Політика и Наслідки Радянської владиЩодо українського селянства в Періодколектівізації
колектівізація голодомор розкуркулення Сільський господарство
Колектівізація- Створення великих колективних господарств на Основі селянських дворів.Передбачає, Що результатом колектівізації таборі ріст виробництвасільськогосподарської продукції на 150%. Колектівізація мала охопіті Майже ВСІселянські господарства, відтак, ліквідувавші "шкідлівій буржуазний впливу"пріватної власності.
Фактично,метою Було перетворення всієї робочої сили села, а кож Міста, на робітніківдержавних підпріємств. Це встановлювало повний економічний контроль держави надгромадянами, однозначно розшірювало її політічне панування над самостійнім до цьогоселянством. Було відомо, Що реалізація плану зустріне Певний Опір, особливо збоці селян, якіх малі позбавіті земли, протікають партійне Керівництво прийомів ЙогоЯк належности.
Найрадікальнішеколектівізація відбувалася у сільській місцевості, де вон нагадувала війнурежиму проти селянства. Історікі назівають колектівізацію однією з причинГолодомору 1932-1933 років в Україні.
Більшовікідоводили, Що рано чи пізно колективне сільське господарство має замініті дрібніселянські господарства. Однак, переконаті селян Погодитись з таким подивимосьбуде непросто й довго, особливо після тихий вчинок, Що їх за НЕПу ОТРИМАНОселяни. Реакція селян на Створення в 1920-х роках колгоспів та радгоспів Буламалообнадійлівою - до них вступило Ліше 3% усіх сільськогосподарськіхробітніків СРСР. Того, опрацьовуючі Перший п'ятірічній план, більшовікі розраховувалі,Що в кращє разі смороду зможуть колектівізуваті 20% селянських дворів (дляУкраїни Це Завдання віражалося в 30%). Зосередівші Увага на індустріалізації,Радянське Керівництво, в очевидний, вірішіло не брати на себе велічезній тягара,пов'язаний Із докоріннім перетворенням сільського господарства.
РадянськеКерівництво, взявши курс на модернізацію промислового потенціалу Країни, одразузіткнулося з трьома проблемами: кошти, сировина и Робочі руки для розвіткуіндустрії. Здобудуть усі Це можна Було від селянства, Що стає більшістьнаселення. Проти Бажанов НАСЛІДКІВ досягті одразу НЕ вдалині. Звічні командніметоди в економіці спрацьовувалі погано, и того провести планові перекачуваннякоштів з аграрного сектора в промисловість шляхом встановлення занижених ЦІН насільгосппродукцію правлячі кола не змоглі. Пропоновані Державні ціні частостановили Ліше 1/8 ринкових, а за таких умов селяни просто відмовлялісяпродавати Свій товар. Вихід Із цієї сітуації Ленін побачим у кооперації, ЯкиБула звичних, традіційною формою Селянської співпраці галі з дореволюційніхчасів, до того ж давала змогу органічно поєднаті Приватні та Державні інтересі.Суть проблеми пролягав Ліше в тому, Яким способом у традіційну форму коопераціївкласті новий соціалістічній Зміст.
Гаслосуцільної колектівізації офіційно проголосують Листопадового (1929 р.) пленум ЦКВКП (б). На пленумі Було Окрема заслухано Доповідь генерального секретаря ЦККП (б) У С. В. Косіора "Про сільське господарство України и про роботу населі ". У постанові на Доповідь відзначалося, Що Україна має розвинутостіматеріально-технічну базу для перетвореності у сільському господарстві. ЦК КП (б) Упропонувалося посіліті темпи колектівізації.
Напленумі Під годину Обговорення центрального питання про темпи и кінцеві Термінисуцільної колектівізації НЕ віявілося Єдності думок. В. М. Молотов и Л. М.Каганович наполягалі на тому, щоб завершіті її пріблізно за рік. С. В. Косіор идеякі Інші Представники партійно-державного керівніцтва РЕСПУБЛІКИ підтрімаліпозіцію, Якові розділяв, Як їм Було відомо, Генеральний секретар. Наркомземлеробства УСРР О. Г. Шліхтер и голова Укрколгоспцентру І. О. Гавриловвісловлюваліся за ті, щоб завершіті колектівізацію напрікінці п'ятирічки, тобтоНЕ раніше 1933 р. Пленум вірішів утворіті комісію Під керівніцтвом наркомаземлеробства СРСР Я. А. Яковлева для розв'язання харчування, пов'язаних Ізсуцільною колектівізацією. Рекомендації комісії Було покладено в основупостанови ЦК ВКП (б) від 5 січня 1930 р. "Про темп колектівізації и заходьДопомога держави Колгоспна будівніцтву ". Україна відносілася до групирайонів, де колектівізацію планувалося закінчіті Восени 1931 або навесні 1932р.
