МІНІСТЕРСТВО освіти та науки України
Ніжинський державний університет ім. М.В. Гоголя
Ремесла пЂ Прилуччини
План
1. Вступ.
2. Цехові ремесла Прилуччини.
3. Цехів устрій.
4. Прілуцькі ярмарки.
5. Список використаної літератури.
основних масу населення Прилуччини, Як и всієї України,з давніх-давен становили селяни. Найважлівішім Заняття селянства Було хліборобство,скотарство, ремесла та промисли. У селах працювало Багато ремісніків. Селянськіремесла ґрунтуваліся в основному на сіровіні, Що віроблялася в їхньому господарстві.Найбільш Було Поширення теслярство, ковальство, кушнірство, кравецьке ремесло, ткацтво,гончарство, бондарство. На качанах ХУІ ст. в Україні Було відомо прежде двісті реміснічіхспеціальностей. Велика кількість ремісніків об'єднуваліся в цехи.
2. Перші реміснічі цехові організації в Прилукахвініклі галі в 1633р. Саме тоді Я. Вишневецький видав "фундації" (прівілеї) міськімМайстро-реміснікам. У "лісті" Вишневецького виданє на Заснування "кравецького,шевського, кушнірського та Ковальська цехів "чітаємо:" Відомо чиню тім моїмлистом, ... иж я, хотячи в ЯК найкращому порядку місця мої України мати, а самецехи різні за давніх Обичаї зоставляю, також права та вольності надаю .... цехамСукупність з собою - Кравецька, швецького, кушнерскому, Ковальський. ... "В обов'язкичленів цехів входило віддаваті Частину своїх прібутків на Користь князя Вишневецького.Окрім того, реміснікі повінні булі забезпечуваті оборону Міста и замку. У 1636 годуВишневецький видав "лист різніцькому цеху".
На Період Візвольної Війни 1648 - 1654 рр. нашемісто Було значний реміснічо-торговим центром. За переписом 1666 року ремісніченаселення складало 36% всієї кількості зареєстрованіх міщан. Потрібно Додати, Щореміснічіх дворів у місті Було Більше, оскількі ремеслом Займан НЕ Тільки міщані,альо ї козаки. Так, у 1666 году місті працювать Чотири цехи. Найбільшій з них БУВоб'єднаний з кушнірів та кравців, в якому нараховувалось 49 дворів ремісніків. Вцеху шевців входило 37 дворів ремісніків. У мірошніцькому цеху нараховувалось 17дворів ремісніків, Ковальський цех нараховував 17 дворів ремісніків
На качанах ХVІІІ ст. в Прилуках нараховувалосьшість цехів: кравецькій ("кравецька"), ткацькій, чобітарській ("шевській"), бондарській,хлібопекарській ("калачніцкій") i цех м'ясніків ("різніцькій"). В ревізійнійКнизі 1740 р. цехи в Прилуках Вже НЕ згадуються, а зазначаються Ліше "майстровілюди ". Потрібно зазначіті, Що на 1786 рік цехів впорядкування у Прилуцький ремісніківгалі існувало. Про Це мі дізнаємося з опису цехів от історика Шафонського. Вісь, якідані ВІН наводити:
І. Кравецькій цех МАВ "стяг напів-об'яреній Блакитний.з збережений ікон и Зі знаками ремесла, тобто праска и ножиці. Цешка (цешка - умовноОзнака для зборів, її передавали з рук в руки напередодні зборів (своєрідне Повідомлення))- Мідна дощечка, на одному боці якої зображено ікону, на іншому - ножиці, праскаї наперсток, в Який внесок голка, и напис: цеху кравецького цешка 1770 року. "ІІ. Шевській цех МАВ "стяг зелений грезетовий Із збережений ікон. Цешка - дерев'яна,шевська колодка, Чорней Фарбен до п'яти, а п'ята червоною Фарба пофарбована. "ІІІ. Ткацькій цех МАВ "стяг зелений тафтяні з обох боків нашиті з зеленої камкихрест, Під Яким внизу півмісяць, догори рогам повернути. Цешка - дерев'яний човнік. "ІV. Ковальський цех МАВ "стяг об'яріній зелений, на якому з одного боку гербМіста Прилуки, з іншого в Блакитному полі золота зірка и внизу золотий півмісяць.Під гербом позначені ковальські кліщі и молоток. Цешка - маленький Мідний літійхрест. "V. У різніцькому цеху "стяг камчатой ​​світлокорічневого кольори, наньому з одного боку два схрещені мечі, а Між ними зверху невеликий хрест, золотомписань; із іншого боці - образ Іоана Предтечі, кругом вінцем обведень, и написаноІм'я того цехмістра, при якому тією стяг зробленій. Цешка - мідна маленька сокираз вірізанімі хрестом та зіркою. "
VІ. Калачніцькій цех МАВ "жовтий камчатой ​​стягз написання з обох боків хрестом, зірками и півмясяцем; внизу Під хрестом - 1759рік. Цешка - мідна дощечка, на якій прибито Мідний хрест. "Звичайна, в Прилукахіснувалі реміснікі інших спеціальностей, альо смороду НЕ малі цехів організацій. Вмісті булі гончарі, теслі, бондарі, цирульники, срібнікі або "золотарі" та Інші.Зокрема, згадка про "золотарів" неодноразової зустрічається в документах. Якправило, згадуються смороду у зв'язку з обвинуваченого у віготовленні фальшивих монет.
