Курсова робота натему:
Жовтнева таЛютнева революції 1917 р.
Вступ
революція соціалістічній ЖовтневийЛютнева
Можнавважаті справедливою точку зору багатьох історіків, соціологів, філософів,політологів, які вважають значними для доль XX Століття подій 1917 року. ЄРізні думки про причини, перебіг и Наслідки лютому и Жовтні. На рубежі столітьДуже Важливим для розуміння соціально-політичних змін у России, та й в усьомуСвіті, розглянуті Події качанів нашого Століття, втім Як и сучасної реальності.
У2007 году віповнілося 90 РОКІВ двома російськім революціям (Лютневої таЖовтневої), Що змінілі частку России и залиша незгладімій слід на всьомуДвадцятий столітті.
Мабуті,СЬОГОДНІ Немає нічого більш заплутаного, Ніж ці сторінки вітчізняної Історії. Уїх трактуванні містяться щонайменш Чотири Різні В«правдиВ»: Одна - єдіно Істинна- Та, якімі ці революції булі насправді, Чому смороду Розвивайся так, а неінакше; друга пояснює, Як ці революції суб'єктивно спріймаліся Сучасник таучасниками, Чому смороду керують тім чі іншім розумінням, будучи авторами їакторами драми; третя - В«правдаВ», Яка Протяг ряду десятіліть впроваджуваласяв суспільну свідомість Як В«марксістсько-ленінськоїВ», хоча на ділі Була сталінізмом;Нарешті, четверта - ції широко афішованого ніні В«правдаВ», а на ділі відвертабрехня, Якові пошірюють сьогоднішні супротивники Жовтневої революції, відвертівороги соціалізму.
звичайна,Було б великим зарозумілістю, пропонуючі власне бачення подій, претендуватіподій, претендуваті на істіну в Останній інстанції, а не на галі одну Спробанаблізітіся до адекватного відбіття того, Що стало - на Що претендує Коженнасумлінній суспільствознавець, Що береться за перо и пише про вітчізняну Історію.Ніхто не застрахованим від помилок, альо слід розрізняті мімовільні помилки,породжені пріховуванням фактів або НЕ досконалістю концептуального апарату, танавмісну брехню, нехтуючі фактами и Свідомо вводять до Оману співгромадян наДогода одномоментної корісті або довготрівалого холуйства перед можновладців.Ніні в суспільствознавстві не мало тихий, хто Перехід до Ринку розуміє Якторгівлю єдінім Своїм Надбання - совістю. А як відомо, В«чім менше совісті, тімБільше Всього іншого В».
Середціх останніх Чимало ретроградів, які засуджують революції Як Такі, Що нерозуміють того, Що революційні перевороти, супроводжують природно-історичнийРозвиток - засіб порятунку и множення суспільством продуктивних сил, а томуВажливим момент прогресу. Есерів Віктор Чернов свого часу писав: «³правданняреволюції - не у віграші годині и в економії сил. Її віправдання, вища иБезперечно, в тому, Що вон є єдінім способом руйнує вперед там и тоді, де иколи упертість командуючіх груп и класів намагається глухою стіною відстоюватіПотужной и Нестримна історичний рух В». Саме такими и булі революції 1917 року - ціїбулі тоді єдіно можліві Способи руйнує вперед.
Метаданої курсової роботи - розглянуті Жовтневе революцію 1917 року та спробуваті Відповістина питання про її значення в Історії Нашої держави. Для Досягнення поставленоїмети необхідно вірішіті наступні завдання:
- РозглянутіЖовтневе революцію 1917 року, її умів, заподій, возможности, через призму Місцяцієї Події в Історії;
- Розглянутіроль и Місце російської інтелігенції в революції;
- сформулюватиВисновки и укладення.
Відзначімо,дерло Ніж пріступаті до виконан поставлених Завдання, Що самє питання про рольи Місце революції має на увазі, співуче, не стількі однозначно Відповідь,скількі Його поиск. Занадто Багато факторів, занадто Багато подій, багатіневідомого в усьому, Що стало тоді и Дуже мало галі минуло й годині для того, щобдати однозначно Відповідь.
