федеральне агентство зутворення
Історичний факультет
К афедрадокументознавства
РЕФЕРАТ
ВИЩІ ОРГАНИДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ В СРСР
Білгород2008
Зміст
Введення
1917 - 1936
1936 - 1953
1953 - 1978
Висновок
Бібліографічний список
Введення
Жовтневийпереворот 1917 р., націлений на корінний злам старого державногоапарату, на долучення до його діяльності широких трудящих мас, за формоюкардинально змінив державний апарат. Всеросійський з'їзд Рад ставвищим органом державної влади. У період між його з'їздами обиравсяВЦВК - виконавча влада. Для безпосереднього управління країноюутворено перший радянський уряд - Рада Народних Комісарів(Раднарком). Для керівництва окремими галузями державного управлінняпостановою З'їзду були створені перші 13 народних комісаріатів(Наркоматів).
Заскладом новий апарат принципово відрізнявся від старого: фактичневідсторонення від влади колишніх поміщиків, дворян, представників купецтвазакріплено декретом ВЦВК та РНК РРФСР від 11 листопада 1917 р. В«Про знищеннястанів і цивільних чинів В». Для роботи в радянських установах булизалучені робітники, солдати і пр., не мають спеціальної освіти. Рівеньдокументаційного забезпечення управління знизився. У той же час на своїхмісцях залишалися багато царські чиновники, саботувати нову владу.Голова РНК В.І. Ленін визнав, що В«... культурний рівень не піднятий, ітому бюрократи займають старі місця В». Необхідно було законодавчооформити діяльність владних структур, упорядкувати процеси документування.
1917- 1936
Зперемогою Жовтневої революції вищим органом державної влади бувВсеросійський з'їзд Рад і в період між з'їздами - ВсеросійськийЦентральний Виконавчий Комітет (ВЦВК). З утворенням радянських республіктут також виникли аналогічні вищі органи державної влади - з'їздиРад і ЦІКі.
Зоб'єднанням республік в єдину союзну державу були створені аналогічнізагальносоюзні органи влади - Всесоюзні з'їзди Рад і ЦВК СРСР, в союзних іавтономних республіках вищими органами влади як і раніше залишаласявідповідні з'їзди рад і ЦІКі. Така структура проіснувала доприйняття Конституції СРСР 1936 р., коли вся система Рад була перебудована.
Положеннявсеросійських з'їздів Рад в системі органів державної влади було визначеноне відразу. У першому ж відозві IIВсеросійського з'їзду Рад до робітників, солдатам і селянам з'їзд тількиконституювала себе верховним законодавчим установою народженогодержави, закріпив поява республіки Рад. Однак IIВсеросійський з'їзд Рад не регламентував становище і діяльністьверховних державних установ [1]. На підставіпрактичного досвіду резолюція IIIВсеросійського з'їзду Рад В«Про федеральних установах Російської республікиВ»і потім Конституція РРФСР 1918 р. визначили положення Всеросійських з'їздівРад і Всеросійського Центрального Виконавчого Комітету.
КонституціяРРФСР 1918 р. називає з'їзд Рад вищою владою. Ведення з'їздів підлягалипитання загальнодержавного значення і всі питання, які з'їзди визнали бпідлягаючими їх вирішенню, тобто компетенція з'їздів нічим обмежена не була.Так, V Всеросійський з'їздРад (1918) затвердив першу радянську конституцію - Конституцію РРФСР; VIIВсеросійський з'їзд Рад (1919) прийняв резолюцію В«Про організаціюпродовольчої справи в РРФСР В»іВ« Про Радянському будівництві В». VIIIВсеросійський з'їзд Рад (1920) обговорив план електрифікації Росії, затвердивположення про РНК і СТО і договір між РРФСР і УРСР, прийняв рішення про скороченнячисельності Червоної Армії. IXВсеросійський з'їзд Рад '(1921) затвердив декрет РНК В«Про електрифікаціїВ», прозвуження кола діяльності ВЧК, на XВсеросійському з'їзді Рад (1922) обговорювалася пропозиція про створення СоюзуРадянських Соціалістичних Республік, були обрані делегати на перший з'їздРад СРСР, заслуховували доповіді наркомів землеробства, освіти, фінансів.Встановлювалася при цьому і виключна компетенція з'їздів, до неїставилися: вибори ВЦВК, ратифікація мирних договорів, зміна Конституції.
