Курсова робота
Анотація як вид бібліографічного запису
Зміст
Введення
Глава 1. Бібліографічний запис
1.1 Поняття про бібліографічною продукції
1.2 Основні типи і види бібліографічної записи
1.3 Анотація - вторинний документ
Глава 2. Анотація як жанр наукового стилю
2.1. Правила підготовки анотації для книжкової торгівлі
2.2 Правила підготовки анотації при характеристиці архівних фондів
Висновок
Бібліографічний список
Введення
Актуальність обраної теми полягає в тому, що анотація є невід'ємною частиною будь-якого сучасного видання. Крім того анотація присутня не тільки в видавничій справі, але і використовується як коротка характеристика фільму, статті, наукової роботи та ін Будь-яке видання, будь то монографія, підручник, аналітичний огляд та ін, завжди передує вторинним документом (рефератом або анотацією). Відсутність вторинного документа свідчить про непрофесіоналізм видавця і вкрай негативно позначається на ефективності видання як засобу поширення інформації. З анотації (реферату) починається знайомство читача з виданням в цілому і основним твором зокрема. Від того, наскільки кваліфіковано підготовлені ці документи, багато в чому визначається ставлення читача до виданню.
Важко уявити сучасне життя без інформації, яка перетворилася на третій ресурс розвитку суспільства, поряд з матерією та енергією. Всі сфери життя охоплені процесом інформатизації, тобто насиченням їх різними видами інформації. Все частіше доводиться чути, що сучасне суспільство - це суспільство інформаційне, в якому будь-який індивідуум може отримати релевантну інформацію незалежно від того, де, в якому банку даних, вона знаходиться. Основними процесами, здійснюваними сучасними інформаційними системами, є збір, аналітико-синтетична переробка, зберігання, пошук і розповсюдження інформації. Інформаційні системи, що акумулюють наукову інформацію, покликані в найкоротші терміни здійснювати інформаційне забезпечення вчених і фахівців. Анотування і реферування - це види аналітико-синтетичної переробки інформації, які дуже часто зустрічаються у сучасному видавничій справі. Без них практично неможливий випуск видань, оскільки вихідні відомості будь-якого видання містять або анотацію, або реферат. Що стосується інформаційних видань, насамперед бібліографічних і реферативних, то анотація і реферат є основними видами вторинних документів, поміщаються в цих виданнях.
Теоретико-методологічну базу дослідження склали роботи Баранова В. М., Гречихин А. А., Нікіфоровський Н. А., Савіної І. А., Степанова В. К., Шамурін Є. І., Фокєєва В. А. Хортюновой Л. В. та ін
Наукова значимість роботи полягає в тому, що короткі анотації є важливою частиною при систематизації і пошуку необхідної літератури та інших джерел інформації.
Практична значимість роботи полягає в тому, що анотація, будучи вже результатом більш-менш поглибленого дослідження книги - по суті наукова робота. Анотування вимагає знання відповідного питання, знання літератури питання, а нерідко і багато чого іншого.
Метою даної роботи є розгляд анотації як виду бібліографічного запису.
Виходячи з мети дослідження, ми можемо визначити задачі:
- з'ясувати сутність бібліографічного запису,
- розглянути анотацію в сукупності її проблематики.
Робота складається з вступу, основної частини, що включає 2 глави, розділених на параграфи, висновків, бібліографічного списку. Основним методом дослідження є теоретичний аналіз літератури.
Глава 1. Бібліографічний запис
1.1 Поняття про бібліографічної продукції
У сучасній бібліографії базова категорія В«бібліографічна продукціяВ» трактується надмірно обмежено - як документально зафіксована бібліографічна інформація, тобто як інформація про документи. Правда, якщо буквально слідувати визначенню ГОСТ 7.0-99, де бібліографічна продукція трактується через визначення бібліографічної інформації В«як результату і засоби бібліографічної діяльності В», то можна говорити про достатньо обгрунтованому розумінні цього терміна. Тільки слід уточнити все ж, що бібліографічна інформація - це не тільки результат і засіб, а й зміст, предмет бібліографічної діяльності. У підсумку ми можемо стверджувати, що бібліографічна продукція - це бібліографічна інформація, відтворена у всьому різноманітті можливих знакових систем та матеріальних носіїв (конструкцій). [1]
Саме слово В«продукціяВ» (Від лат. Producere - виробляти) позначає всю сукупність продуктів, створених в результаті відповідної діяльності. У разі бібліографії таким продуктом є бібліографічна інформація. Але вона, як нам уже відомо, не існує, згідно з принципом комунікативності, поза її матеріалізації в певній знаковій формі - творах, документах, виданнях, тепер ще й у формі динамічних способів матеріалізації - кіно, радіо, телебачення, комп'ютер. Визначальним для бібліографічної інформації як продукції є її знакова форма матеріалізації. На цій підставі ми й ввели в бібліографію в якості базової, а також в якості одного з ознак багатовимірного критерію бібліографічної типології категорію жанр. Саме він стає домінуючим при побудові системи бібліографічної продукції.
Традиційно поняття жанру пов'язують з художньою літературою та науковою розробкою його проблем займається літературознавство. У сучасній журналістиці (або публіцистиці) також використовується поняття жанру. Поряд з літературними існують ще й мовні жанри, що розвиваються у лінгвістиці. Найбільш цікавою і глибокою є концепція М. М. Бахтіна. Наполягаючи на індивідуальному, неповторному характері висловлювання (промови), він разом з тим відзначав, що ця індивідуальність не виключає існування типових форм висловлювання - мовних жанрів. В«Мовцю, - підкреслював він, - дані не тільки обов'язкові для нього форми загальнонародної мови ..., але й обов'язкові для нього форми висловлення, тобто мовні жанри В». Причому М. М. Бахтін вкладає в це поняття досить широкий зміст, включаючи все можливе різноманітність форм висловлювання, тексту. На його думку, В«навіть в самій вільній та невимушеній бесіді ми відливаємо нашу мову за певними жанровим формам В». [2] Величезна різноманітність висловлювань і текстів призвело до того, що в даний час не існує єдиного трактування самого поняття В«жанрВ», немає і науково обгрунтованої типології жанрів. На думку М. М. Бахтіна, такий стан обумовлено тим, що В«тут в одній площині вивчення виявляються такі різнорідні явища, як однослівні побутові репліки і багатотомний художній роман, як стандартна і обов'язкова навіть по своїй інтонації військова команда і глибоко індивідуальне ліричний твір і т. п. В». З погляду розглянутої проблеми жанру в бібліографії особливий інтерес представляє досвід дослідження жанрів в такому активно розвивається зараз науковому напрямку мовознавства, як лінгвістика тексту.
На жаль, в книгознавстві невиправдано мало уваги приділяється проблемі жанрів, хоча книга є своєрідною і складною системою і в книжковій справі сформувалися свої особливі знакові форми.
У роботах і по типології книги взагалі, і по типології інформац...