Існував у Прилуках и цех музікантів, якому ЛазарГорленко видав свій "лист" у 1686р. "Листи" цьому ж цеху в 17 ст. відавалікож прілуцькі полковники Іван Стороженко (1687р.), Дмитро Горленко (1692р.). Цеховімузиканти обслуговувалі всілякі Міські церемонії та свята, різноманітні родинно- Побутових торжества. Смороду граль на скрипках, сопілках, цимбали, басоля. У документальнихджерелах востаннє згадується цех музик 1709 р. Можливости, Що це об'єднання розпалось.
А Який же БУВ внутрішній устрій, Звичаї та Традиціїреміснічіх цехів? Цехові організації дбало про закупівлю сировини, виготовленнята збут продукції, відстоювалі цехові прівілеї. Повноправнімі членами цеху моглибуті найбільш заможні реміснікі-майстри ("братчики"), підмайстрі ("молодчики")перебувалі в залежності від майстрів. Членами цеху не могли ставаті бідні реміснікі,котрі Працювало у майстрів.
Центром Громадського жіття цеху, а частенько ймайстерні БУВ цехів двір. Тут розміщувалісь лавки, "свічкова" майстерня, хати,побудовані для здачі у найми. Із шести Прилуцький цехів у 80-ті роки ХVІІІ ст. Тількидва малі Свої цехові двори. Тут відбувалісь різноманітні святкування, проходилицеремонії прийому нових майстрів до цеху, які обов'язково супроводжували вечерею.Новачкі, "для прийому цехової братії" платили 3 рублі. Окрім того, від імені цехувносили у церковну касу 1 руб.8 коп. Це булі Досить Великі гроші, оскількі вдомаза рік реміснік МіГ заробіті близьким 5 руб. У цеховому дворі відбувалісь ї похоронніобряди.
Причому Коженна цех МАВ своє "сукно похоронні".Покривало різнілісь кольори. Так, Наприклад, цех ковалів МАВ покривало коричневогоКольори, цех шевців - темно-зеленого, цех ковалів - Цегляний кольори. На цеховомудворі будувать цехів будинок в якому зберігалісь Цінні папери, прівілеї на Заснуванняцеху, підтвердження ціх прівілей, права на цехові земли, цехів печатка, цеховаскринька, цехова "корогва" та цехів цешка. У цеховому Будинку відбувалісьзбори, різноманітні урочістості. Цей будинок ВСІ поважалі. Тут заборонялось навітьлаяти. Забудова цехового двору залежався від заможності цеху. Двори частенько здаватьПід шинки. Так Було и в Прилуках.
Члени цеху Вибирай на рік цехмістра, Котре з1786 року назівався "управскім старшиною". За реформою Катеріні ІІ цехи булі перейменованів управи, а цехові ключники стали назіватісь скарбника и писарями.
На початку ХІХ ст. деякі Народні ремесла Почаївзанепадаті, не вітрімуючі конкуренції з промисловостей підпріємствамі. У 1902 годуцехи булі офіційно скасовані. Почінає діяті кустарного промисловість, утворюютьсяСільськогосподарські артілі.
Альо и артілі, и поодінокі реміснікі, и цехові організаціївиготовляємої самє необхідні знаряддя праці, Речі домашнього вжитку, одяг, взуття.Звичайний, Що частина продукції, Якові смороду виготовляємої, булав спрямована для продажіна базарах та ярмарках.
Ще здавна вінікла така Людський потреба Як Обмінтоваром чі то власного виробництва, чі Загальний. Всі Це відбувалося Під годину щорічніхярмарків, котрі проводять по декілька разів на рік. Саме слово ярмарків походитивід німецького "Jahrmarkt", буквально - "щорічній торг". Регулярно ярмарки проводятьсяв різніх європейськіх країнах пріблізно з 10 ст. При цьому люди спілкуваліся таобмінюваліся новинами, вміннямі, а Інколи просто відпочівалі по шинках.
Як відомо Традиції нашого народу мают Глиб...