1 . Жовтневареволюція 1917 року: Умова, заподій, возможности
1.1Умови и заподій жовтневої революції 1917 року
Допочатку XX Століття Росія НЕ Була країною Класичний капіталізму. Запізнілійреформа 1861 року, хоча и дала значний Поштовх розвітку России по буржуазномушляху, не дозволила їй вірішіті Багато Завдання розвітку. В«Тут у силузапізнілого Вторинна та наздоганяю Чого розвітку капіталізму, - пише АкадемікП. Волобуєв, - Як бі наклалася один на одного Різні історичні єпохи, спресованів часі и просторі. Зважаючі на Це одночасно треба Було вірішуваті и Аграрнеживлення основних для Країни, де селянство ставало більшість населення, иЗавдання капіталістічної індустріалізації, підйому культурно-освітнього рівнянароду, и національну проблему, І проблему демократізаціі суспільно-політічногожіття - заміні абсолютістської-бюрократично порядків буржуазно-демократичнои т. п.
ЗаВсіх Втрата прогресу країна відрізнялася скроню концентрацією промисловоговиробництва, значний рівнем організованості и свідомості робітнічого класу,складної багатопартійність и гострої ідейно-політичною боротьбою. Відмінноюрісою Було кож ті, Що Російська буржуазія НЕ Була революційною и бояласярадикальних змін. Ще одна особлівість пролягав у тому, Що обідві Російськіреволюції протікалі в ході світової імперіалістічної Війни - головногодиригентом багатьох подій. Без розриву з війною ніякі радікальні Зміни в Країнібулі неможліві, а необхідність такого розриву різко збліжувала назрілі загальнодемократічніЗміни з соціалістічнімі, з радикальними заходами боротьбі протиімперіалістічніх основ Війни.
Як жеполітично свідома Росія зустріла цею виклик Історії? На Політичній арені КраїниБуло Багато партій, рухів та лідерів, Що давали свою Відповідь на цеюісторичний виклик. Яку позіцію зайнять ліві, ті, хто зіграв головну роль вреволюціях 1917 року?
Добревідомо, ЩО, віступаючі за естественноісторіческій Перехід до соціалізму, Маркси Енгельс не раз попереджалі революціонерів, Що Спроба передчасного инасільніцького насаджень нового ладу загрожують неминучий провалом, ведуться недо дійсного, а до В«казарменого комунізмуВ» з Його формально усуспільненням,Фактично НЕ усуваючі Капіталу и пов'язаних з ним стосунків. В«Для такогокомунізму, - писав К. Маркс, - спільність є Ліше спільність праці ирівність заробітної плати, Яка віплачується громад капіталом, громаддям ЯкЗагальна алістом В». Оскількі ж суспільство не в змозі галі Забезпечити стерпнеіснування Всім Своїм членам, то в нього, ЯКЩО ї не відновлюється повний мірою В«боротьбаВсіх проті Всіх В», то зберігається всяВ« стара мерзота В»боротьбі за жіттєві благаз використаних сили и влади, Що и перетворює суспільство в казарму,нерентабельно віробляє, населення забитих громадянами та їхкорістолюбцямі-правителями.
Ф. Енгельсдвічі писав про ті, Що ЯКЩО комуністі отрімають владу до того, Як складутьсяУмови панування акредитуючої ними класу, то Це прізведе до катастрофи, бо їхвождь віявіться перед нерозв'язною дилемою: В«Ті, Що ВІН Може Зробити протідіїЙого попереднім виступа, Його принципам и безпосереднім інтересам Його партії,а ті, Що ВІН винен Зробити, нездійсненно. Словом, ВІН змушеній представлятіне свою партію, не Свій клас, а тієї клас, для панування Якого рух Вже достатностідозріло в Сейчас. ВІН винен у інтересах самого руху відстоюватіінтересі чужого йому класу и оброблятіся від свого класу фразами, обіцянкамі изапевненнямі у тому, Що інтересі іншого класу є Його власними. Хто раз потрапіву Це помилковості положення, тієї загинув безповоротно В». Це Вкра Суворовпопереджені Було по-різному спрійнято меншовікамі и більшовікамі.
Дляменшовіків усвідомлення цього стало першопрічіною їхнього постійного небажанихвступати в боротьбі, Поки капіталізм НЕ досяг зріліх форм. Боячися опінітіся вцьому згубної положенні, смороду закликали В«не братися за зброюВ» в революції 1905року; виступали проти активного втручання в Управління країною після лютого1917, наполегліво боролися проти підготовкі збройно повстання у Жовтні: Їмвсюди ввіжалося дерло В¬ ТИМЧАСОВЕ оволодіння Влад без наявності об'єктивнихумів. Саме з ціх позіцій смороду критикувалися В...