КонституціяРРФСР встановила, що з'їзди Рад скликаються за рішенням ВЦВК не рідше двохраз в рік, в подальшому, з 1921 р., було встановлено, що вони скликаються одинраз в рік [2]. Крім чергових з'їздіву разі потреби міг бути скликаний надзвичайний (позачерговий) з'їзд порішенням ВЦВК або на вимогу Рад місцевостей, що налічують не менше однієїтретини населення республіки.
Виборив Поради і на з'їзди Рад проводилися на основі єдиного виборчогоправа; позбавлялися виборчих прав експлуататори і особи, що жили на нетрудовідоходи, служителі культу; були зняті всі виборчі обмеження, властивібуржуазної виборчою системою.
Конституціявстановила прямі вибори в сільські і міські Ради і багатоступінчасті ввищі органи влади, тобто, коли делегати на з'їзд обиралися не прямо, ачерез своїх делегатів (спочатку обиралися делегати на волосний з'їзд Рад,делегати волосного з'їзду Рад обирали делегатів на повітовий з'їзд,останні - на губернський і т. д.). Вибори відбувалися шляхом відкритогоголосування, були максимально наближені до виробництва, у зв'язку з чимвиборчі дільниці здебільшого були виробничими, але створювалися ітериторіальні (за територіальною ознакою голосувало населення, неохоплене виробництвом). Цей порядок створював перешкоди до проникнення воргани влади ворожих елементів.
Щеодну важливу особливість мали вибори - не цілком рівне виборче право уробітників і у селян. У робітників були деякі виборчі переваги передселянством. Це пояснювалося ще не зжиті впливом контрреволюції населянство. Для посилення керівної ролі робітничого класу Конституція 1918 р.закріпила деякі виборчі переваги робітничого класу: Всеросійськийз'їзд Рад складався з представників міських з'їздів Рад зрозрахунку 1 депутат на 25000 виборців, губернських з'їздів Рад - з розрахунку1 депутат на 125 000 жителів.
Пояснюючице нерівність, В. І. Ленін на VIIIз'їзді партії говорив: В«... заходи такого роду, як нерівність робітників зселянами, Конституцією зовсім не наказують. Конституція їх записалапісля того, як вони були введені в життя ... Організація пролетаріату йшланабагато швидше, ніж організація селянства, що робило робочих опороюреволюції і давало їм фактично перевага. Далі стоїть завдання: від цихпереваг переходити поступово до їх рівнянню В».
Основніположення Конституції 1918 р. були закріплені і в Конституції союзноїдержави 1924
Верховниморганом влади СРСР був З'їзд Рад СРСР, в період між з'їздами - ЦВКСРСР. В Конституції СРСР 1924 р. компетенція з'їздів спеціально необмовлялася. Верховний орган влади Союзу РСР міг прийняти до розглядубудь-яке питання, віднесене до відання загальнофедерального управління; довиключного відання відносилося зміна Конституції СРСР, вибори ЦВК СРСР.З'їзди Рад обговорювали роботу Уряду СРСР, звіти керівниківпровідних господарських наркоматів. На з'їздах обговорювалися рішення з такихпринципових питань соціалістичного будівництва, як проведенняколективізації, індустріалізації, завдання першої п'ятирічки, розкривалисянедоліки в діяльності наркоматів, відзначалися недоліки окремих законів,що допомагало удосконаленню державного апарату і радянськогозаконодавства.
З'їздиРад СРСР скликалися раз на рік, а з 1927 р. - один раз за два роки. Крімчергових з'їздів міг бути скликаний Надзвичайний з'їзд Рад СРСР з ініціативиЦВК СРСР або на вимогу не менше двох союзних республік. Надзвичайний з'їздскликався всього 1 раз для затвердження Конституції СРСР 1936 р. Всього з моментуосвіти СРСР (1922) було скликано 7. чергових і 1 надзвичайний з'їздРад СРСР.
Числоделегатів, що обираються на з'їзди, поступово зростала: число делегатів звирішальним голосом на Всесоюзних з'їздах Рад (з Iпо VIII) виросло з 1673 до 2106, при цьому70-80% делегатів, як правило,...
