Приклад проектування бази даних "Бібліотека"
Призначення і предметна область
База даних призначена для зберігання даних про придбані бібліотекою виданнях (монографіях, довідниках, збірниках статей і т.п.), інформації про місцезнаходження окремих екземплярів (палітурок) кожного видання і відомостей про читачах.
Д27
Дейт К. Посібник з реляційної СУБД DB2/Пер. з англ. і предисл. М.Р.Когаловского. - М.: Фінанси і статистика, 1988. - 320 с.: Іл.
ISBN 5-279-00063-9
Книга американського фахівця в області реляційних баз даних К.Дейта, автора популярної в СРСР монографії "Введення в системи баз даних" (М.: Наука, 1981), являє собою керівництво по перспективною СУБД фірми ІБМ DB2, що поєднує можливості широко відомої системи IMS/VS і реляційної СУБД.
Для фахівців з програмного забезпечення інформаційних систем і студентів вузів.
ББК 32.973
Рис. 5.1. Макет анотованої каталожної картки
Для ведення бібліотечних каталогів, організації пошуку необхідних видань і бібліотечної статистики в базі повинні зберігатися відомості, більша частина яких розміщуються в анотованих каталожних картках (рис. 5.1). Аналіз запитів на літературу (як читачами, так і співробітниками бібліотек) показує, що для пошуку підходящих видань (за тематикою, автору, художнику, видавництву та т.п.) і відбору потрібного (наприклад, по анотації) слід виділити наступні атрибути каталожної картки:
1. Автор (прізвище та імена (ініціали) або псевдонім кожного автора видання).
2. Назва (заголовок) видання.
3. Номер тому (частини, книги, випуску).
4. Вид видання (збірник, довідник, монографія, ...).
5. Укладач (прізвище та імена (ініціали) кожного з укладачі видання).
6. Мова, з якого виконаний переклад видання.
7. Перекладач (прізвище та ініціали кожного перекладача).
8. Під чий редакцією (прізвище та імена (ініціали) кожного з титульних редакторів).
9. Художник (прізвище та імена (ініціали) кожного художника-ілюстратора) - для художніх видань, іллюстріруемих оригінальними малюнками.
10. Повторність видання (друге, одинадцяте і т.п.).
11. Характер перевидання (виправлене, доповнене, перероблене, стереотипне і т.п.).
12. Місце видання (місто).
13. Видавництво (назва видавництва).
14. Рік випуску видання.
15. Видавнича анотація або реферат.
16. Бібліотечний шифр (наприклад, ББК 32.973).
17. Авторський знак (наприклад, Д27).
Бібліотечний шифр і авторський знак використовуються при складанні каталогів і організації розстановки видань на полицях: за змістом (відповідно до бібліотечним шифром) і алфавіту (у відповідності з авторським знаком).
Бібліотечно-бібліографічна класифікація (ББК) розподіляє видання по галузях знання відповідно до їх змістом. У ній використовується цифро-буквені індекси ступінчастої структури.
Кожен з дев'яти класів (1. Марксизм-ленінізм; 2. Природничі науки; 3. Техніка. Технічні науки; 4. Сільське і лісове господарство; 5. Охорона здоров'я; 6/8. Суспільні та гуманітарні науки; 9. Бібліографічні посібники. Довідкові видання. Журнали.) Ділиться на підкласи і наступні ступені ділення:
3. Техніка. Технічні науки.
32 Радіоелектроніка.
32.97 Обчислювальна техніка.
32.973 Електронні обчислювальні машини й пристрої.
32.973.2 Електронно обчислювальні машини й пристрої дискретної дії.
Шифр ​​ББК використовується при виділенні що зберігається виданням певних кімнат, стелажів і полиць, а також для складання каталогів і статистичних звітів.
Авторський знак, що складається з першої літери прізвища (псевдоніма) автора або назви видання (для видань без автора) і числа, що відповідає стилю, найбільш наближається з написання до перших буквах прізвища (назви), спрощує розстановку книжок на полицях в алфавітному порядку.
