"Північне" і "Південне" товариства декабристів, їх програми. Повстання декабристів
Виконав Панюков Василь
Введення
Одним з найважливіших подій XIX століття було повстання декабристів. Виникнення декабристського руху було обумовлено всім ходом історичного розвитку Росії. Безправне становище народних мас, зіставлення його з баченим в Західній Європі стали одними з головних чинників у формуванні визвольної ідеології декабристів.
В 1810-х роках в першому стані Росії стали відбуватися речі, немислимі при Катерині II або Павла I. Люди все більш стали цінувати один одного не за чинами, звань або капіталам, а по образу думок і по спорідненості душ. На зміну картам, вину, танцям прийшли книги, журнали, шахи, спори по соціальних і політичних питань.
Історія декабризму починається з 1810-1811 рр.., коли в гвардійських полках стали виникати офіцерські артілі. У них не було ще нічого політичного, опозиційного уряду, вони протистояли, скоріше, звичного способу життя і мислення
Декабристи з повною підставою називали себе В«дітьми 1812-го рокуВ». Дійсно, війни з Наполеоном не тільки дали поштовх зростанню самосвідомості суспільства, не тільки змусили дворян усвідомити себе захисниками Вітчизни, показали їм народ під всій його патріотичної силі, а й дозволили порівняти умови і порядки життя в Росії і Європі, познайомили дворянську молодь з новітніми ідеями століття.
Ідеологія декабризму була В«верхнім поверхомВ» дворянського волелюбності, протесту проти казенщини в думках, почуттях і вчинках. Вона базувалася на філософії Просвітництва. Лібералізм і революційність в ній були ще тісно переплетені.
Глава 1. Формування світогляду декабристів.
Велике вплив на формування визвольних ідей декабристів надав патріотичний підйом у Вітчизняній війні 1812г. Перемога російського народу у війні сприяла зростанню національної самосвідомості, дала могутній поштовх розвитку передової громадської думки в Росії. Саме війна 1812г. глибоко і гостро поставила перед майбутніми декабристами питання про долю Росії, шляхи її розвитку, виявила величезні можливості російського народу, який, як вірили декабристи, звільнивши свою країну від іноземного навали, рано чи пізно повинен був знайти в собі сили скинути ярмо кріпосного рабства.
Декабристи поступово усвідомили боротьбу з кріпосним правом і самодержавством як головні цілі своєї діяльності. Вони формували свої погляди, вникаючи в життя поміщицьких кріпаків маєтків, яку з дитинства добре знали, в події Вітчизняної війни 1812г., на полях якої вони проливали кров, захищаючи Батьківщину від вторгся Наполеона, в закордонних походах, які визволяли Європу, де вони на власні очі побачили «³йну народів і царівВ» проти феодального гноблення.
Рух декабристів проходило в руслі загальносвітового революційного процесу, складаючи його органічну частину. В«Нинішній століття, - писав у своїх свідченнях П. І. Пестель, - Ознаменовивается революційними думками. Від одного кінця Європи до другого видно одне і те ж, від Португалії до Росії, не виключаючи жодної держави, навіть Англії й Туреччини, цих двох протилежностей. Те ж саме видовище представляє і вся Америка. Дух перетворення примушує, так би мовити, скрізь уми клекотіла ... Ось причини, вважаю я, що породили революційні думки і правила і посадив оні в умах В». [1]
Зростав інтерес декабристів до читання політичних та філософських творів західноєвропейських і російських мислителів, до вивчення політекономії, давньої та нової історії. Вони цікавилися новими книгами, передовими іноземними газетами та журналами. Ідеї вЂ‹вЂ‹Західної Європи та Америки спростили і прискорили розвиток російської визвольної ідеології.
Глава 2. Ранні таємні товариства декабристів.
2.1. Союз порятунку.
