Федеральнеагентство з освіти
ГОУ ВПО "Тверскойдержавний університет "
Історичнийфакультет
Кафедравітчизняної історії
Напрямок030400 "Історія"
ВИПУСКНАРОБОТА БАКАЛАВРА
Похоронніпам'ятники кінця X-XIII ст. на території Зубцовського районуТверської області
Автор
Артамкін Олександр Миколайович
IV курс, 42 група
Науковий керівник
к.і.н., доц.
Степанова Юлія Володимирівна
Твер 2010
ВСТУП
Територія Зубцовськогорайону знаходиться на півдні Тверській області і відноситься до басейну річки Волги, врайоні впадіння в неї річки Вазузи, і в басейні річки Шоші. В періодсередньовіччя ця місцевість була прикордонною для Ростово-Суздальського іСмоленського, а пізніше для Тверського і Смоленського князівств. Крім того, менш ніжв 100 км знаходився форпост Новгородських земель - місто Новий Торг. Крім того,територія Зубцовського району розташована на південному шляху слов'янського заселеннятериторії Верхневолжья.
Всі ці обставиниговорять про важливість та цікавинки археологічного дослідження середньовічнихстарожитностей Зубцовського району. Тим не менш, дослідження ці практично непроводилися. Тому на даному етапі доцільно займатися систематизацієюнаявних даних і їх датування. Оскільки з усіх середньовічних пам'ятокархеології на даній території вивчені розкопками тільки похороннікомплекси, то дослідження можуть бути спрямовані тільки на вивченняпоховального обряду.
Таким чином, метоюданої роботи буде визначення хронологічних рамок існуваннякурганного поховального обряду та вивчення його особливостей на досліджуванійтериторії. Для цього необхідно вирішити наступні завдання:
- дати характеристикукожному досліджуваному пам'ятнику;
- датувати кожнеінвентарна поховання в досліджуваних групах;
- виявити хронологічнірамки створення курганних груп;
- виявити найбільшактивний період побутування похоронного обряду для кожної групи;
- виявити і вивчитиособливості поховального обряду.
Для виявлення хронологічнихрамок створення курганних груп та періоду найбільш активного побутуваннякурганного обряду на даній території було вирішено скористатися методикоюдатування похоронних комплексів, розробленої Ю.М. Лесманом в 1980-х рр..Датування насипів проводилася на основі датуючих речей, знайдених впохованнях. Переважно, це ювелірні вироби: скроневі кільця, персні,браслети, сережку і намиста різних типів. Хронологія цих категорій речейвивчена завдяки розкопкам давньоруських міст, перш за все, СтародавньогоНовгорода, і представлена ​​в працях М.В. Сєдової, Ю.М. Лесмана, Б.А. Колчина,Ю.Л. Щапов.
Основними джерелами вроботі стали матеріали неопублікованих та опублікованих джерел. Це звітипро археологічні дослідження, що зберігаються в архівах Інституту археологіїРАН, Інституту історії матеріальної культури РАН. У роботі була використананеопублікована робота А.А. Спіцина "Археологічний нарис Тверськійгубернії ", рукопис якої зберігається у фондах Тверського державногооб'єднаного музею. Важливим джерелом є також колекції знахідок,зберігаються у фондах Тверського державного об'єднаного музею. Матеріалирозкопок окремих пам'яток були частково опубліковані. Перш за все, слідзгадати дореволюційні видання праць Антропологічний виставки,відбулася в 1878 р., випуски журналу "Тверська старина".
Всього на територіїЗубцовського району розташовано 15 курганних груп. З них досліджено 8. П'ятьгруп розташоване в басейні річки Волги, інші три - в басейні річки Шоші.Більшість пам'ятників було досліджено в другій половині XIX - початку XX в.
В якості додатковихджерел в роботі використані дані про розкопки курганних груп,розташованих в сусідніх мікрорегіонах (на території Ржевського району Тверськоїі Лятошинський району Московської області).
У роботі використанідані за такими групами:
Високіно:
Група перебувала наберезі річки Вазузи, припливу Волги. Досліджувалася Куницький в 1876, СеменомОлександровичем Гатцук в 1902 році і Алевтиною Олександрівною Юшко в 1971році у зв'язку з будівництвом Вазуского водосховища. Група була дослідженаповністю і в даний момент місце, де вона була розташована, затопленавозами Вазуского водосховища. У групі було досліджено 28 курганних груп.
