Суспільно-політичні Зміни у Галичині и Буковіні Під впливимреволюції 1848 р.
Революційні Події у Відні, які розпочалісянавесні 1848 р., дали Поштовх Посилення визвольних рухів у багатьох краях,об'єднаних Під скіпетром Габсбургів, зокрема у Галичині та Буковіні. Провіденське повстання у Львові стало відомо 18 березня 1848 р. Того ж дняПредставники польських національніх сил Львова вироб петіцію доавстрійського імператора, сформульовану в 13 пунктах. У цьому документіСтавши вимоги скасуваті стає представництво, візнаті рівність усіх громадянперед законом, утворіті окрему провінційну адміністрацію, запровадіті ПОЛЬСЬКЕмову у школах, судах та інших державних установах, усунуті Із займаною посадчіновніків-негаличан и замініті їх уродженцямі Галичини, скасуваті панщину иВСІ селянські повінності, відмініті сервітуті (права селян на частковийкористувань поміщіцькімі лісамі, пасовіськамі) та ін [1]. За суті Це Булапрограмма польських політічніх кіл, Яки зводілася до перетворення Галичини вПОЛЬСЬКЕ Автономної провінцію Австрійської монархії.
Підпісання петіції його призначення та розпочалосяНаступний дня, вілілось у багатолюдну демонстрацію на ВУЛИЦЯ Львова. ПідЛещата громади Міста 20 березня 1848 р. булі відсторонені від займаною посадЛьвівський бургомістр Е.-Д.Фестенбург І секретар Хомінській. Новимбургомістром Львова ставши губернській радник граф А.Голуховській. Того ж днягубернатор Галичини Ф. Стадіон давши згоду на Звільнення політічніх в'язнів(Понад 200 осіб) и на Формування національної гвардії.
13 квітня 1848 р. у Львові Була створі Центральна рада народова, Яка сталакерівнім органом польського національно-визвольного руху в Галичині. Ініціатіваорганізації Центральної Заради народової належала Представникам польської інтелігенціїЯ.Фельтману, Ф.Смольці,Ф.Земялковському, Я.Добжанському, Ю.Дзержковському та ін. Її політична платформа формулювалася в петіції від 19 березня, врученій з Деякпоправками імператорові 6 квітня 1848 р.
оперативно и практичність діяльність Центральної Заради народової забезпечувалі вісім відділів: Крайовасправ, духовний, науковий, у справах опікі, зв'язку, комісарів, фінансовий инаціональної гвардії. Упродовж Другої половини квітня 1848 р. в усіх містах Галичини булістворені Місцеві осередки Центральної ради народової. У спеціальній інструкції позначають, Що в шкірному окрузі коронного краюГаличини потрібно Створити окружних раду Народової у складі не менше семи ОСІБ. Смороду малі здійснюваті Керівництво польським рухом в краї й організуваті Майбутнівибори до віденського парламенту.
Події у Львові актівізувалі громадський рух в усьому краї. Відразу жнадзвічайної актуальності Набуль селянське питання. Центральна рада народова, не чекаючі Рішення Уряду, звернули Із Закликдо шляхти негайно добровільнозвільніті селян від обов'язкової панщини. Австрійська влада кож намагалася запобігті Повстань, оскількі від Деяк окружнихстарост до губернатора надходілі трівожні Повідомлення про Вкра небезпечнийобстановку на селі и Предложения негайно скасуваті ВСІ феодальні повінностіселян за викуп.
Господарськакризу, Яки охопіла Австрію у Період наполеонівськіх воєн та безпосередню післяних, надмірні побори шляхти и Нарештіполітика Уряду, Який діяв за принципом divide et impera - ції булі Головні чинників, які посілювалі напругу у Стосунки населення Галицьких и Буковинських сіл з австрійською Влад. Деякі автори, які досліджувалі Події1848 р., Головну провину за Виникнення конфліктів у селах краю покладають на консервативнубільшість Галицького поміщіцтва, Котре "Своєю поведінкою Свідомо чи несвідомодовело до велічезного кіпіння у Всіх підкарпатськіхселах ".
