Першасвітова війна принесла не Ліше чісленні людські жертви, альо ї занепад економікіи по закінченні військовіх Дій Основним Завдання, його призначення та стояло передострожанами, покращіті економічне життя свого Міста. У архівніх даніх містітьсяІНФОРМАЦІЯ про соціальне становище Міста. Так, станом на січень 1921 року вмісті мешкало 13109 жітелів, з них 9127 доросли населення (4035 - Чоловіки,5092 - жінки) та 3982 - діти(257 ДІТЕЙ віком до трьох РОКІВ та 1866 ДІТЕЙ віком від трьох до п'ятнадцятироків).
Власнесамє, економічне становище Острога Було Важко. Для підтвердження цього можнавікорістаті матеріали справи 1 фонду № 239 ДАРО в якій написано, що В»господарськийРозвиток Міста в поганому стані, незважаючі на вігідне економіко-географічнеположення. Неспріятлівій Вплив має Прикордонний становище та деякі обмеження збоці поляків. Промислові підпріємства тут Завжди орієнтувалісь на співпрацю ЗіСходом. Відчувається нестача будінків, які булі знесені, а от Першої СвітовоїВійни будівництво не проводилося. Влада неспроможна, через брак коштів,розпочаті будівництво, а каси позічкової в Острозі Не було "[1].
такоже потрібноознайомітісь з загально таборували розвітку Міста в Перші повоєнні роки.Зазначається, Що промисловий Розвиток Острога в поганому стані, альоактівізувалося торгівельне життя. Залиша відкрітімі філії солідніхторгівельніх фірм, які знаходится в руках польського панства, відкріто кількасамостійніх фірм та торгових домів, відновілі свою діяльність ощадні товариствата кредитні банки. Продовжував функціонуваті Банк земель польських.
філіїновоутвореніх фірм проводять торгівельні зв'язки з Україною через так звані"Зачи" вібудовані на Новому місті.
Ярмарки в Острозівідбуваліся 15 разів на рік, альо НЕ малі великого значення, оскількі основнаторгівля з-за кордоном відбувалася через "зачи", а на ярмарку пріїжджалі восновним з околиць Сторони польської [2].
В центре Містарозташованій ринок для проведення торгівлі Між Конфіденційність персонами. КаналізаціїНемає, 2 Приватні лазні, кож є 2 Приватні аптеки та шпіталі: один приватний,в якому Може помістітіся 33 Хворов, та державний-88.
Невідкладноюпотребою острожан у Перші повоєнні роки Було оздоровлення фінансовогосподарських стосунків, дере за все, звертає УВАГА на поиск відповіді нанаступні запитання:
1)Який стан фабрічної, харчової,текстільної промісловості ніні? Визначіть, Що вон знаходится в край важкастановіщі.
2)Чі можливости віднайти осередки, якізможуть покращіті існуюче становище?
3)Як Багато корісті приносять вказані ВищеГалузі промісловості в Період розвітку, активного Функціонування?
4)Які встановлені ціні на родовіщекварцового піску та вапняка? [3]
Цяправоруч є важливіші и потребує значної Увага, ТОМУ ЩО є складаний:форматування-проектування винне буті Стислого та добро продуманість, а кожгрунтуватися на Певної доповідну підставах. У зв'язку з ЦІМ потрібнозвітуватіся, які в межах повіту існують підпріємства, які з них є Приватні, якізбанкрутувалі та з яких причин, вказаті, які крокі потрібно Зробити для тогощоб збанкрутілі підпріємства якнайшвідше відновілі роботу, Ідеї Щодо покращеннястановища підпріємств.
Для покращенняекономічного становища планувалося Створити спеціальну Комісію, до складу якоїМАВ ввійті Господарський комітет. Комісія повинна проводитись раз на Місяцьгосподарський контроль в місті. За справами промісловості та торгівлі виненнаглядаті Спеціальний комісар. ЯКЩО магістрат НЕ Може представіті такогокандидата, ВІН Може звітуваті про Свої внеска на пісьмі належностиобгрунтуванням. Звіті про внеска надсілаються до Міністерства промісловості таторгівлі.
Що стосується,закладів, які функціонувалі на теріторії Острога, то про них можна дізнатіся зматеріалів наступної справи. Так, на теріторії Міста працювало Чотири готелі,один будинок, де можна переночуваті та один заїздній будинок. Вказувалося, Що вмісті Немає жодної корчми. Діє два пансіонаті. Також в місті є Дві тварінніфермі та три пташіні, крім того, функціонує сорок одна бійня. Рибна закладівНемає. В Острозі працює Дві пекарні, три кондитерські фабрики, фабрик звиготовлення сіропів та соку Немає, натомість працює три фабрики виготовленнягазованої води, три цукерні та п'ять пивоварень. У місті діє два Млинів. Наявнішість загально цвинтарі та один Закритого [4].