Таємне товариство декабристів народилося 9 лютого 1816г. в Петербурзі. Його першим назвою було Союз порятунку. Росію треба було рятувати, вона стояла на краю прірви - так думали члени виник суспільства. Ініціатором створення його був 23-річний полковник Генерального штабу Олександр Миколайович Муравйов.
Союз порятунку був нечисленної, замкнутої, що носила змовницьки характер групою однодумців, що нараховує навіть через рік після свого заснування не більше 10 - 12 членів. Лише наприкінці свого існування вона досягла 30 чоловік.
Найбільш видатними членами Союзу були князь Сергій Петрович Трубецкой, старший офіцер Генерального штабу; Микита Муравйов, підпоручик Генштабу; Матвій та Сергій Муравйови-Апостоли; підпоручик лейб-гвардії Семенівського полку Іван Дмитрович Якушкін; племінник відомого просвітителя XVIII століття Михайло Миколайович Новіков і один з найвидатніших декабристів - Павло Іванович Пестель.
Основні цілі боротьби були загалом зрозумілі: ліквідувати кріпосне право і самодержавство, ввести конституцію, представницьке правління. Але засоби і способи домогтися цього були туманні.
Однією з основних ідей Просвітництва був теза про тому, що думка править світом, що порядки в країні відповідають панівному в ній громадській думці. Завданням революціонерів тому є не підготовка змови, не захоплення і утримання влади, а виховання прогресивного громадської думки, яка, опанувавши широкими масами, змете старий уряд.
2.2. Союз благоденства.
В Згідно з новими тактичними установками, революціонери в 1818 р. утворили нове товариство - Союз благоденства, який відрізнявся від колишнього більш складною організаційною структурою, і повинен був охопити всі сфери життя країни - армію, чиновництво, освіту, журналістику, суд і т.д. Союз благоденства проголошував мети, багато в чому співпадали з прагненнями, хай не оприлюднені, Зимового палацу, його членам важко було пред'явити офіційні об-винен. У силу цього Союз був напівлегальної організацією, привлекавшей в свої ряди не тільки радикалів-революціонерів, але і людей, дотримувалися ліберальних поглядів.
Його основним завданням було скасування кріпацтва, ліквідація самодержавно-кріпосного ладу, введення В«законно-вільногоВ» представницького правління.
Важливо відзначити той факт, що Союз благоденства оформився організаційно і розгорнув велику роботу над своєю програмою, яка була закріплена в В«Зеленій книзіВ». Статут складався з двох частин. У першій частині викладалися основні організаційні принципи таємного товариства і обов'язки його членів. В«Таємна метаВ» Спілки благоденства була означена у другій частині.
Друга частина статуту Союзу благоденства (В«таємнаВ») була складена пізніше. В«Ось його програма: знищення рабства, рівність громадян перед законом, гласність у державних справах, гласність судочинства, знищення винної монополії, знищення військових поселень, поліпшення долі захисників вітчизни, встановлення межі їхньої служби, зменшеною з 25 років, поліпшення долі членів нашого кліру, в мирний час зменшення чисельності нашої армії В». [2]
В січні 1820 року відбулося Петербурзьке нарада, на якому було поставлено питання: В«Яке правління краще - конституційно-монархічний або республіканське? В». В«У висновку прийняли всі одноголосно республіканське правління В». [3]
Таким чином, Союз благоденства є тією організацією в історії російського революційного руху, яка вперше прийняла рішення боротися за республіканську форму правління в Росії. Зрозуміло, зміна програми вело за собою і зміну тактики.
Через рік після Петербурзького наради 1820г. відбувся Московський з'їзд. У зв'язку з відбувалися в світі, і зокрема в Росії (повстання Семенівського полку в жовтні 1820г.) подіями, треба було по-новому організувати таємне товариство, розробити нову програму (в тісному зв'язку з конституційними проектами), в докорінно змінити тактику і критерій відбору членів, виробити спільний план відкритого виступу.
Нові програма і статут но...
