жорстокої і кровопролитної - Великої Вітчизняної. Аленавіть крилата фраза В«Ніхто не забутий, ніщо не забутеВ» не може переконати в тому,що так і є.
Восени1941 року німецько-фашистські загарбники окупували більшу частину Донбасу.Гітлерівці доклали всіх зусиль, щоб використовувати величезні економічніресурси краю, але трудящі Донбасу по заклику Комуністичної партіїрозгорнули рішучу боротьбу проти ворога. На захист всесоюзна кочегаркавстали не тільки регулярні війська, але і безпосередньо жителі регіону.Створювалися військові підрозділи, склад яких проходив строкову вишкіл.Було створено 33 истребительских батальйону, у складі яких налічувалося 6750чоловік. 10 липня 1941 Сталінський обком партії прийняв рішення про створеннянародного ополчення. У нього записані ті, хто не був призваний на фронт - всього220 тис. чоловік. Багато з них пізніше поповнили триста вісімдесят третьому і 395-ю шахтарськідивізії.
Самоеважке випробування випало на долю триста дев'яносто третьому стрілецької дивізії. Сформована вонабула в кінці серпня - початку вересня 1941 року в Слов'янську. З 1 жовтня 1941року брала активну участь в оборонних боях. Відзначається активна їїроль в Барвінкове - Лозово - Харківської наступальної операції. 26 травня 1942року дивізія, перебуваючи в складі 6-ї армії, була оточена німецькими військами.Більшість її бійців загинуло. Командир-полковник І. Д. Зінов'єв потрапив у полон ібув розстріляний фашистами за спробу до втечі.
З30 жовтня 1941 по 17 липня 1942 року на річці Міус проходив знаменитий Міус-Фронт. Вісім з половиною місяців стояли тут дві дивізії - 383-а і 395-я,якими командували К. І. Провалів і А. І. Петраковський. Стояли на смерть,стримуючи шалений натиск добірних гітлерівських військ. У жовтні підрозділи395-ї шахтарської дивізії вели оборонні бої в районі Мангуша, Маріуполя,Володарського. У листопаді потужним контрударом частини шахтарської дивізії підкомандуванням А. І. Петраковський звільнили Новопавлівка, Нижній Нальчик,Дмитрівка та ряд інших населених пунктів, розташованих уздовж Міуса.
Отримавшинаказ зупинити ворога на рубежі Міуса, дивізія вела запеклі бої змотомеханізовані частинами німців. Йшли танки, підтримувані авіацією.Дізнавшись, що шлях на схід їм перепиняють не кадрові автоматники, а вчорашнішахтарі, німці дивувалися: звідки у них таке військове вміння, завзятість,мужність?
Впершій половині серпня 1943 створилася сприятлива обстановка дляповного звільнення Донбасу. Радянські війська, знесиливши противника воборонних боях, перейшли в рішучий наступ на Орел і Харків.Війська Воронезького і Степового фронтів, зламавши опір ворога, виходили доХаркову. Над донбаської угрупованням німецько-фашистських військ нависла загрозафлангового удару з півночі.
РадянськеВерховне Головнокомандування віддало наказ Південно-Західному та Південному фронтахрозгромити протистоїть вороже угруповання і повністю звільнити Донбас.До майбутніх боїв війська і штаби готувалися ретельно. Головну увагу булоприділено навчанню військ діям при прориві сильної, підготовленої оборонисупротивника, веденні бою в траншеях, відбитті контратак ворога, форсуванніводних рубежів, боїв у населених пунктах. 13 серпня 1943 почалися бойовідії військ правого крила Південно-Західного фронту, а 16 серпня і ударноїугруповання, створеної в центрі фронту. 18 серпня перейшли і наступ івійська Південного фронту (командувач генерал Ф. І. Толбухін, член Військової радигенерал К. А. Гуров, начальник штабу генерал С. С. Бірюзов). Також за Донбасзі складу Південно-Західного фронту вели бої війська 3-гвардійської армії підкомандуванням генерал-лейтенанта Д. Д. Лелюшенко. Вона форсований річку СіверськийДонець і в ніч на 2 вересня силами 32-го стрілецького корпусу оволоділа містомЛисичанському, а потім, обійди численні опорні пункти ворога, 5 вереснязайняла Артемівськ, а днем ​​пізніше Краматорськ і Костянтинівку. У цей час військаПівденного фронту розвивали наступ і напрямку Донецька. Противник виявився внапівоточенні. 1 вересня німецько-фашистські пошуку поспішно почали відступатина захід. Війська Південно-Західного фронту, ламаючи опір ар'єргарду ворога,рухомими з'єднаннями швидко просувалися до Красноармійську. Радянські військазаймали один за іншим донецькі міста. 8 вересня вони звільнили центр Донбасу- Донецьк (Сталіно).
22вересня 1943 року війська Південно-Західного фронту відкинули противника за Дніпро наділянці від Дніпропетровська до Запоріжжя. Війська Південного фронту, завершившизвільнення Донбаської землі в своїй смузі наступу, вийшли до річкиМолочна. В результаті були звільнені майже вся Лівобережна Україна іДонбас.
Активнудопомогу радянським військам у звільненні Донбасу надали славні партизани іпідпільники, які вели боротьбу в тилу ворога.
Розповідіпро героїчну боротьбу проти фашизму будуть вічно служити джерелом інатхнення і виховання нашого народу в дусі непохитної рішучості в боротьбіза світле майбутнє людства.
Список літератури
Дляпідготовки даної роботи були використані матеріали з сайту masters.donntu.edu.ua/