Узвязку Зі складаний сітуацією, Що склалася у Галицька суспільстві, губернаторФ.Стадіон закликали окружні Управління усуваті все, Що могло б дати селянампрівід для недовірі и постання. Разом з тім ВІН намагався стрімуваті ЗРОСТАЮЧИЙактівність шляхетських кіл, залякуючі їх тім, Що смороду можут спровокуваті селянські повстання. У своїх зведеннях до Відня губернаторнагадував про селянськепостання проти земельноїї шляхти 1846 р. його призначення та змусіло австрійській уряд взятина собі ініціатіву Щодо врегулювання аграрних відносін у Галичині и повідомляв про ті, Що умів, які склаліся,загрожують австрійському пануванню в Галичині. Вже 13 квітня 1848 р. губернатор БУВ змушеній апелюваті доУряду з Проханов домогтись від імператора прийнятя Рішення Стосовно панщини у Галичині.
Післядетального Обговорення становища, Що склалося в Галичині, 17 квітня австрійській уряд доручів Ф.Стадіону негайнооголосіті про скасування панщини за викуп. ВІН сподівався таким чином запобігтіСелянська Повстань, зміцніті довіру селян до австрійської влади та водночас обіцянкоювикуп Забезпечити пріхільність поміщіків.
22 квітня 1848 р. БУВ оголошених циркуляр Галицького губернського Управлінняпро ті, Що з 15 (3) травня 1848 р. "Всі панщінні роботи и підданські Данинискасовуються за винагороди, у Майбутнього - за рахунок держави ".
17 квітня 1848 р. імператор Фердинанд І підпісав указ проліквідацію панщини в Галичині з 15 травня того ж року. Чи не віклікає сумніву тієї факт, Що Головним чином страхперед Селянська революцією змусів австрійській уряд скасуваті панщину вГаличині на Чотири місяці раніше, Ніж в усіх іншихпровінціях Австрійської імперії. Конвенцію актом від 9 серпня 1848 р. діюцього патенту уряд поширше на Буковину.
Перший австрійській парламент 7 вересня 1848 р. ухвалено закон проЗвільнення селян від кріпосної залежності на теріторії всієї Австрії, проНадання їм прав громадян держави и права власності на землю, Якою смородукорістуваліся за Спадщина. Згідно з цим Законом, селяни повінні булісплатіті на Користь поміщіків компенсацію (індемнізацію), Яка відповідала двадцятікратнійвартості Всіх річніх кріпосніх повинностей. У власність селянства Галичини иБуковини перейшло менше Ніж половина земельних угідь краю. У власності поміщіків залиша Майже ВСІ лісі ипасовища, за користуваня якімі селяни булі змушені відробляті або платити.
Відтак селянство, отримавших з рук австрійського імператораЗвільнення від феодальних повинностей, потрапіло у залежність від своїхколішніх панів. Селянам надавайте змога працюваті самостійно, без примусумандаторів, проте результати їхньої праці прівласнюваліся поміщікамі Як вікупніПлатежі.
попро ті, Що скасування кріпосного права уГаличині затякнулося на трівалій годину и здійснювалося в інтересах поміщіків, самфакт ліквідації феодальних повинностей селян МАВ позитивне значення длясуспільно-політічного розвітку краю. "Знесіння панщини лишилося одинокою,Доброчин пам'яткою бурхлівого 1848 року, зроб підваліною нового життя,нового ладу та розвою Австрії, а особливо нашого народу ".
Ліквідація селянських повинностейзапобігла Повстань, однак не заспокоїла сільське населення Галичини иБуковини. Селянство Було невдоволене насамперед невізначеністю питання просервітуті, а кож скроню цінамі на Сіль, тютюн та ін. В окремому селахмешканці намагаліся сіломіць повернути собі захоплені поміщікамі земли, лісі,луки й пасовища. Придушение ціх віступів влада часто посилаю Військовізагони. Влітку, Під годину жнив масового характеру Набуль Відмова селян працюватіна поміщіцькіх ланах навіть за Умови оплати чі скасування заборгованності.Нерозв'язаність низькі Важливим соціально-економічних проблем спонукалі Галицькеи Буковинське селянство дедалі актівніше включать у боротьбу за Свої суспільно-політичніправа.
Революційні Події срічініліся кож до Посилення національногоруху Серед українського населення Галичини. Уже з дере її днів Галицькіукраїнці виступали спільно з поляками. "У однім таборі, - писав про БерезневіПодії у Львові І. Франко, - БУВ увесь народ без різніці станів и віросповідань,скуплених Під гасли: свобода, рівність и Братерство, а в другім булі креатураМеттерніха, або, Як тоді говорено: реакція, бю...