До об'єктів і атрибутів, що дозволяє охарактеризувати окремі екземпляри видань (палітурки), місця їх зберігання і читачів, можна віднести:
18. Номер кімнати (приміщення для зберігання переплутав).
19. Номер стелажу в кімнаті.
20. Номер полки на стелажі.
21. Номер (інвентарний номер) палітурки.
22. Дата придбання конкретного палітурки.
23. Ціна конкретного палітурки.
24. Дата розміщення конкретного палітурки на конкретному місці.
25. Дата вилучення плетіння з встановленого місця.
26. Номер читацького квитка (формуляра).
27. Прізвище читача.
28. Ім'я читача.
29. Батькові читача.
30. Адреса читача.
31. Телефон читача.
32. Дата видачі читачеві конкретного палітурки.
33. Термін, на який конкретний палітурка виданий читачеві.
34. Дата повернення палітурки.
Побудова інфологічної моделі
Аналіз визначених вище об'єктів і атрибутів дозволяє виділити суті проектованої бази даних і, прийнявши рішення про створення реляційної бази даних, побудувати її інфологіческую модель на мові "Таблиці-зв'язку" (рис. 5.2).
До стрижневим сутностей можна віднести:
Творці ( Код творця , Творець).
Ця сутність відводиться для зберігання відомостей про основні людях, які брали участь у підготовці рукопису видання (авторів, укладачів, титульних редакторах, перекладачів і художників). Таке об'єднання допустимо, так як дані про різних творців вибираються з одного домену (Прізвище та імена) і виключає дублювання даних (одна й та сама людина може грати різні ролі у підготовці різних видань). Наприклад, С.Я.Маршак писав вірші (Казка про дурному мишеня) і п'єси (Дванадцять місяців), перекладав Дж.Байрона, Р.Бернса, Г.Гейне і складав збірки віршів.
Так як прізвище та імена (ініціали) творця можуть бути досить громіздкими (М.Е. Салтиков-Щедрін, Франсуа Рене де Шатобріан, Остен Жюль Жан-Батист Іполит і т.п.) і будуть багаторазово зустрічатися в різних виданнях, то їх доцільно нумерувати і посилатися на ці номери. Для цього вводиться цілочисельний атрибут "Код_создателя", який буде автоматично нарощуватися на одиницю при введенні в базу даних нового автора, перекладача або іншого творця.
Аналогічно створюються: Код_іздательства, Код_заглавія, Від_ видання, Код_характера, Код_язика, Номер_білета, Номер_пере-батоги, Код_места і Код_ізданія, що заміщають від одного до дев'яти атрибутів.
Видавництва ( Код_іздательства , Назва, Місто).
Заголовки ( Код_заглавія , Заглавие).
Виділення цієї сутності дозволить скоротити обсяг даних і знизити ймовірність виникнення суперечливості (виключається необхідність введення довгих текстових назв для різних томів зібрань творів, повторних видань, підручників і т.п.).
Від_ізданія ( Від_ізданія , Названіе_віда).
Характери ( Код_характера , Характер_переізданія).
Мови ( Код_язика , Мова, Скорочення).
Крім назви мови зберігається його загальноприйняте скорочення (англ., ісп., ньому., фр.), якщо воно існує.
Місця ( Код_места , Номер_комнати, Номер_стеллажа, Номер_ полки).
Один з кодів цієї сутності (наприклад, "-1") відведено для опису узагальненого місця, що знаходиться за стінами сховища книг (Видання видано читачеві, тимчасово передано іншій бібліотеці або організації).
Читачі ( Номер_білета , Прізвище, Ім'я, По батькові, Адреса, Телефон).
Дві ключові сутності, що описують видання і його конкретні екземпляри, виявляються залежними від інших сутностей і потрапляють в клас позначень:
...