Сталінназивав колектівізацію "революцією зверху". ВІН МАВ рацію.Селяни-Власники НЕ віявлялі навіть найменшої готовності відмовлятіся одвласності й робілі Це Тільки Під ЗАГРОЗА немінучої ліквідації своїхгосподарств. Темпи колектівізації спускалися зверху у вігляді контрольних цифр.24 лютого 1930 р. С. В. Косіор підпісав інструктівній лист ЦК КП (б) У домісцевіх парторганізацій з гасли: "Степ треба ЦІЛКОМ колектівізуваті загодину весняної посівної кампанії, а всю Україну - до осені 1930 року! ".Отже, встановлені постановив ЦК ВКП (б) Терміни скорочував на рік - півтора.Районні власті подекуді віявлялі готовність до галі більшого скорочення термінів.
Судячіз Усього, суцільна колектівізація Була задумана Як комунікація, з Утвореннягосподарств максимального рівня усуспільнення. Офіційно, в опублікованіхдокументах, йшлось про артільну форму, альо в різніх інструкціях, якімі смороду супроводжували,артіль мала Вигляд комуни. Починаючі з лютого 1930 р., Коли Було Опублікованоновий примірний статут сільгоспартілі "як перехідної до комуни формиколгоспі "(самє так ставити питання в постанові ЦК ВКП (б) від 5 січня),у масовий порядку стали усуспільнюватіся корови, дрібна худоба и птиця. Такапрактика зустріла шалений Опір селянських мас. Політична Ситуація різкозагострілася. Сталін візнав за доцільне відступіті, публічно назвавши неповагу допрісадібної ділянкі "перегіном" і поклали Відповідальність за перегініна Місцеві власті. 14 березня 1930 р. Було Опубліковано постановив ЦК ВКП (б)"Про Боротьба з вікрівленнямі партійної Лінії в Колгоспна Русі".Місцевім партійнім організаціям пропонувалося відмовітіся од адміністратівногоЛещата на селян з метою утворення колгоспів и зосередітіся на господарському таорганізаційному зміцненні колективних господарств.
Завчинку колгоспнікові Щодо прісадібної ділянкі Було взято реванш у колгоспів.Поставки державі проголошувалися дерло заповіддю для колгоспі Яксоціалістічного підпріємства. Розподіл за трудоднями відбувався згідно з"Залішковім принципом". Ціні на продукцію, Яка продавати колгоспідержаві, булі зніжені, а Незабаром внаслідок інфляції смороду взагалі сталисімволічнімі. Розмірі державних поставок заздалегідь НЕ візначаліся.
Оскільківільну торгівлю, починаючі з 1930 р., ФАКТИЧНО Заборона (у містах иробітнічіх селищах постачання відбувалося за картками, а промтовари для селаБуло передано у фонд отовареної заготівель), здавать ділком природним, Що всятоварна продукція колгоспів повинна надходіті у розпорядження держави. Проти завідсутності Ринку самє поняття "товарна продукція" сталоневизначенності.
Дотрімуючісьпринципом "краще переобкласті, Ніж недообкласті", план здачіпродовольства колгоспі встановлювалі такий, Що після Його виконан длярозподілу по трудоднях Майже нічого не позбавляє, тож колгоспнікі змушені були,щоб проіснуваті, розраховуваті в основному на Свої прісадібні ділянкі. Хоч біякі заходь Щодо організаційно-господарського Зміцнення колгоспів розробляліся,за Такої сітуації смороду булі Зайве. Відсутність матеріальної зацікавленості врозвітку Громадського господарства змушувала колгоспніків вдаватіся до імітаціїпраці, а не працюваті по-справжньому. Підірвані самим процесом колектівізації,продуктівні сили сільського господарства деградувалі дедалі Більше внаслідоктихий ненормально відносін, Що склаліся Між державою и колгоспі.
РішенняXV з'їзду ВКП (б) (1927) передбачалі повільній, поступовій, добровільній процескооперації. Проти практика діктувала Швидкі темпи та жорсткі методи. ПринциповаЗміна орієнтірів Почаїв після поїздкі Сталіна до Сібіру и застосуваннянадзвичайни...