Гастовня:
Група розташована наберезі річки Жабні, лівої притоки річки Шоші. Група досліджувалася в 1885 і в1902 С.А. Гатцук. Всього досліджено 11 курганів з 17.
Горбунова:
Група розташована наберезі річки Волги. Розділена на підгрупи (5 і 8 насипів). Досліджувалася в 1902 р. С.А. Гатцук. Розкопано 5 курганів: 4 з першої підгрупи і 1 з другої.
Кулотіно:
Група розташована наберезі річки Шоші. У 1902 році С.А. Гатцук досліджено 4 насипи з 20.
Мозгова:
Існує 3 групиМозгова, розташованих на березі річки Волги. Досліджувався 2 з них, але поджерелами неможливо встановити приналежність насипів до конкретних груп.Тому в даній роботі поділу по окремих групах не буде. Дослідженняпроводилися в 2 етапи: в 1883 році 3 насипу було досліджено ОлександромМихайловичем Безобразова і в 1902 році 19 насипів - С.А. Гатцук.
Юркіно:
Група розташована налівому березі річки Волги. Досліджено в 1902 році С.А. Гатцук. Досліджено 5поховань.
Ягодин:
Група розташована наберезі річки іржати, лівої притоки річки Шоші. Досліджувалася в 1884, 1885 роках іу 1902 році досліджувалася С.О. Гатцук. Всього досліджено 12 насипів з 22.
У роботі використаніархівні дані по розкопках:
- С.А. Гатцук
- А.А. Юшко
Також використовувалисяінші по розкопках:
- А.М. Безобразова
- Куницького
Крім того використовувалисявідомості про розкопки, опубліковані в літературі. До цих даних відноситься:звід В.А. Плетньова, робота А.К. Жізневськая
Дослідники,проводили розкопки, спочатку датували їх все XI-XIII ст. Данедослідження дозволить уточнити первісну датування.
Крім того, в роботу буливключені кілька пам'ятників з сусідніх мікрорегіону. Це групи: Крива Вулиця,Микулин городище і Юрятіне. Матеріали з розкопок групи Микулин Городищебули опубліковані.
Можна помітити, щоосновна маса досліджень проводилася на рубежі XIX і XXстоліть. Це викликає ряд труднощів при подальшому вивченні проблеми. Вони пов'язаніз низьким рівнем розвитку археології в той період. Головними методами веденнярозкопок в цей період були розкопки "траншеями" і "колодязями".При цьому могли випасти з поля зору дослідників такі важливі елементипоховального обряду, як кам'яна обкладка підстав і рови навколо курганів.Крім того, існують проблеми з визначенням ряду зроблених ними знахідок.Тому дані можуть виявитися не точними.
З іншого боку,дослідження проводилися в той час, коли в відносній схоронностізалишалося досить багато курганів. Тому їх дані дуже важливо. Крім того,саме дані кінця XIX - початку XX ст. дає відомості про деякіунікальних для даного мікрорегіону явищах.
Як вже було зазначено,дослідження по даному регіону не проводилися. Тим не менш, курганнийпохоронний обряд давно є предметом вивчення. Для даної роботи бувзалучено ряд досліджень, які можна розділити на наступні групи.
Перша група - цероботи, присвячені вивченню похоронного обряду або його елементів. Цедослідження В.В. Сєдова, А.З. Віннікова, А.П. Моці, Т.В. Равдіной, Е.А.Шмідта, Н.А. Макарова, Ю.М. Лесмана, Ю.В. Степанової, Є.В. Лагуткіной, О.М.Олейникова, А.В. Успенської. Завдяки цим роботам можна буде проводитипорівняння похоронного обряду на різних територіях. Крім того, слідвідзначити, що робота Ю.В. Степанової є єдиним дослідженням,зачіпає похоронний обряд в даному мікрорегіону. Крім перерахованихробіт в дослідженні буде використана монографія В.В. Сєдова, як узагальнюючийпраця. У ній є відомості про різні аспекти життя східних слов'ян, в томучислі і про курганному поховальному обряді.
До друг...
