Державнеосвітня установа
Вищогопрофесійної освіти міста Москви
МОСКОВСЬКИЙДЕРЖАВНИЙ ІНСТИТУТІНДУСТРІЇ ТУРИЗМУ
КАФЕДРАІСТОРІЇ ТА ФІЛОСОФІЇ НАУКИ
РЕФЕРАТ ПОДИСЦИПЛІНИ
В«ВСЕСВІТНЯІСТОРІЯ В»
Державаі піддані в Арабському халіфаті
Москва 2011
Зміст
Введення
Освіта Арабського держави(Халіфату) і історія його розвитку
Араби за межами Аравійськогопівострова
Арабська культура до початку VII ст
Релігія
Соціально-економічна криза в Аравії
Виникнення ісламу
Передумови утворення Арабськогодержави
Основи ідеології раннього ісламу
Перші кроки Арабського держави іарабські завоювання
Наслідки арабських завоювань VII-VIIIвв
Халіфат в VII і першій половині VIII в
Аграрні відносини при Омейядов. Положенняселян
Повстання Абу Мусліма і падіння владиОмейядів
Розвиток феодальних відносин в Халіфаті всередині VIII і в IX в. Народні рухи
Іслам як феодальна релігія
Іран в IX в
Розпадання Халіфату в IX в
Розвиток продуктивних сил в IX-X ст
Повстання зинджей
Ісмаїліти
Рух карматів. Завершенняполітичного розпаду Халіфату
Арабська культура
Висновок
Додаток
Бібліографія
Введення
Самимпроцвітаючою державою Середземномор'я на всьому протязі середніх столітьпоряд з Візантією став Арабська халіфат.Араби Варава ділилися за етнічнимиплеменам. Аравійський півострів розташовується в дуже вигідному місці дляторгівлі, де за рахунок транзитної і не транзитної торгівлі з моря, почалиінтенсивно розвиватися міста такі як Мекка, Медіна, Маріб, Сана, Неджран іМайн. До ісламська релігія у арабів була виражається в багатобожжя, араби вірили в природних,а так само в астральних (зоряних) богів. Шанувалися грубо зроблені зображеннябожеств (їм приносили в жертву худобу) і святилища, особливо храм Кааба в Мецці,колишній свого роду пантеоном богів, почитавшихся у різних племен.Існувало й уявлення про верховному божество, якого називали аллахом(Арабське ал-мулах, сирійське алах - В«богВ»). Після того як пророкМухамед (могомед) об'єднав Аравію, всі араби прийняли іслам. Характерною рисоювиникнення державності у арабів була релігійна забарвлення цьогопроцесу, який супроводжувався становленням нової світової релігії - ісламу. Післясмерті пророка Мухамда, араби стали захоплювати нові землі і поширюватинову релігію. Так вони захопили майже всю Північну Африку, персію і середнюАзію. Арабський халіфат на той час мав не менше території ніж у Олександрамакедонського. Араби процвітали. Відкривалися медрессе де люди навчалися науки,такий як астрономії, математики і філософії. У той час народжувалися великівчені. Але що ж могло зруйнувати таке велике держава?
Якапричина сприяло розколу релігії?
Освіта Арабського держави(Халіфату) і історія його розвитку
Аравіядо початку VII ст.
Арабські племена, що населялиАравійський півострів, ділилися за етнічним походженням на южноарабскіе,плі єменські, і североарабскіе. До початку VII в. велика частина арабівзалишалася кочівниками (так звані бедуїни - В«степовикиВ»). Для кочовогоскотарства в Аравії було набагато більше можливостей, ніж для землеробства,яке майже всюди носило оазисне характер. Засобами виробництва вкочового скотарського господарства були земля, придатна для літніх і зимовихпасовищ, і худобу. Бедуїни розводили головним чином верблюдів, а також дрібнийхудобу, переважно кіз, рідше овець. Араби-землероби вирощували фініковупальму, ячмінь, виноград і плодові дерева.