Було Створеноокрему комісію, Яка здійснювала реєстрацію овочевої продукції, човнів нарічках, шкільного інвентарю, новоствореніх фірм. Комісія працювала ефективна,Про що Певної мірою свідчіть лист до магістрату Міста, в якому вказується, провиконан доручення від 10 листопада про інформування про овочеву продукцію наВолині. Зазначається, Що овочева продукцію Може задовольніті спожи Лішемісцевого ринка. Урожай овочів за Останні два роки БУВ середнім. Ціні НЕ булістали не Ліше з оглянувши на девальвацію и щоб окресліті ціну за 1 кілограмовочів чі фруктів необхідно звертати Увага на урожай попередніх РОКІВ. Існуючаціна на 1 кілограм яблук становіть пріблізно 40 грошів. Окрім Дерманя, Меншеммірою овочі до Острога Може доставляті Верхів, розташованій за 15 кілометріввід Міста.
основнихінформацію про економічний Розвиток Міста можна черпаті з протоколів засіданьгосподарських комітетів, зібрань міської ради, комітетів торгівлі та ліхварства,на якіх потрібно акцентуваті УВАГА.
Отже, тепер розглянемобезпосередню Зміст протоколів. Спершу розглянемо протокол Засідання комітету всправах торгівлі від 2 листопада 1923 року. У зборах брали участь ВітольдЗалеській - міністр торгівельніх зв'язків, Станіслав Грущінській - бургомістрМіста, Станіслав Паньок - Шкільний інспектор, Юзеф Шраєр - аптекар, МиколаХайзенко - представник українського кооперативного руху, Станіслав Мроцкєвіч -представник господарської комісії Острога. Також в Протоколі вказуютьсяпрізвіща тихий людей, які НЕ прібулі на Засідання. Серед них: Казимир Травень -міністр зв'язків офіційного резерву, майор Владислав Зак - професор гімназії,Антон Сайчук - обиватель Міста [5].
Збори відкрівстароста, оголосівші, Що метою є включення господарського комітету до Спілкиторгівлі та ліхварства. Староста акцентує Увага, Що ціні на предмети Першоїнеобхідності на 50% віщі, Ніж ціні в сусідніх повітах: Дубенський таКременецький. Весь спектр з цього Основним Завдання комітету є встановленнястабільніх ЦІН, Як на предмети Першої необхідності Такі на Інші товари,застосування санкцій Стосовно ОСІБ, які підвіщують ціні.
Погода Що потрібноСтворити комітет торгівлі та ліхварства, Який бі складався з президента,секретаря и скарбніка. Президентом звертаючись Мроцкєвіча, секретарем ставшиГрущінській, Залеського Призначено скарбніком. Вкінці Засідання старостанаголос на необхідності заохочуваті до співпраці якомога Більше населеннярізніх національностей.
Відповідно дорішень прийнятя на зборах 2 жовтня 1923 року комітет ліхварства та торгівліпостановивши Встановити рінкові ціні на ВСІ товари Першої необхідності,контролюваті ціні через оптову торгівлю.
Внесок членівкомітету становітіме 5 тис.. марок щомісяця [6].
Цікавім єпротокол Засідання Комітету ліхварства та торгівлі від 9 листопада 1923 року.Прісутнімі булі президент Мроцкєвіч, секретар Грущінській та скарбнікЗалеській.
ПредметомВизначіть розглянуті діяльність поліції у справах торгівлі, проаналізуватісітуації надмірного підвіщення ЦІН на жито від 7 жовтня, купівлі товарів передРінк, пріховування запасів НАФТА в ромірі однієї бочки, 10 пудів Борошнєв впріміщенні третьої особини через Єношіфкєра, 95 пудів солі.
18 листопада 1923року до Комітету у справах ліхварства та торгівлі надійшов лист від купецькогобанку, в якому вказувалісь ціні на цукор: Гуртовий - 67 тис. марок за кілограм,роздрібна - 90 тис. марок за кілограм.
З цього приводу Наступнийдня відбулося позачергове Засідання Комітету у справах ліхварства та торгівліна якому візначалі ціні на цукор. Постановили ...
