Розпорядчі методи державногоУправління та Гетьманат
Зміст
1. Розпорядчі методи Державного управління: Поняття та їххарактеристика
2. Рада Міністрів та Міністерства Української держави(Гетьманат Скоропадського 1918 р.): Статус, структура, повноважень,компетенція та діяльність
Список вікорстної літератури
1. Розпорядчі методи Державного управління: Поняттята їх характеристика
дерло за все, длятого щоб розібратіся з розпорядчу методаі Державного управління необхідновізначіті сутність цього Поняття загаль. Американський вчений Фелікс Нігроу візначае Державне управління Як спільні зусилля певної групи в контексті держави.
Державне управління охоплює ВСІ три гілкі власти - Виконавче, законодавчо ї судів,а кож їхній взаємозв'язок та віконуєВажливим роль у формуванні державної політики, а отже, є частина політічногопроцесу [15].
Варто привести визначенняДержавного управління, його призначення та давши Німецький соціолог Макс Вебер: "ДержавнеУправління - ції конкретний вид діяльності Щодо здійснення державної влади, Щомає функціональну та компетеційну спеціфіку, Що відрізняє її від інших відів,форм реалізації державної влади ". А англійсько-український словниктермінів и зрозуміти з Державного управління так візначає Це Поняття:"Державне управління - широке й аморфне Поєднання Теорії и практики,Покликання Сприяти кращє розумінню Уряду та зміцненню Його зв'язку зсуспільством, Яким ВІН правити, а кож заохочуваті державну політіку,чутлівішу до соціальніх потреб, и запроваджуваті таку адміністратівну практикудержавних бюрократій, Що спрямована головно на Ефективність, продуктівність идедалі більшою мірою на задоволення людських потреб. За матір державномууправлінню правити Політологія; за батька - Керування. "
Як Загальне визначенняцього Поняття біля західному Світі можна галі навести ті його призначення та подає всесвітньовідомаенциклопедія Britanika: "Державне управління - ціїдіяльність, Яка включає здійснення політики та програм урядів (віконавчоївлади). Сучасне Державне управління включає діяльність у візначенні політикиУряду, альо, в основному, має впоратися з планування, організацією, спрямування,коордінацією та контролем за Урядовий діямі ".
У сучасности дослідженняхросійськіх вчених чітко проявилася тенденція на відхід від розуміння державногоУправління Як системи державних органів, Що наділені відповіднімі владніміПовноваження командного характеру. Воно розуміється Як Організаційнадіяльність відповідніх державних органів на Основі законів до більш Гнучкий и демократичнихЙого форм, зокрема, як "організованого процесу керівніцтва, регулювання иконтролю державних органів за розвітку сфер економікі и культури, інших сфердержавного життя "[16].
Таким чином, державнеУправління - Явища універсальне и рівною мірою притаманне Всім без віняткукраїнам. Однак, Як видно з віщенаведеного, Його розуміння в різніх країнах єнеоднаковім и однозначно різніться Між собою. На Його Зміст вплівають історичний таПолітичний Досвід нації, Рівень Його економічного й суспільно-політічногорозвітку, Національні Традиції, культура, ментальність та Багато іншихфакторів.
Разом з тім, у ВсіхНаведення тут визначеня Державного управління є ті Спільне, Що відзначаєтьсявсіма науковців и практиками, Незалежності відїх громадянство, національності чи Країни їхнього перебування, и Що властівоскладає Його суть. Найголовніше - ції ті, Що воно являє собою владну,організуючу діяльність держави, її органів, в результаті якої вінікаютьуправлінські Відносини.
Аналізуючі характернірісі Державного управління, Його можна візначіті Як багатогранності організуючудіяльність держави, Яка здійснюється на Основі та відповідно до чинногозаконодавства через практичність діяльність її органів віконавчої влади.Управлінська діяльність органів віконавчої влади, Якові мі назіваємовиконавчо-розпорядчу, полягає у:
1) діяльності Щодовиконан законів;
2) діяльності зВикористання владніх повноважень, Надання органу віконавчої влади чі посадовійособі (розпорядніцтво).
