Зміст
Введення
1. Історія створення комп'ютера
2. Основні компоненти сучасного ПК, їх види та характеристики
2.1 Монітор
2.2 Системний блок
2.2.1 Мікропроцесор
2.2.2 Материнська плата
2.2.3 Оперативна пам'ять
2.2.4 Жорсткий диск і оптичний привід
2.2.5 Відеокарта
2.2.6 Блок живлення
2.3 Клавіатура
2.4 Миша
Список літератури
Введення
Персональні комп'ютери (ПК) все міцніше входять в наше життя і займають в ній далеко не останнє місце. Якщо якихось 15 років тому їх можна було побачити тільки в солідних організаціях, то сьогодні ПК стоїть в кожному магазині, офісі, кафе, бібліотеці або квартирі.
На сьогоднішній день комп'ютери в людській діяльності використовуються в багатьох сферах - для ведення бухгалтерського обліку і створення складних наукових моделей, розробки дизайну і створення музики, зберігання та пошуку інформації в базах даних, навчання, ігор і прослуховування музики. Потрібно знати комп'ютер, вміти ним користуватися. Не кожна людина, що працює на комп'ютері, являє собі повністю точний склад ПК.
Професіонали, що працюють поза комп'ютерної сфери, вважають неодмінною складовою своєї компетентності знання апаратної частини персонального комп'ютера, хоча б його основних технічних характеристик. Особливо великий інтерес до комп'ютерів серед молоді, широко використовує їх для своїх цілей.
Актуальність обраної теми пов'язана з тим, що сучасний ринок комп'ютерної техніки настільки різноманітний, що досить не просто визначити конфігурацію ПК з необхідними характеристиками. Без спеціальних знань тут практично не обійтися.
У зв'язку з цим метою курсової роботи є вивчення основних пристроїв сучасного ПК. У відповідності з метою були поставлені наступні завдання:
- ознайомитися з історією створення комп'ютерів
- вивчити основні компоненти ПК
- освоїти їх основні властивості і характеристики
1. Історія створення комп'ютера
Слово В«комп'ютерВ» означає В«ОбчислювачВ» тобто пристрій для обчислень. Потреба в автоматизації обчислень виникла дуже давно. Багато тисяч років тому використовувалися камінчики, рахункові палички і подібні пристрої. Більше 1500 років тому були винайдені так звані рахункові дошки, їх нащадком є ​​всім відомі рахівниці.
У 1642 році французький вчений, фізик і філософ Блез Паскаль винайшов рахункову машину - механічне пристрій для складання чисел. Рахункова машина Паскаля була їм задумана ще в 1640 році. Робота над лічильної машиною продовжувалася близько п'яти років, було виготовлено близько п'ятдесяти різних моделей, і була завершена в 1645 році. В 1649 Паскаль отримав В«королівський привілейВ» (патент), що дає право на виготовлення і продаж машини.
Деяка кількість таких машин дійсно було їм виготовлено та продано. Надалі було запропоновано безліч різних конструкцій механічних лічильних машин, проте широке застосування вони отримали тільки через 200 років, в XIX столітті, коли стало можливим їх промислове виробництво. Такі машини стали називати арифмометра - вони механізували всі чотири дії арифметики: додавання, віднімання, множення і ділення. Арифмометри і їх розвиток - електромеханічні клавішні обчислювальні машини застосовувалися аж до 60-х років минулого сторіччя, коли їм на зміну прийшли електронні мікрокалькулятори.
Механічні обчислювальні машини, про які йшла мова вище, були ручними, тобто вимагали участі оператора в процесі обчислень. Для кожної операції потрібно було ввести в машину вихідні дані та привести в рух рахункові елементи машини для виконання операції. Час від часу потрібно було зчитувати і записувати отримані результати і контролювати правильність ходу обчислень.
