Федеральне державне освітній заклад
Вищої професійної освіти
"Челябінський державний АКАДЕМІЯ КУЛЬТУРИ І МИСТЕЦТВ"
Інститут журналістики
Кафедра Історії
Контрольна робота
з дисципліни ІСТОРІЯ ВІТЧИЗНИ
Виконав:
студент ІЗО гр.108
Пігіна Любов Олександрівна
Викладач:
Маркова Любов Зіновіївна,
кандидат історичних наук, доцент.
ЧЕЛЯБІНСЬК 2011
Зміст
Введення
1. Джерела післявоєнної відбудови народногогосподарства СРСР
2. Поволжі
3. Урал
4. Західна Сибір
5. Середня Азія і Казахстан
6. Закавказзі
Висновок
Список використаної літератури
Введення
Із завершенням Великої Вітчизняної війни 1941-1945 років передРадянським союзом стала найважливіше завдання з відновлення народного господарства країни.Джерелом, по суті, став сам Радянський союз, до економічних проблем СРСР додалисяі зовнішньополітичні. Вже на початку 1946 р. Колишні союзники по антигітлерівській коаліції знаходилися в стані "холодної війни". Колишні союзники СРСРзапропонували допомогу у вирішенні завдань відновлення по, так званому "плануМаршалла ". Ця кабальна допомогу обмовлялася введенням в країні ринкових відносин.Урядом СРСР було прийнято рішення відмови від такої допомоги.
Таким чином, Радянський союз був позбавлений зовнішньоекономічної допомогиу відновленні зруйнованого війною господарства, спирався тільки на власні сили,вишукуючи ресурси всередині, народного господарства для його відродження. Тільки зусиллямимільйонів можна було підняти з руїн зруйновані міста, заводи, відновити інфраструктуру.Цей період не може не хвилювати нас - громадян сьогоднішньої Росії.
У березні 1946 р. Верховна Рада СРСР прийняла "Закон про п'ятирічнийплан відновлення і розвитку народного господарства СРСР на 1946-1950 роки ".Ключове завдання полягала в тому, щоб "відновити постраждалі районикраїни, відновити довоєнний рівень промисловості і сільського господарства і потімперевершити цей рівень у значних розмірах ".
Досі ця тема джерел відновлення є актуальноюі для істориків і для економістів, адже відновлення велося за рахунок тільки власнихсил і засобів. Грамотні рішення по евакуації підприємств із зони окупації вглибкраїни (на Урал, Далекий Схід, Казахстан) дозволили не втратити повністю виробничубазу багатьох галузей промисловості, але і розвинути її у воєнні роки та роки першоїпіслявоєнної п'ятирічки. Раціональні рішення по включенню наявних природних, виробничихі людських ресурсів в економічний потенціал країни грунтовно підкріпив відновнубазу СРСР.
Відмінною рисою повоєнного періоду було поєднання відновнихробіт з новим будівництвом і розвитком. Тільки у звільнених від фашистів республікахі областях було почато будівництво 263 нових підприємств. Багато з промисловихоб'єктів, побудованих під час відновлення економіки, досі є стратегічноважливими об'єктами нашої країни.
Розпочато освоєння цілинних земель Казахстану, Сибіру і далекогоСходу. Стихійне лихо у вигляді посухи 1946 року завдало величезної шкоди і безтого виснаженому війною сільському господарству. Перед державою з усією гостротоюпостало завдання шляхом полезахисних лісових смуг перетворити природу посушливих районівкраїни, з тим, щоб знизити залежність сільськогосподарського виробництва від погоднихумов.
Для того щоб надати лісорозведення в степових і лісостеповихрайонах організований характер і державних масштабів, був прийнятий План полезахиснихнасаджень, впровадження травопільних сівозмін, будівництва ставків і водоймдля забезпечення високих і сталих врожаїв у степових і лісостепових районах Європейськоїчастини СРСР. Навесні 1949 широким фронтом почалися Лісосадильна роботи. Розпочатів роки першої післявоєнної п'ятирічки роботи з перетворення землі, поліпшення умовдля сільськогосподарського виробництва дали свої позитивні результати.
