Консерватизм Н.М.Карамзіна в відношенні реформ і революцій
Введення
Громадська думка Росіїпершій чверті XIX століття являє собою досить широкий спектрформуються (лібералізм, консерватизм) і вже сформованих(Просвіта) напрямків. Це час, коли (все ще вузький) колоосвіченого дворянства активно обговорює питання по самим різним темам: віднайзлободенніших до глибоких філософських та метафізичних. Питання влади(Легітимність, форма правління, її взаємовідношення з станами), права(Проблема суперечності між тезою про природне право і кріпосним правом вРосії, заплутаність сучасного російського законодавства і необхідністьйого кодифікації), причин і наслідків Французької революції, ставлення до неї,думки щодо зовнішньополітичних проблем Росії - ось далеко неповнийсписок тем, по яких багато в чому і відбувалося розмежування різних течійсуспільно-політичної думки. Тема даної роботи стосується лише одного заспекту творчості М. Карамзіна, що стоїть біля витоків російського консерватизму.Однак звідси не випливає, що при її вивченні можливо обмежитисяпроблематикою творів лише одного автора і більш того, що можливо залишитисяв рамках лише одного суспільно-політичної течії. Як зазначалося вище,саме поділ різних напрямків йшло ході полеміки, кристалізаціїдумок з дуже подібним питанням, на які давалися різні відповіді, що й даєможливість відносити позиції тих чи інших особистостей і авторів до того чи іншоготечією суспільно-політичної думки. Таким чином, першою особливістю темиданої роботи я б назвав необхідність її вивчення у взаємодії позиціїН.М Карамзіна як представника консерватизму з точками зору на схожіпитання людей, яких ми відносимо до інших напрямів. Разом з тим яквивчення поглядів того чи іншого автора, так і загальної картинисуспільно-політичної думки в Росії неможливе без урахування її тіснихвзаємозв'язків із Західною Європою. Теза про те, що Росія - це частина Європидосить поширений в дану епоху. Сам хід внутрішньо-і зовнішньополітичноїжиття робив неминучим їх взаємодія. У контексті проблематики даноїроботи даний аспект я б хотів відобразити на основі порівняння позиційН.М.Карамзина і Жозефа де Местра з деяких питань (перш за все пролегітимності влади). Таким чином, другою особливістю теми роботи єнеобхідність враховувати взаємодію суспільно-політичної думки Росії іЄвропи. Третя особливість теми даної роботи пов'язана з зазначенимдослідниками (наприклад, Лотман Ю.М., Кіслягіна Л.Г.) фактом - світоглядКарамзіна не було статичним, раз сформованим і більше не изменявшимся.Навпаки, для автора характерна еволюція поглядів, їх зміна, яке можнапростежити за джерелами, які належать різним тимчасовим пластів життяКарамзіна. Вибрані джерела для даної роботи дозволяють вивчення та висвітленняв роботі даного аспекту. Нарешті, четверта особливість зазначеної темиполягає, на мій погляд, у необхідності комплексного вивчення світоглядуКарамзіна. Суспільно-політична тематика не повинна розглядатисявідокремлено, навпаки вона повинна досліджуватися на більш великому тліфілософських, естетичних концепцій, інакше кажучи, повинна бути представлена ​​якневід'ємна частина загальної системи поглядів Карамзіна. Ця особливість в своючергу впливає і на підхід до вивчення теми, який складається в прагненніпояснити ті чи інші позиції автора, в першу чергу, не якимисьВ«ЗовнішнімиВ» по відношенню до системи світогляду факторами (наприклад, соціальнимпоходженням автора) - хоча без їх урахування не обійтися - але спробувати показативнутрішню обумовленість, взаємозв'язок різних аспектівсуспільно-політичних, філософських та естетичних позицій Карамзіна. Такимчином, тематика даної роботи має ряд особливостей, які визначаютьпріоритети для вивчення, впливають на підхід до роботи з джерелами та літературою.Коло використовуваних в роботі джерел багато в чому визначає як її основнутематику, так і можливості дослідника при її вивченні. Як вказувалосявище, особливості проблематики даної роботи тісно пов'язані зі специфікоюрозглянутих джерел. Таким чином, аналіз джерел передує і даєпочаток безпосереднього вивчення проблеми. Дамо, перш за все, загальнукласифікацію використаних джерел. Всі вони відносяться за типом донаративних (письмовим), підрозділяючись в свою чергу на художні(В«Листи російського мандрівникаВ»), публіцистичні (В«Записка про давньої інової Росії В») та історичні (В« Історія держави Російської В») твору.Перейдемо безпосередньо до аналізу кожного з вищевказаних джерел.
