Г.Ф.Крівошеев
(Доповідьна засіданні Асоціації істориків Другої світової війни 29.12.2023 р.)
Вжене раз у виступах президента, членів уряду, у засобах масовоїінформації повідомлялося число втрат як військовослужбовців, так і цивільногонаселення Радянського Союзу у Великій Вітчизняній війні 1941 - 1945 років.Однак ми знову і знову звертаємося до втрат наших військ, понесених при захистіВітчизни в цій кровопролитній війні. Незважаючи на те, що пройшло вже більше 53років, до цих пір не припинилися спроби перекрутити правду про неї, про рольРадянського Союзу в розгромі агресора.
Нетільки окремі особистості, але головним чином засоби масової інформації,поряд з правдивою оцінкою, що спирається на достовірні джерела (що буває,правда, досить рідко), пускають в обіг сумнівні матеріали, в якихдається перекручена картина війни. Особливо це стосується наших втрат.
Нацьому і хотілося б сьогодні зупинитися.
ВійнуРадянському Союзу в червні 1941-го оголосили, крім Німеччини (22 червня) та Італії(22 червня), також Румунія (22 червня), Фінляндія (26 червня) і Угорщина (27 червня). Доних приєдналися маріонеткові уряди Словаччини та Хорватії. Японія іІспанія, формально зберігаючи нейтралітет, найтіснішим чином співпрацювали з Німеччиною.Союзниками Німеччини також були уряди Болгарії та вішістской Франції.
Крімкраїн, що оголосили війну Радянському Союзу в червні 1941-го, у війні брали участьз'єднання, частини і підрозділи, укомплектовані громадянами Іспанії,Франції, Бельгії, Нідерландів, Данії, Норвегії, Чехії, Югославії (Сербії),Албанії, Люксембургу, Швеції, Польщі.
Безпосередньопісля нападу на Радянський Союз, почасти спонтанно, почасти під впливомнімецької пропаганди виникло В«Рух європейських добровольцівВ», яке поставилосвоєю метою В«Хрестовий похід Європи проти більшовизмуВ». У військовому відношенніроль добровольчих спілок була невелика, але їх пропагандистська значимістьбула вагомою. Важливу роль грали В«добровольціВ» для поповнення резервів бойовихесесівських військ. З них було сформовано 26 добровольчих дивізій В«ССВ». Алелише незначне число осіб дійсно записалися добровільно. І все ж,до кінця війни у ​​Вермахті налічувалося майже 500 тисяч іноземців, головнимчином В«Фолькс-дойчеВ» (німці, не проживають на території Німеччини).
Ввійні проти СРСР брали участь також білогвардійський козачий корпус підкомандуванням Б.А.Штейфона (Югославія), козачі частини - згодом 15 козачийкорпус - під командуванням фон Панвіца і деякі калмицькі частини (подеякими даними - два калмицьких корпусу, але документального підтвердженняцьому поки немає).
Всьогож німці залучили в Вермахт 1 млн. 800 тис. громадян з окупованих нимикраїн. З їх числа було сформовано 59 дивізій і 23 бригади.
Другасвітова війна охопила 19 держав Європи, 10 - Азії, 11 - Африки. Поза сферизбройної боротьби перебували вся Америка. З 22 держав Північної та ПівденноїАмерики, що оголосили війну Німеччині, тільки США, Канада, Бразилія і Мексика врізній мірі брали участь у війні.
Австралійськічастини брали участь у війні в складі Британських збройних сил. Ступінь бойовоговикористання збройних сил різних держав була неоднаковою. Головнаж тягар боротьби лягла на радянсько-німецький фронт.
ЗАГАЛЬНАХАРАКТЕРИСТИКА людські втрати РАДЯНСЬКОГО СОЮЗУ У ВЕЛИКІЙ ВІТЧИЗНЯНІЙ ВІЙНІ
Самимитяжкими наслідками Другої світової війни для Радянського Союзу з'явилися загальнілюдські втрати - як військовослужбовців, так і цивільного населення.
Мизнаємо, що за результатами досліджень, проведених Управлінням статистикинаселення Держкомстату СРСР і Центром з вивчення проблем народонаселення приМДУ ім. М.В.Ломоносова, загальні прямі людські втрати країни за всі роки ВеликоїВітчизняної війни оцінюються в 26,6 млн. чоловік.
