Введення
Сьогодні авторська журналістика як така значно здала свої позиції. Багато в чому це відбувається через недовіру читача до інформації, яку надає журналіст. У суспільстві існує думка про суб'єктивність пишучих, про В«замовнийВ» характер інформації, спекуляції фактів і про замовчуванні деяких деталей.
Оскільки останнім часом з'явилося багато роздумів, чи потрібна авторська журналістика, раз вона не може задовольнити В«інформаційний голодВ» суспільства, ця обставина визначило вибір теми дипломної роботи: В«Авторська журналістика сьогодні (на матеріалах сучасних російських ЗМІ) В».
Яскравою ілюстрацією даної проблеми в дипломі є дослідження творчості Михайла Леонтьєва, представляє в своїй колонки погляди уряду. Нічого провокаційного проти російської держави Леонтьєв не говорить, підтримуючи імідж каналу і того ж держави. Навпаки, багато хто з його монологів звучать як апологетика російської зовнішньої політики, виправдання або растолковиваніе В«простих істинВ». Особливо це стосується передач, присвячених проблемі війни з Грузією.
Відзначимо, що песимістично оцінюють майбутнє журналістики не лише читачі, а й журналісти.
На думку української журналістки Алли Котляр, В«авторська журналістика вимирає, тому що журналісти не є фахівцями в темах, про які пишуть. А розбіжність цікавих людям тим і тих, що висвітлюються ЗМІ, часто вражає В»[1].
Головна мета дипломної роботи - показати, що сьогодні являє собою авторська журналістика, і відповісти на питання - чи справді вона зживає себе.
Під авторської журналістикою тут і далі ми будемо мати на увазі аналітичні тексти, розкривають внутрішні причинно-наслідкові зв'язки соціально-значущих явищ сучасності.
Аналітика - це:
В· формулювання проблеми, що вимагає всебічного аналізу:
В· причини;
В· мотивації людей, які привели до обговорюваної проблеми;
В· припущення, гіпотези про подальший розвиток подій, проведення аналогій;
В· програма дій, рекомендації.
Важлива особливість аналітичних текстів - присутність журналістського В«яВ» в текстах, позиція автора, заснована на його особистісному світосприйнятті (сюди відносяться етичні норми, психологічні та соціальні аспекти особистості автора). Проблеми об'єктивності-суб'єктивності в журналістських текстах ми докладніше розглянемо у другому розділі нашої роботи.
Розробка мети передбачає вирішення низки завдань:
1. Вивчити вже наявні теоретичні матеріали, які розробляли різні аспекти, стосуються прояви авторського В«яВ» журналіста;
2. Розглянути журналістські етичні кодекси як зафіксовані вимоги, що пред'являються до журналістів і їх текстів;
3. Висвітлити існуючі точки зору на проблему об'єктивності-суб'єктивності в журналістиці;
4. Нагадати про відповідальність журналіста перед аудиторією за оприлюднення своєї позиції;
5. Вивчити роль кожного інструменту журналіста в створенні авторських текстів;
6. Проаналізувати приклади творчості сучасних авторів-аналітиків;
7. Виявити основні прийоми, використовувані сучасними журналістами для створення текстів;
Гіпотезою даного дослідження є думка про те, що аналітичні журналістські тексти створюються для того, щоб впливати на аудиторію, виховувати її (багато в чому це відбувається через опосередкованої журналістом дійсності), саме тому інтерес читачів до таких матеріалів не зникне. Значить, у авторській журналістики величезний потенціал і безліч інструментів для створення нових цінностей суспільства.
Для подальшої роботи необхідно дати визначення поняттям В«ЖурналістВ» і В«ЖурналістикаВ».
Велика Радянська Енциклопедія трактує журналістику як В«вид суспільної діяльності по збору, обробці та періодичному поширенню актуальної інформації через канали масової комунікації (преса, радіо, телебачення, кіно та ін); одна з форм ведення масової пропаганди та агітації. Інформація, поширювана журналістикою, повинна мати для аудиторії соціально-ориентирующее значення, формуючи її громадську думку і світогляд, даючи уявлення про явищах, процесах і тенденціях сучасної дійсності у всьому різноманітті, про закономірності, що визначають функціонування і розвиток економічної, соціально-політичної, духовно-ідеологічного життя суспільства В»[2].
