Значення Острозького культурного осередку в Історії України
У тісячолітній Історії Нашої культури Важливе Місце посідаєВолинське місто Острог, його призначення та на зламі XVI-XVII ст. стало всеукраїнськім інтелектуальнімцентром. Саме тут Протяг 1576-1636 рр. діяла академія - перша школа віщоготипом в православному регіоні Європи Гірськолижний. Вона Була й дерло русски НауковаУстановити, одним Із знанням осередків Європейської грецістікі. Острозькадрукарня прославилася Своїми книжками, насамперед Першим у Світі виданнямБіблії церковнослов'янською мовою (1581). Ренесансності архітектура Острога таоколиць, іконопіс, Його хорові мистецтво стали Зразки для всієї України.
Значення діяльності Острозького культурно-освітнього центру вІсторії України Важко переоцініті. Серед усіх культурно-освітніх осередків, Щофункціонувалі тоді в маєтках великих магнатів, рівнозначного з ним не Було.Аджея в ньому сфокусувався цілісній процес розвітку тогочасної думки на Україні.Тут, незважаючі на переважну Увага до обгрунтування православного вчення,утвердження розуміння філософії Як мудрості або софійності з характерними длятакого розуміння Поиск істіні на шляху містічного єднання з Богом, звластівім для острозьких кніжніків обстоюванням жіттєздатності традіційслов'янської пісемності, Розвивайся реформаційні и ренесансно-гуманістічніІдеї.
В Острозькому центре Вперше відбулося перехрещеннядавньоукраїнськіх, візантійськіх и західноєвропейськіх традіцій, незважаючі навзаємну упередженість їх представніків и неминучий Між ними конфронтацію за тихийсоціально-політичних умов.
В Острозькому центре Створено бібліотеку, де Було зібраноБагато БОГОСЛОВСЬКОЇ и наукової світської літератури, Зроблено Спроба Створитидерло в Україні школу віщого типом и Набутів цінній Досвід, Що допоміг ПетровіМогилі та іншім діячам Києво-Могілянської академії зверни потрібній шляхдальшого роз В¬ витку української освіти й культури.
Заснування в приватному Волинському місті Першої школи віщоготипом Було явищем закономірнім. Бо найспріятлівіші умов для розвіткуукраїнської культури на тій годину склаліся самє в цьому краї. Тут сильно буліпозіції православних феодалів (з-поміж них Вийшли найбільші магнатські родиРечі Посполитої). Якраз смороду малі спромогу забезпечуваті різноманітні коштовніпочінання, зокрема у шкільніцтві. Актівність міщанства Була Досить малою, ЩоЧастково стало наслідком приватного характеру абсолютної більшості міст, їхмешканці, на відміну від міщан державних (королівськіх) міст, корістувалісяМенша політичною та економічною свободою и мало віявлялі собі в Громадськомужітті краю. Чи не надто вірізнялася ї місцева церковна ієрархія, яка, Як иукраїнська Церква загаль, перебувала в тій годину у затяжній крізі. АніЛуцько-Острозька, Ані Володимиро-Бсрестейське єпіскопства не вели переду вкультурному Русі. Національний гніт на ціх землях Майже НЕ відчувався.Нечісленні католики (переважно поляки) не могли відіграваті домінуючу роль,місцева адміністрація добиратися переважно з-поміж українців, які галі ЗайманВСІ ключові посади. Та й Волинь до 1569 р. входила до складу Великогокнязівства Литовсько, відомого Своєю традіційною віротсріімістю.
Отож, внаслідок історічно зумовленості обставинні, на 70-і рр.. XVI ст, провідноюкультуротворчих силою України стали Волинські феодала. Саме смороду найбільше булізацікавлені в існуванні у своєму регіоні школи віщого типу. Крімзагальнокультурніх мотівів, Це стімулювалося ї суто місцевімі умів.Інкорпорація В«літовськоїВ» України до Польського королівства спричинилися певніЗміни в побуті, практіці державної служби та міськіх органів самоврядування.Передумови призначення на посади, де раніше панували українська мова, сталидосконалости володіння польською та латинську, загаль вищий освітньо-культурнийРівень. Цього Вимагай ї загальнодержавного політічне життя (сеймики, з'їзді,Сейм), до Якого активно Почаїв залучати Волинські феодала. Система домашнього,пріцерковного чі прімонастірського навчання шляхетських та міщанськіх ДІТЕЙ Вжесобі пережила. Натомість вісілання юнаків на студії в польські, а тім БільшеЗакордонні віщі школи потребувало чімаліх витрат. До того ж навчання у ціхзакладах, Як и в католицьких та протестантський школах Речі-Посполитої, частоБуло причиною полонізації молоді.