Чи не можна створити автоматичну обчислювальну машину, яка здійснювала б необхідні обчислення без участі людини? Першим поставив таке питання і зробив серйозні кроки в обгрунтуванні позитивної відповіді на нього чудовий англійський учений, інженер і винахідник Чарльз Беббідж, який спробував побудувати автоматичне обчислювальний пристрій (він назвав його аналітичної машиною), що працює без участі людини - під управлінням перфокарт.
Аналітична машина не була побудована, але Беббідж зробив більше 200 креслень її різних вузлів, близько 30 варіантів загальної компоновки машини і виготовив за свій рахунок деякі пристрої.
В кінці XIX і початку XX століття набули поширення так звані лічильно-аналітичні машини, побудовані на розвитку ідей Паскаля і Беббідж. Для читання перфокарт в них стали застосовувати електроконтактні пристрої, для приводу обертання рахункових коліс застосовувався електродвигун. В подальшому були сконструйовані машини, в яких зберігання чисел здійснювалася в двійковому вигляді за допомогою груп електрореле. Айкен в США, Цузе в Німеччині та інші конструювали так звані релейні машини, які застосовувалися аж до початку 60-х років, конкуруючи з уже з'явилися тоді електронними обчислювальними машинами.
Перша справжня електронна універсальна обчислювальна машина була побудована в кінці 1945 року; машина отримала назву ЕНІАК (ENIAC - Electronic Numerical Integrator and Computer, електронний цифровий інтегратор і обчислювач). Ця споруда містило понад 18 тисяч електронних ламп і споживало потужність близько 150 кВт.
Починаючи з 1944 року в роботі над створенням електронних обчислювальних машин взяв участь один із найбільших американських математиків Джон Фон Нейман. Він у статті В«Попереднє розгляд логічної конструкції електронного обчислювального пристрою В», опублікованій в 1946 році спільно з Г. Голдстайном і А. Берксом висловив дві ідеї, які використовуються в у всіх електронних обчислювальних машинах до теперішнього часу: використання двійкової системи числення і принцип збереженої програми. Збереження програми в пам'яті машини дозволяє виробляти перетворення команд в процесі роботи машини, що робить обчислювальний процес гнучким.
Комп'ютери 40 і 50 років були дуже великими пристроями і були дуже дороги. Проте в боротьбі за покупців фірми, що виробляли комп'ютери прагнули зробити свою продукцію компактніше і дешевше. У 1965 році фірма Digital Equipment випустила перший міні-комп'ютер PDP-8 розміром з холодильник і вартістю в 20 тис. доларів. В Надалі з винаходом інтегральних схем - чіпів - з'явилася можливість ще більше зменшити розміри і здешевити комп'ютери. У 1975 році був випущений перший, комерційно поширюваний комп'ютер Альтаїр-8800, побудований на основі мікропроцесора Intel-8080. Він коштував 500 доларів. Почалося зростання виробництва персональних комп'ютерів.
У 1979 році фірма IBM - світовий лідер в розробці і виробництві великих комп'ютерів вирішила спробувати свої сили на ринку персональних комп'ютерів. У 1981 році новий комп'ютер під назвою IBM PC був представлений публіці.
Через кілька років персональні комп'ютери фірми IBM стали провідними на ринку. Фактично IBM PC став стандартом персонального комп'ютера. Зараз такі комп'ютери (сумісні з IBM PC) складають близько 90% усіх вироблених у світі персональних комп'ютерів.
Головним достоїнством комп'ютерів IBM є так званий принцип відкритої архітектури, тобто можливість збирати комп'ютер з різних блоків, приєднуючи їх до материнській платі за допомогою стандартних роз'ємів - слотів. Це дозволяє збільшувати обсяг пам'яті, встановлювати нові пристрої для обробки зображень і т.д.
Сучасний персональний комп'ютер за своїми можливостями перевершує перший, як перша електронна обчислювальна машина перевершувала лічильну машину Паскаля. Однак є області людської діяльності, де їх потужності недостатньо. Це відноситься до обробці дуже великих обсягів інформації в наукових дослідженнях, інженерних розрахунках, створенні відеофільмів. У цих випадках д...
