Дипломна робота
Виконав Деревягіна Ігор
Волгоградський Державний університет, Кафедра Економічної інформатики та управління
Волгоград, 2005
Введення
Метою даної роботи є розробка електронного навчального посібника з дисципліни В«Інноваційний менеджментВ» з використанням засоби розробки Macromedia Authorware.
У ході виконання роботи необхідно вирішити наступні завдання:
проаналізувати предметну область, виділити основні розділи курсу відповідно до навчального стандартом дисципліни та розробити тестові та практичні завдання;
виявити склад і можливості програми Macromedia Authorware;
створити структуру навчального комплексу та наповнити його матеріалом;
створити систему перевірки знань студентів;
апробувати навчальний комплекс і проаналізувати результати.
Чому інноваційний менеджмент? Поява в навчальних планах російських вузів цього предмета продиктовано вимогами життя. У науково-технічній і соціально-економічній сферах спостерігаються тенденції прискорення та розвитку, ущільнення часу, збільшення кількості і різноманітності змін, що характеризують умови функціонування фірм. Управління повинне встигати за змінами, що відбуваються в дійсності. Інноваційні процеси, їх втілення у нових продуктах і новій техніці є основою економічного розвитку.
Authorware є надзвичайно потужним пакетом і володіє великим потенціалом. Він забезпечує мінімальний час розробки; найкраще він підходить для швидкого створення прототипу проекту або виконання завдань, які необхідно завершити у найкоротші терміни, а також володіє великою наочністю, ніж і обумовлюється його вибір.
Глава 1. Загальна характеристика дисципліни В«Інноваційний менеджментВ» </p>
1.1 Зміст і структура курсу: робоча програма дисципліни
Робоча програма, розроблена викладачами Волги, передбачає вивчення інноваційного менеджменту в 7 семестрі, витрачаючи на це 54 години навчального часу. Для вивчення студентам потрібно знати такі дисципліни:
основи економічної теорії;
теорії управління та організації;
теорії стратегічного менеджменту;
теорії маркетингу;
управління інвестиціями;
управління якістю;
управління персоналом і соціологія організації.
За цей час студент повинен вивчити основи інноваційної теорії, а також особливості його застосування в сучасних умовах реформування виробничого комплексу вітчизняної економіки з метою формування цілісного уявлення про стратегії управління інноваціями як одним з пріоритетних елементів системи управління розвитком організації. Базова програма охоплює приблизно наступні теми:
теоретичні основи інноватики;
інноваційний процес;
інноваційні стратегії;
управління інноваційним проектом;
аналіз попиту на науково-технічну продукцію;
управління створенням, освоєнням і якістю нової техніки;
експертиза інноваційних проектів;
оцінка ефективності інновацій;
ефективність інноваційної діяльності.
Вивчення дисципліни сприяє розвитку організаційно-економічного мислення, необхідного для практичного творчого перетворення бізнес-процесів в організаційних системах з метою вдосконалення відтворювальної основи вітчизняної економіки. Поява в навчальних планах російських вузів дисципліни В«Інноваційний менеджментВ» продиктовано вимогами життя. В науково-технічної та соціально-економічній сферах спостерігаються тенденції прискорення та розвитку, ущільнення часу, збільшення кількості і різноманітності змін, що характеризують умови функціонування фірм. Управління повинне встигати за змінами, що відбуваються в дійсності. Інноваційні процеси, їх втілення у нових продуктах і новій техніці є основою економічного розвитку.
Інноваційний процес являє собою підготовку і здійснення інноваційних змін складається з взаємопов'язаних фаз, що утворюють єдине, комплексне ціле. В результаті цього процесу з'являється реалізоване, використане зміна - інновація. Для здійснення інноваційного процесу велике значення має дифузія - поширення в часі вже одного разу освоєної і використаної інновації в нових умовах чи місцях застосування. Інноваційний процес має циклічний характер. Ці моменти необхідно враховувати при створенні гнучких систем організації та управління економікою.
Сучасні інноваційні процеси досить складні. Для проведення аналізу закономірностей їх розвитку необхідні фахівці, що займаються різними організаційно-економічними аспектами нововведень - інноваційні менеджери. Їх завдання - сприяти просуванню інноваційного процесу, прогнозувати можливі катаклізми та шляхи їх подолання.
Для ринкової економіки характерна конкуренція самостійних фірм, зацікавленою в оновленні продукції, наявності ринку конкуруючих нововведень. Тому існує ринковий відбір нововведень, в якому беруть участь інноваційні менеджери.
1.2. Основні поняття.
Управління інноваціями, або інноваційний менеджмент - порівняно нове поняття в науково-технічної, виробничо-технологічної, фінансово-економічної та адміністративній сферах діяльності професійних керуючих (менеджерів). Об'єктами управління в державних, акціонерних і приватних організаціях (Фірмах) є напрями інноваційної діяльності, пов'язані з процесами створення, освоєння виробництва та комерціалізації нових споживчих цінностей, їх розповсюдженням та використанням в якості готових продуктів, прогресивних технологій і послуг.
Інноваційний менеджмент - відносно нове поняття для підприємницьких кіл та для наукової громадськості Росії - являє собою один з напрямків стратегічного менеджменту.
В умовах централізованої економіки найчастіше використовувалися такі поняття, як управління науково-технічним прогресом, упровадження досягнень науки і техніки у виробництво тощо, що є характерним для командно-адміністративної системи управління. У ринкових умовах інновації, визначають прогрес науки, техніки і, в кінцевому підсумку, розвиток економіки, найтіснішим чином пов'язані з підприємницькою діяльністю. Саме в цьому і полягають принципові відмінності у визначенні окремих понять в області інноваційного менеджменту. Термін "інновація" став використовуватися в перехідній економіці Росії як російський варіант слова "innovation", що в дослівному перекладі означає "нововведення", "нововведення", "новаторство" [1].
Інновація (Нововведення). Інновація (від англ. В«InnovationВ») означає нововведення як результат практичного (або науково-технічного) освоєння нововведення. В сучасної концепції інноватики прийнято розрізняти нововведення-продукти, нововведення-процеси (виробничо-технологічні), модифікації продуктів і послуг. Практичним освоєнням нововведень в нововведеннях є реалізація комерційної (підприємницької) ідеї по задоволенню попиту на конкретні види продукції, технологій, послуг як товарів. Наявність попиту свідчить про їх конкурентоспроможності, тобто суспільне визнання, що є важливим результатом інноваційної діяльності. При цьому, крім впливу комбінацій факторів виробництва, необхідно в сучасних умовах враховувати новий фактор, обумовлений тим, що наука стала теоретичною основою матеріального виробництва.
Безпосередньо нововведення-продукти вважаються первинними. Вони з'являються в економіці попереднього технологічного укладу. Саме по собі поява неординарних нововведень-продуктів означає фазу зародження нового технологічного укладу. Однак його повільний розвиток на початковому відрізку часу пояснюється монопольним становищем окремих фірм і компаній (активна монополія) під захистом патентів і дії комерційної таємниці. У фазі домінування нового технологічного укладу спостерігається розповсюдження (дифузія) нововведень-процесів, коли відбувається переливання капіталів в новий уклад суспільного виробництва. Мо...