Академію заснував Костянтин-Василь Костяптіновіч Острозький(1526-1608), найбільшій магнат держави, відомій меценат, нащадок самого святогоВолодимира. Велічезні маєтності, походження, посідання вплівовіх урядових посаддавали йому змогу Протяг півстоліття відіграваті візначну роль у політічномужітті держави. Як Визнання Лідер православної опозіції у Речі-Посполітій, ВІНвзявши активну участь у Всіх тогочасної політично-релігійніх акціях. Свідченнямвелічезного авторитету К.-В. Острозького стало призначення Його Згіднопатріаршім екзархії для православних Речі Посполитої. Від Вільнюса и доАлександрії (єгіпетської) магнат прославівся Своїми щедрими пожертвує нацеркви, монастірі. І самє ВІН ставши фундатором академії, друкарні,літературно-публіцістічного гуртка.
Князєва Вибір Острога для влаштування культурно-освітнього,Видавнича і пропагандистсько центру не БУВ Випадкове. Насамперед - зміркувань престижу - йому важіло ті, щоб розмістіті академію в В«домоначальпомуграді В», себто місті, його призначення та дало Назв Його аристократичному родові. Однак вірішальнімібулі ідеологічні мотиви: як у одному з осередків православної Луцько-Острозькоїєпархії, та Острозі діяв кафедральний собор (Замкова Бого-явленська церква), приякому часто перебував владико Зі Своїм кліром; князівській двір (в Острозі таДубно) ставши центром політічного життя України на зламі ХVІ-ХVІІст.
К.-В. Острозький, за свідченням сучасників, споруджувавшколу В«Майже з королівськім розмахомВ». Великі суми записала їй близьким 1577 р.и племінніце князя, до 1573 року, формальна власніця Міста, княжна Гальшка-Острозька.Вона Надала на шпиталь и академію Острозьку, на манастир святого Спаса 6000кіп грошей. До речі, за її прикладом Інша Гальшка, Гулевічівна, 1615 р.подарувала Київському братству землю Під учбовий заклад.
В організації школи, Як и Всього культурно-видавничого центрув Острозі до певної мірі Зразки стали аналогічні Приватні католицькі ипротестантські осередки Речі Посполитої та престіжні Закордонні університети. Воснову діяльності Було покладено традиційне для середньовічної Європи Гірськолижний, однакЦІЛКОМ незвічне для українського шкільництва, Вивчення семи В«вільніх наукВ».Така програма охоплювала предмети В«трівіумуВ» (граматика, риторика, діалектіка)та В«квадрівіумуВ» (арифметика, геометрія, музика, Астрономія) проти новозаснованашкола докорінно відрізнялася від західноєвропейськіх чі польських Початкова тасередніх шкіл, насамперед Своїм виразно національнім характером ї орієнтацієюна греко-візантійську культурну Спадщина. Унікальність та орігінальність їївіявіліся и в тому, Що відповідно до культурних та політично-релігійніх нотребУкраїни тут своєрідно інтерпретувалі гуманістічну ідею В«трімовного ліцеюВ» (тобтогебрайсько-грецький-латинську). Православний характер школи продіктував замінуівріту церковнослов'янською мовою.
Ідею трімовної школи вісунув Вперше и широко популярізував уЄвропі Еразм Роттердамській (1467-1536). Такий навчальний заклад, де Плеканбі студії трьох сакральних мов, Покликання БУВ готувати видання Біблії. Цізасади найпослідовніше втілів у жіття іспанській кардинал Фраісіско Хіменес.ВІН заснував університет у Айка ї ініціював випуск у світ Першої багатомовноїБіблії (гебрайс. ькою, грецький, латинську и халдейською мовамі), т. зв.Комплютенської поліглотті (1517-1577). Гуманістічні, педагогічні та Лінгвістичніаспекти роттердамівського ідеалу В«трімовного вихованняВ» найповніше буліреалізовані у створеня при славнозвісному в Європі універсітеті бельгійськогоМіста Лувена В«Колегіум ТрілінґвеВ» (1517). Вінік аналогічній колегіум и в Паріжі(1530), Згідно відомій...