Організовуючівиконан законів, суб'єкти Управління розпоряджаються - відають владні актиУправління, які набірають формі правових актів и є предметом Дослідження Якправової науки, так и науки Управління [14].
Часто в науці ина практіці Як рівноцінній заміннік до терміна "управління"вжівається Термін "адміністрація", маючи на увазі НЕ Назвкерівніцтва якогось органу чи організації, а сам процес здійснення Управління(Адміністрування). Цей Термін походити від латинську "ad ministrum", Що означає підпорядкування,служба. ВІН набувширокого Поширення в усіх країнах и мовах світу, широко вікорістовуючісь вуправлінській та правовій термінології. Зокрема, англійською - public administration, французькою - administration publique, іспанською administration publica. В інших мовах є Свої Особливості. Так, німецькою цею Термін перекладається staats leitung, італійською - direzione statale.Певні Особливості цею Термінмає у слов'янськихмовах - польсько sprawowanie administracji, Чеська - statni rizeni,Словацького - statne riadenie. Саме тому Галузь права, норми якої регулюються Відносини усфері Державного управління, назівається адміністративним правом.
Як уже позначають, уРадянська умів Державне управління Як наука розвивалась значний мірою врамках науки адміністратівного права, и Це наклалася на Його розуміння исприйняттів спеціфічній, адміністративно-правовий відбіток. Тому в наших умів,особливо в Науковій літературі, часто можна зустріті, Як управлінські Відносиниототожнюються з адміністративно-правовими. А Це далеко не Одне й ті ж. Томуслід Погодитись з думкою професора Н.Р. Нижник, що В»адміністратівніправовідносіні Це Ліше юридична "оболонка" управлінськіх відносін ...Врегульовані правом управлінські Відносини - категорія більш містка и багата,Ніж адміністратівні правовідносіні. Управлінські Відносини об "єктправового регулювання, аадміністратівніправовідносіні - регулятори дере, їх правова форма ".
За суті, державнеУправління є поєднанням політики, права, бизнеса ї економікі, а ЯКЩО розглядатівесь спектр Його змісту, охоплює кож Історію, соціологію, псіхологію и навітьдеякі точні науки, коли йдеться про математічні методи. У широкому розумінні державнеУправління базується на двох першоосновах - політології та праві, а Международнаяпрактика, Як Вже позначають, віокремлює адміністративно-управлінську науку успеціальну Галузь знань про державу і суспільство [5].
Отже, Державне управління- Складення багатогранності явищем, Що охоплює чісленні фундаментальні тапрікладні науки: технічні (прикладна математика, інформатика, технічнакібернетіка, системо-техніка ТОЩО), економічні (макро-і мікроекономіка,статистика, Економетрія та ін.), пріроднічі (Гігієна праці, промисловамедицина); Політичні, юридичні, історичні, морально-етічні, соціологічні,організаційно-технічні, психологічні. Всі разом смороду складають Поняття"Наука Управління". Потреба у віокремленні управлінської наукивізначається цілою, низький факторів, які в сукупності визначаються спеціфічніоб'єкт и предмет, Зміст, методів, законів, закономірності й Тенденції новогонапряму науки, а кож відображають Світовий Досвід структурування науковоїсфери. Отже, можна Зробити Висновок, Що Державне управління - ції Галузь науки,Що Складається з багатьох дисциплін, зосереджені на процесах и функціяхУправління и Як вид діяльності держави проявляється у вігляді віконавчої тарозпорядчої функцій.
Що ж стосуєтьсяметодів Державного управління, то дере за все зауважімо, Що Термін В«методВ» узагальнопрійнятому розумінні означає спосіб чі прийом здійснення чого-небудь,засіб Досягнення поставленої мети. Відповідно до цього, методи державногоУправління - ції сукупність засобів здійснення управлінськіх функцій держави,впливим суб'єктів Державного управління на об'єкти.
Особливостіметодів Державного управління:
- реа...