1. Листи російськогомандрівника
В«ЛистиВ» як джерело звивчення суспільно-політичної позиції Карамзіна в кінці XVIII - початку XIX століття мають свою специфіку. Головна з нихпов'язана з відповіддю на питання: В«Що такеВ« Листи В»: збори реальних листів,шляховий журнал або літературний твір? В». В історіографії можна зустрітирізні точки зору. Версія про те, що В«ЛистиВ» є збіркою реальнихлистів була досить поширена серед істориків XIX століття. Цьому сприяв і сам Карамзін, якийрізними засобами (наприклад, в передмовах до різним виданням своїхВ«ЛистівВ») прагнув переконати читача в даному факті. Однак В.В. Сіповськогопереконливо показав, що В«ЛистиВ» являють собою літературну обробкувражень Карамзіна від своєї поїздки. Особливість версії цього вченогостановить думка про те, що в основу тексту покладено шляховий журнал автора [1].У подальшому вчені визнали той факт, що В«ЛистиВ» - це літературнетвір, створюване після повернення в Москву [2].Скажемо кілька слів про історію видання В«ЛистівВ». Перша їх половина (долиста, датованого 2 травня 1790р.) з'явилася в В«Московському журналіВ» (1791, 1792 р.), друга - в 2-х частинах В«АглаїВ» (1794, 1795 р.). Окремим виданням (в 4-х частинах) вониз'явилися в 1797 - 1801 р. Серед інших прижиттєвих видань можна відзначитивидання 1803 р., 1814 р., 1820 Питання про видання В«ЛистівВ» не відображає лишефактичну їх історію, він безпосередньо пов'язаний з аналізом їх змісту. Якпоказав В.В. Сіповського, різні видання, внаслідок виробленої авторомроботи над текстом, зміни внутрішньополітичного становища в країні і еволюціїсвітогляду Карамзіна несуть часом розрізняються між собою ідеї [3].Внутрішню структуру В«ЛистівВ» можна розділити за їх географічноїприналежності (безумовно враховуючи, що вони є не реальними листами зпевних регіонів, а їх подальшою обробкою): листи із західнихобластей Росії, Німеччини, Швейцарії, Франції, Англії. Переважнеувага буде приділена листам з Франції, найбільш цікавим внаслідокпроблематики даної роботи. Однак і листи з інших країн містять часомважливу інформацію для характеристики суспільно-політичної позиціїКарамзіна.
2. Історія державиРосійського
В«Історія державиРосійського В», що складається з 12 томів створювалася Карамзіним протягом 22 років (з1803 по 1825р). Серед найбільш значущих віх цього часового відрізку зподієвої точки зору можна виділити наступні дати:
В·31 жовтня 1803г.- Указ Олександра I про призначення Карамзіна історіографом. Початок роботи надВ«ІсторієюВ»;
В·Лютий 1818р. -вихід у світ перших восьми томів (від найдавніших часів до 1560 року).Надзвичайний успіх (В«приклад єдинийВ», за словами Пушкіна);
В·9 травня 1821г. -вихід в продаж дев'ятий томи (час Івана Грозного). Широкий громадськийрезонанс;
В·7 жовтня 1825р.- Карамзін дописує п'яту главу XII томи (облога Троїце - Сергієвськогомонастиря). Кінець роботи над В«ІсторієюВ» дуже близький. [4]
Протягом цьогодосить тривалого проміжку часу змінювалася як суспільно-політичнаситуація в країні, так і зазнавали певної еволюції погляди самогоавтора. Також не можна обійти увагою і те, як суспільство сприймало цетвір, який суспільний резонанс отримала як В«ІсторіяВ» в цілому, так ідеякі окремі томи.
У цей часовий відрізоквідбувається розвиток у формуванні різних течій суспільно-політичноїдумки, відбувається їх подальша кристалізація (лібералізм, консерватизм,декабристи). На цьому загальному тлі відбувається все більш чітке оформленн...