Цифра,як бачимо, величезна. Ніколи раніше наша країна не стикалася з подібнимивійськовими жертвами. Так, у Першу світову війну ми втратили 2,3 млн. осіб, уГромадянську з її смертоносними епідеміями (тифозними, холерними, малярійними ііншими) було вбито, померло від ран і хвороб 8 млн. чоловік. Тобто за вісімроків війни (1914 - 1922 рр..) втрачено 10,3 млн. чоловік, але це в 2,5 разименше, ніж у Другій світовій війні.
Втративійськовослужбовців
Вході Другої світової війни тільки Німеччина та СРСР залучили у свої збройнісили близько 56 млн. чоловік. А все войовничі країни разом (з кадровим особистимскладом, мобілізованими і покликаними резервістами) - близько 120 млн. чоловік.
РадянськийСоюз привернув 34476700 чоловік. Німеччина - 21107000 чоловік.
З34476700 чоловік в роки війни в Червону Армію було покликано 29574900людина, а на 22 червня 1941 року кадровий склад становив 4826900 чоловік.Ця цифра дорівнює всьому населенню Данії, Нідерландів, Норвегії, Швеції іФінляндії разом узятим. Відзначимо, що військовослужбовців-жінок було покликано 490тис., з них 80 тис. жінок-офіцерів. З цього числа, за результатами аналізу таузагальнення статистичних матеріалів Генерального штабу, донесень фронтів,флотів, армій, військових округів і звітів військово-медичних установ, а такожвідомостей КДБ і МВС СРСР, за роки війни загальні безповоротні втрати (вбито,пропало без вісті, померли від ран, хвороби, в результаті нещасних випадків)Радянських Збройних Сил разом із прикордонними і внутрішніми військамисклали 11444100 чоловік.
Вце число не ввійшли 500 тис. військовозобов'язаних, призваних з мобілізації в першідні війни і зниклих безвісти до прибуття у військові частини. Про них нікому булодоповідати. Разом з ними безповоротні втрати Червоної Армії, Військово-морськогофлоту, прикордонних і внутрішніх військ склали 11944100 чоловік (З них зРосії 7922500 чоловік). У Першу світову війну ці втрати склали 4 467800 чоловік.
Яособливо хотів би зупинитися на цифрі 11944100 чоловік, бо дуже часто їїприймають як цифру втрат і вона фігурує саме в такій якості. Так,"Известия" за 25 червня 1998 опублікували цю цифру, як цифру втратвійськовослужбовців країни у війні. А в одному з фільмів про Сталіна в дикторськомутексті сказано, що німці втратили 6 млн. людей, а ми - 27 млн. Наскільки жвелика і безсовісно ця брехня! Постараюся пояснити свою думку.
Вході війни йшли оперативні доповіді з багатьох питань, у тому числі - про втратиособового складу. За наказами № 450 (1941 р.), № 138 (24.06.2023 р.), № 023 від 4.02.2024 р.) полк представляв донесення про втрати особового складу 6 разів намісяць: на 5, 10, 15, 20, 25, 31 або 30 число кожного місяця. У ці ж числа вінпредставляв і іменний список безповоротних втрат л/с полку з 1 по 5, 6 - 10,11 - 15, 16 - 20, 21 - 25, 26 - 31 число в штаб дивізії. Дивізія представляладонесення про втрати л/с дивізії теж 6 разів на місяць в армію, а іменні спискибезповоротних втрат л/с дивізії 3 рази на місяць: сержантів і рядових - вУпраформ КА, тобто в Генштаб, а офіцерів - в ГУК.
Щож таке безповоротні втрати?
Згіднонаказом заступника Наркома оборони № 023 від 4 лютого 1944 року, це -В«Загиблі в боях, зниклі на фронті безвісти, померли від ран на полі бою і влікувальних установах, померлі від хвороб, отриманих на фронті, або померлі нафронті від інших причин і потрапили в полон до ворога В». Це не нами придумано. Це- Наказ, яким керувалися під час війни.
Процих безповоротні втрати йшли доповіді. Це були втрати для полку і дивізіїбезповоротні, люди ці були для них втрачені - адже рідко хто з залишилися вживих потрапляв знову в свою частину. Але це жодною мірою не означає, що всі цілюди загинули. Частина з них потрапила в полон, особливо при відступі, залишилася наокупованій території, частина потрапила до партизанів, а деяка частина можебути і повернулася в полк, але уточнення часто не робилося. Отже, зцієї цифри безповоротних втрат великий відсоток людей виявився згодомживий.
Щобвідрізнити безповоротні втрати від числа загиблих і померлих нами запропонований терміндемографічні втрати...
