МІНІСТЕРСТВО освіти и науки України
Ніжинський держаний університетімені
М.В. Гоголя.
Реферат
На тему:
Роль Чернігівської громади увівченні Історії та культури краю
Ніжин2011р.
ДляУкраїни питання культури Завжди мало Вагом значення. У Росiйськiй імперіїзаперечувалося існування української мови - її називаєся Селянська говіркою,українська історія - ції Була частина Історії Російської імперії. У тій годинукращi Представники української нації Своєю працею у царіні культури тамістецтва доводили протилежних. Для України у її боротьбі за незалежність, окрiмантіукраїнської полiтики Уряду, перепони Було зрусіфiковане населення, його призначення тавісувало полiтічнi вимоги у руслi загальноросiйського демократичного руху iвтрачало Своє національне пiдґрунтя, та не усвiдомлення бiльшiстю населеннясвоєї нацiональної окремiшностi. Політичні реалiї не давали можлівостiукраїнськiй iнтелiгенцiї зосередітіся віключно на проблемах демократiї тасоцiальної справедлівостi. Тодi смороду виходили в загальноiмперській Простiр iвтрачалі зв'я зок з НАЦІОНАЛЬНИЙ реалiямі. Виникнення НАЦІОНАЛЬНИЙ-культурногоруху Було зумовленості Прагнення НАЦІОНАЛЬНИЙ-свiдомої iнтелiгенцiї вiдродітірусский нацiю, показати самобутнiсть та орігiнальнiсть культури, її ВЛАСНАIсторiя.
ПоняттяНАЦІОНАЛЬНИЙ-культурний рух трактується Як дiяльнiсть національно Свідомо людей(У своїй бiльшостi представніків iнтелiгенцiї) Задля Збереження i розвіткународніх традіцiй, збагачення рiдної мови, лiтература i мистецтва, розвіткунацiональної освiти. [1]
проявитинаціонально - культурного руху став що з'явився громад,до якіх належали студенти, Викладачі вузів, учітелі, письменники, урядовці,ліберально настроєні поміщікі та Інші Представники інтелігенції. Перша"Громада" вінікла в Киеве в 1859 р. До неї входили переважно студентиКиївського університету (В. Антонович М. Драгоманов, П. Чубинський, К. Михальчук,П. Жітецькій, Т. Рильський та ін.), Всього в 1861 -1862 рр. близьким 200 чол.
УПетербурзі члени громади групуваліся Навколо редакції журналу"Основа" (М. Костомаров В. Білозерській, П. Куліш, брати Лазаревськіта ін.). Напрікінці 50-х - на початку 60-х РОКІВ громади вініклі в Харкові,Полтаві, Чернігові, Одесі та інших містах.
смородубулі організаційно аморфними, не малі Ні програм, НІ статутів, НІ чіткоїструктури, НІ Певного організаційно визначеного керівніцтва. За Своїмисуспільно-політічнімі подивимось переважна більшість членів громад належала дотак званого ліберального напряму, альо Серед них булі й демократично настроєнілюди, які прагнулі до радикальних перетвореності.
Журнал"Основа" - Перший український суспільно-політичний и літературно-мистецькийжурнал, Який відавався в 1861 - 1862 рр. у Петербурзі. Його редактором БУВ В.Білозерській, активну участь у Його віданні брали М. Костомаров П. Куліш, О.Кістяківській та ін. Навколо "Основи" згрупувалася значний частинапісьменніків, літературознавців, історіків, етнографів, мовознавців,фольклорістів України. Основне Своє Завдання смороду вбачалася у вісвітленнінаціонально-культурного руху. У Журналі публікуваліся русски І, Частково,російською мовамі Наукові праці й джерела з Історії ї історіографії України,етнографічні матеріали, художні твори (Вірші, повісті, оповідання та ін.) таРецензії на них, статті й ​​заміткі з харчуванням освіти и шкільного життя, сільськогогосподарства, про становище селян и стан поміщіцького господарства, Розвитокпромісловості ї торгівлі ТОЩО. ГромадівцямДоводи спростовуваті НАТЯК, нібі смороду підбурюють селян на повстання. Члени"Громад", зокрема Антонович, доводили, Що прагнуть потурбуватіся проосвіту народу и тоді Усі питання можна буде вірішіті без зброї, за допомогнауки. Широковісловлені програмні положення громад, їхні Прагнення до веденнякультурно-освітньої роботи Серед народу, сподівання на проведення перетвореності усуспільстві Ліше мирних шляхом, шляхом реформ, Що їх МАВ Далі здійснюватіЦарське уряд, відображено в заяві Київських громадівців Під назв"Відзів з Києва", опублікованій в "Сучасній літопису" -додатка до журналу "Російський вісник". Під ЦІМ відзівом стояв 21підпис (В.Антонович, П.Чубінській, П. Жітецькій, Т. Рильський та ін.).