Створені більше 50-60 років тому лісонасадження і сьогодні захищаютьблизько 25 млн. га сільськогосподарських угідь і є прикладом мирного докладаннялюдських сил і мудрого ставлення до землі та природи.
Засуха важко відбилася на тваринництві, в охоплених засухоюрайонах чисельність великої рогатої худоби знизилася на 1,5 млн. голів. На виручкурайонам, постраждалим від посухи, прийшли держава і трудівники інших регіонівкраїни, що виділили зі своїх мізерних ресурсів матеріальні та фінансові кошти.
У широких масштабах йшло освоєння нових родовищ кориснихкопалин. Розробка нових родовищ вугілля і металу дала суттєвий скачокпромислового виробництва.
Соціальна енергія творення, трудовий ентузіазм радянських людейпроявилися в масовому Всесоюзному соціалістичному змаганні за дострокове виконанняі перевиконання плану п'ятирічки. Почалося воно в травні 1946 р. ініціаторами виступили металурги, робітники ряду московських заводів, шахтарі, колектив залізноїдороги і багатьох інших підприємств країни. До кінця 1948 р. в ньому брало участь понад 90% всіх робітників і підприємств країни, зайнятих у народному господарстві.
На шляхах науково-технічного прогресу зміцнювалося співдружністьвчених і виробничників. Радянські вчені та інженери створили проект першої вСвіт промислової атомної електростанції. Нарощувалися зусилля по автоматизації виробництва,створення автоматичних потокових ліній.
У ході виконання плану п'ятирічки були подолані величезні труднощі,але не всі з них вдалося вирішити. Проте в цілому п'ятирічка ознаменувалася досягненнямиу зміцненні могутності Радянського Союзу. Основним результатом самовідданої працірадянського народу стало відновлення провідних галузей народного господарства - промисловості,будівельної індустрії, енергетики, транспорту і зв'язку.
Експерти Заходу прогнозували, що на подолання найтяжкихнаслідків війни Радянському Союзу знадобляться десятиліття. Однак цим прогнозамрадянський народ протиставив організованість і згуртованість, трудовий героїзм,прагнення в найкоротші терміни залікувати рани війни. Післявоєнна п'ятирічка сталаважливим кроком у відбудові народного господарства, вирішення соціальних проблем, заклалафундамент для нарощування могутності Радянського Союзу.
В ході роботи над даною темою мною були розглянуті матеріалирізних авторів - не тільки погляд наших істориків, а й роботи зарубіжних дослідників.
Книга британського фахівця з російської історії Джеффрі Хоскинга"Історія Радянського Союзу. 1917-1991 "- це об'єктивний огляд історіїколись могутньої держави, в даній роботі акцент робиться на соціально- Політичний аспект суспільства. Післявоєнний період (1945-1953), на думку автора,період усталеного тоталітаризму, час одноосібного сталінського правління,коли економіка і політика були нероздільні. Саме нерозривне дію економікиі політики того часу розкривається в даній книзі, дає огляд країни як головногоджерела відбудови народного господарства. Дану роботу відрізняють простота викладуі достаток фактів.
Підручник "Історія СРСР" (написаний у 1990 році підкерівництвом В.П. Островського) - перше офіційне навчальний посібник початку епохи"Перебудови" в якому відкрито, висвітлювалися маловідомі події нашоїісторії, в першу чергу радянської. Дана книга містить необхідний фактичнийі теоретичний матеріал по регіонах країни активним учасникам післявоєнного відновленнянародного господарства, фрагменти історичних свідчень і документів, що підтверджуютьобсяги відновленого виробництва і темпи розвитку.
Робота Сергія Кара-Мурзи "Історія радянської державиі права "свіжий погляд на розвиток радянської держави. Робота критичнопідходить до розгляду життя радянської держави в післявоєнний період, в нійдокладно описаний перехід з "військових рейок" на мирне будівництво. Широкорозглянута проблема відновлення за рахунок села, з якої до середини 50-хроків вилучали ресурси, так само докладно описано проведення укрупнен...