Тоді журналіст - це В«Людина, що займається журналістикою в якості свого основного роду занять, сприяючий інформаційного наповнення ЗМІ шляхом збору, осмислення і викладу для аудиторії інформації про значимі факти, події, людей, явищах [3].
Предметом дослідження є аналітичні матеріали сучасних російських тележурналістів і колумністів, тобто письменників, а об'єктом - авторська журналістика.
Авторська журналістика в контексті об'єктивності-суб'єктивності, етичних кодексів вивчена досить добре. Новизна нашого дослідження полягає в тому, що ми через вивчення прийомів сучасних авторів доведемо цінність їх матеріалів для суспільства.
У теоретичній частині ми розглянули наукові праці Г.В. Лазутін В«Основи творчої діяльності журналіста В», М.Н. Кіма В«Теорія створення журналістського творуВ», Е.А. Корнілова В«Соцііокультурние моделі журналістикиВ», А.А. Тертичного В«Жанри періодичної преси В»таВ« Аналітична журналістика: пізнавально-психологічний підхід В», Д.С. Авраамов а В«Професійна етика журналіста В», С.К. Рощина В«Психологія і журналістикаВ», А.Н.Гвоздева В«Нариси з стилістиці російської мови В», М. С. черепаховийВ« Таїнства майстерності публіциста В»та багато інші джерела.
В першій главі ми спираємося на роботи В«Таїнства майстерності публіцистаВ», В«Нариси з стилістиці російської мови В»,В« Творча індивідуальність в журналістиці В», В«Теорія створення журналістського творуВ» і т.д.
Для другого розділу автор дипломної роботи автор багато чого взяв з робіт Рощина та Авраамового, які міркують про етичні та психологічні аспекти журналістики з позиції пострадянського суспільства.
Вельми цікавими та пізнавальними можна назвати науково-популярні видання американських дослідників - В«Чотири теорії пресиВ» і В«Бесіди про мас-медіаВ». З деякими обмеженнями, пов'язаними з національною специфікою, ці роботи виявилися корисними для даного дослідження.
У розділі I В«Роль і способи вираження авторського В«яВ» ми детально вивчаємо інструменти творчості журналіста, такі як факт, мистецтво аналізу, процес узагальнень, описуємо раціональне та емоційне початку в журналістиці, формулюємо визначення поняття В«стиль мови В».
У главі II В«Професійна етика журналіста: позиція і суб'єктивністьВ» ми спробували відповісти на наступні питання: Що означає поняття В«авторська позиціяВ» стосовно до журналістики? Наскільки її вираження в ЗМІ співвідноситься з вимогою об'єктивності, про який говорять всі навколо і яке записано в етичних кодексах журналіста? Чи несе автор за вираження своєї думки яку-небудь відповідальність перед суспільством і, взагалі, чи потрібно це аудиторії?
У теоретичній частині ми приділили особливу увагу одному з важливих аспектів діяльності сучасних журналістів, що впливають на прояв авторського В«яВ» і позицію журналіста, - зажатость журналіста між чужими інтересами.
Зі свого боку автор постарався знайти пояснення цьому явищу.
У III розділі ми досліджували прийоми сучасних колумністів - Максима Соколова, Льва Рубінштейна, Михайла Леонтьєва і Євгена Гришковця. Особливість практичної частини полягає в тому, що детально проаналізовані стилі не тільки ділових журналістів (Соколова в друку, Леонтьєва на ТБ), але й журналістів-письменників (Рубінштейна в пресі, Гришковця на ТБ).
Глава 1. Роль і способи вираження авторського В«яВ»
В«Журналісти схожі на зайців на снігу. Попереду - засніжена степ. І здається, що побажав до горизонту, туди, де сонце, залишиш за собою правил...