Соціально-економічний розвитокрізних областей Аравії було неоднаковим. У Ємені вже в I тисячолітті до н.е.. склалася розвинена хліборобська культура, пов'язана з наявністю ряснихводних ресурсів. Останнє рабовласницьку державу в Ємені -Хімьярітское царство, що виникло в II в. до н. е.., припинило своєіснування тільки в кінці першої чверті VI ст. У сирійських та грецькихджерелах відзначається кілька соціальних верств населення Ємену в VI - початкуVII в. н. е..: благородні (знати), купці, вільні хлібороби, вільніремісники, раби. Вільні хлібороби об'єднувалися в громади, спільноволоділи каналами та іншими зрошувальними спорудженнями. Осіле знати більшоючастиною жила в містах, але володіла маєтками в сільській окрузі, де знаходилисяріллі, сади, виноградники та гаї фінікових пальм. Вирощувалися і такікультури, як Лада дерево, алое, різні ароматичні та пряні рослини.Обробка полів і садів, що належали знаті, а також догляд за їх худобою лежалина рабах. Раби були зайняті і на іригаційних роботах, почасти і в ремеслі.
Серед знаті Ємену виділялися Кабір,на обов'язку яких лежала турбота про лагодження водопроводів і гребель,розподілі води із зрошувальних каналів, організація будівельних робіт.Частина знаті брала широку участь у торгівлі - місцевої, зовнішньої ітранзитної. У Ємені малися стародавні торгові міста - Маріб, Сана, Неджран,Майн та ін Порядки в містах, що склалися задовго до VII в., В чому нагадувалилад держави-міста (поліса) епохи класичної Греції. Міські радистарійшин (місвади) складалися з представників знатних прізвищ.
Більш раннє в порівнянні з рештоюАравією розвиток Ємену частково стимулювався тією посередницькою роллю,яку він грав в торгівлі Єгипту, Палестини і Сирії, а потім (з II ст. н. е..)і всього Середземномор'я, з Ефіопією (Абіссінією) та Індією. У Ємені товари,привезені з Індії морським шляхом, перевантажували на верблюдів і слідувалидалі по караванному шляху до кордонів Палестини і Сирії. Ємен вів такожпосередницьку торгівлю з побережжям Персидської затоки і портом Оболла в гирлірік Євфрату і Тигру. З Ємену вивозили в візантійські області предметимісцевого походження: ладан, мирру, алое, ревінь, каси та ін
На заході Аравії, в області Хіджаз,була розташована Мекка - перевантажувальний пункт на караванному шляху з Ємену вСирію, процвітав за рахунок транзитної торгівлі візантійських областей (Сирії,Палестини і Єгипту) з Єменом, а при посередництві останнього - з Ефіопією іІндією. Мекка складалася з кварталів, заселених окремими родами племенікурейш, але патріархально-общинні відносини тут вже не були пануючими.Усередині пологів малися багатії - купці-рабовласники і бідняки. У багатіїв булобагато рабів, які пасли їх стада і обробляли в ближніх оазисах їх землі,або працювали як ремісники. Купці займалися також лихварством, причомувідсоток за позику доходив до 100 (В«динар на динарВ»). Через Мекку йшли транзитнікаравани, але мекканські купці і самі кілька разів в році становили каравани,ходили в Палестину і Сирію.
Найбільш ходовими місцевими товарами,які перевозилися цими караванами, були шкіри, родзинки з оазису Таїф,цінувався далеко за межами Аравії, фініки, золотий пісок і срібло взлитках з рудників Аравії, єменські пахощі, лікарські рослини(Ревінь та ін.) Як предмети транзиту з Індії йшли кориця, прянощі іароматичні речовини, китайські шовки, а з Африки - золото, слонова кістка іраби. З Сирії мекканські купці вивозили в Аравію візантійські тканини,скляний посуд, металеві вироби, в тому числі зброю, а також зерно тарослинна олія.
У центрі Мекки на площі знаходивсяхрам кубічної форми - Кааба (В«кубВ»). Мекканці почитали фетиш - В«чорний каміньВ»(Метеорит), який був вставлений в стіну Кааби. В Каабі знаходились ізображення божеств багатьох арабських племен. Кааба була предметом шанування іпаломництва для населення значної частини Аравії. Територія Мекки і їїоколиць на час паломництва вважалась заповідній і священною, тамзвичаєм заборонялися сварки між пологами і збройні сутички. З часомпаломництва збігалася великий ярмарок, щорічно відбувалася в околицяхМекки в зимові місяц...