Авторипередусім заявляли, Що єдиний їх обов'язок "вжитися всілякіх зусіль з метоюдати народові можлівість освітітіся ", віховуваті в ньому релігійність,віру в силу закону. Смороду категорично відмежовуваліся від революціонерів,ідеалізувалі реформу 1861 р., прославляли "вісокогуманні міркування"Уряду. [2]
Чернігівнапрікінці ХІХ Століття БУВ невеликим провінційне містом, про ті ВІН НЕзалішівся осторонь Громадський процесів, які вірувалі у Киеве, Полтаві ТОЩО. Уцею годину у місті зібралася плеяда інтелігенції, Яка прагнула дії - відродженняукраїнської культури. Того Виникнення у Чернігові "Громади" булоявищем закономірнім, очікуванім. Для цього Тільки Була Потрібна людина, Яка бзуміла організуваті розрізнені Прагнення и сили тодішньої інтелігенції в Одне -боротися за виокремленості української культури у самостійне явищем, незалежне відросійської.
ПісляЗакінчення Київського університету (1893р.) повернувши до Чернігова членКиевськой студентської громади Аркадій Васильович Верзілов, Який Особисто БУВзнайомий з членами "Старої Киевськой громади" - О. Кониський, О.Пчілкою, М. Лисенком та М. Старицький. Після обраності Його секретаремЧернігівської міської Думи, А. Верзілов намовляє великого Прихильникиукраїнської культури, адвоката І. Л. Шрага, Створити у Чернігові русский"Громаду". Останній запитавши на Нараду О.Тіщінського - письменника,друга Глібова Л., та В. Андрієвського - активного Громадського діяча,організатора революційного підпільного гуртка "Прогрес".
НаЦій нараді Було схвалено Створення Чернігівської "Громад". У тому ж1893 году до "Громади" прієднався В.І. Самійленко, Який прібув уЧернігів и обійняв посаду секретаря редакції "Чернігівського земськогозбірника ". У 1894 р. письменник Б.Д. Грінченко здобувши посаду уЧернігівському губернському земстві и кож ставши її членом. Незабаром доЧернігова пріїхав О.О. Русів и поповнити громадівській осередок. До складу"Громади" з січня 1894 р. до червня 1902 р крім названих членів,входили Вже: С.В. Васілівській (директор селянського банку), О.Л. Глібов(Директор земської друкарні), М.М. Грінченко, Г.О. Коваленко (письменник,діловод у міській Думі), М.М. Коцюбинський, В.У. Коцюбинського, С.Ф. Русова І. М.Руденко (очолював сірітській будинок у Чернігові), В.П. Степаненко, Є.К.Тимченко (рахівнік статистичного відділу Чернігівського губернського земства),В.І. Харченко (член міської думи), М.Ф. Чернявський (письменник, статистикстатистичного відділу Чернігівського губернського земства) А.П. Шелухін(Консерватор музею ім. В.В. Тарновський), Ф.С. Шкуркіна (учітелька дівочогосірітського дому). ТовариствоБуло організацією нелегальної, через ті людей до неї прийомів Обережно. Оббиралитихий, хто МіГ буті корисностей для Громадської діяльності. Так, М. Загірня згадує,Що одного товариша, Якого рекомендувалі О. Кониський та В. Антонович, не звертаючидо "Громади" за Його балакучість та за схвалення фізічніх кар ушколах. Метоютовариства Була боротьба проти державного, соціально-політічного, культурногогніту, відстоювання и творення української культури. У Його лавах об'єднуєтьсяБагато видатних талановитих людей, Що спрямувалі Свої зусилля на справитисянаціонального відродження українського народу, культури та політічногосамовизначення. Спочаткудіяльність членів товариства Була обмеження різн...
