Міністерство освіти Російської Федерації
ГОУ ВПО В«Удмуртська державний університет В»
Факультет журналістики
Курсова робота
На тему:
Специфіка подачі інформації на телеканалах В«ПершийВ», НТВ, РенТВ
Студентка ФЖ, 3 курс, гр. 31-31
Е.А. Ложкіна
Науковий керівник,
Асистент кафедри ЕЗМІ
А.Р. Оганезова
Іжевськ 2011
Зміст:
Введення
Глава 1. Медіа-реальність як відображення дійсності
1.1 Стереотипи
1.2 Формування медіа-реальності
Глава 2. Специфіка подачі інформації в новинних програмах федеральних телеканалів
2.1 НТВ
2.2 РенТВ
2.3 В«ПершийВ» канал
Висновок
Список літератури
Введення
На сьогоднішній день телебачення є, мабуть, найпоширенішим джерелом інформації. Його цільова аудиторія має найбільший обхват і представлена ​​різними віковими категоріями. Таким чином, телебачення поширює модель медіа-реальності на більш широку аудиторію нашої країни. І модель ця є аудіовізуальної, а, значить, найповнішою і найбільш дієвою.
Тема даної курсової роботи - В«Специфіка подачі інформації на телеканалахВ« Перший В», НТВ і РенТВ В»- актуальна, тому що перевагою телебачення нової формації є висока ступінь інформаційної насиченості тексту та швидкість реакції при різноманітті каналів. Крім цього, вибрані для аналізу телеканали є федеральними і мають достатньо високі рейтинги.
Ця робота може бути корисна не тільки журналістам, для того, щоб зрозуміти, як на різних телеканалах створюється власна модель медіа-реальності, але і простим телеглядачам для усвідомлення того, що будь-яка інформація на телебаченні пропущена через призму світогляду журналіста і політики телеканалу, а значить, не може об'єктивно відображати дійсність.
Основна мета дослідження - вивчити специфіку подачі інформації на телеканалах. Завдання дослідження - Вивчити поняття В«стереотипВ», формування стереотипу, його вплив, формування медіа-реальності і на основі цього виявити особливості подачі інформації на телеканалах НТВ, РенТВ і В«ПершийВ».
Для аналізу в даній роботі використані інформаційні жанри, так як вони є одними з найвпливовіших. Новинні програми за визначенням повинні надавати саму оперативну та об'єктивну інформацію, і тому вони найбільшою мірою сприймаються як справжня реальність, а, отже, викликають у аудиторії особливу довіру. Але й новинні програми на ділі являють собою лише елемент медіа-реальності.
Дослідження в області формування стереотипів і медіа-реальності проводяться на протязі вже майже сторіччя. Вперше ці поняття ввів американський журналіст і соціолог Уолтер Ліпман. У 1922 р. у своїй книзі В«Громадська думкаВ» він дав визначення цих понять. З точки зору Ліпмана, всі категорії - це стереотипи, які формують уклади, а в результаті і медіа-реальність. Її Ліпман протиставляє дійсності.
В принципі, сучасні визначення цих понять не сильно відрізняються від визначень, даних Ліпманом. У цій області продовжує вести дослідження велику кількість журналістів та соціологів. Ставлення до стереотипів зовсім різне: якщо одні вважають, що стереотипи необхідні, так як спрощують процес сприйняття, то інші переконані, що вони прищеплюють певні шаблони мислення. Так, прищеплюють. Але шаблони ці необхідні для спрощеного сприйняття інформації та формування реальності, існування якої часто просто необхідно суспільству.
Сучасна (Або, точніше, постсучасна) культура багато в чому зобов'язана своїм виглядом засобам масової комунікації. Одне з важливих наслідків цього культурного стану полягає в тому, що В«реальністьВ», представлена ​​в масмедіа, знаходить нову якість. За словами Джанні Ваттімо, В«збільшення наших інформаційних можливостей по відношенню до самим різним аспектам реальності робить все менш зрозумілою саму ідею однією-єдиною реальності В»[3].
Глава 1. Медіа-реальність як відображення дійсності
1.1 Стереотипи
Вперше термін В«стереотипВ» був введений в суспільні науки в 20-ті роки ХХ століття в США, коли виникла необхідність вивчення і пояснення законів функціонування масової свідомості. Засновником концепції стереотипного мислення і поведінки став американський вчений Волтер Ліпман. У своїй роботі В«Громадська думкаВ» (1922 р.) У. Ліпман стверджував, що це впорядковані, схематичні детерміновані культурою В«картинки світуВ» в голові людини, які заощаджують його зусилля при сприйнятті складних соціальних об'єктів і захищають його цінності, позиції і права [1].
Ліпман, піддавши аналізу масове, повсякденне свідомість і роль преси у формуванні громадської думки, прийшов до висновку, що рішуче всім процесом сприйняття управляють стереотипи - Упереджені думки. При розробці своєї концепції він спирався на дані психологічної науки про рефлекторному характер психічної діяльності людини.
Сутність його концепції зводиться до наступного: раз В«людина спочатку уявляє світ, а потім вже бачить його В», оскількиВ« реальна дійсність занадто велика, складна і мінлива для безпосереднього знайомства з нею В», людина перебудовує навколишній світВ« по простої моделі В». Під впливом інформації про події, а не безпосереднього спостереження за ними, стверджує Ліпман, у свідомості людини складаються спрощені образи, стандартизовані уявлення про навколишній світ, В«картинки в наших головахВ», або стереотипи. Але, засновані на зовнішньому, поверхневому знанні про явища або предметах, вони можуть бути помилковими.
Сам У. Ліпман розмежовував зовнішній світ і В«картинки в головахВ», підкреслюючи їх неадекватність, тобто вказував на ілюзорний характер стереотипів. Зрозуміло, тим самим він суттєво спрощує процес пізнання і мислення. Однак для вирішення тих завдань, які стояли перед ним, це не грає особливої вЂ‹вЂ‹ролі.
Розглядаючи роль преси у формуванні громадської думки, Ліпман стверджував, що вона може за допомогою інформації створювати помилкову картину світу, яка не відповідає дійсності, розраховану на емоційну реакцію аудиторії. Тим самим він вказував на величезні маніпулятивні можливості преси, що і було використано пропагандою Заходу і Сходу.
Ліпман говорив про необхідність спрощення, стереотипізації, підгонки складного, нового під просте, відоме, вважав, що редактору, що має справу з новинами, просто неможливо обійтися В«без стандартизації, без стереотипів, без рутинних думокВ», В«без безжального ігнорування тонкощів В»[7].
В своїй роботі У. Ліпман виділив дві важливі, на його погляд, причини, які надають вплив на формування стереотипів. Перша причина - використання принципу економії зусиль, характерного для повсякденного людського мислення і виражається в тому, що люди прагнуть не реагувати кожен раз по-новому на нові факти і явища, а намагаються підводити їх під вже наявні категорії. Друга причина - це захист існуючих групових цінностей.
Швейцарський соціальний психолог В. Дуаз виділив чотири рівні стереотипів:
1. індивідуально-психологічні особливості формування уявлень людини про свою соціальному середовищі;
2. уявлення, складаються в ситуації міжособистісного спілкування;
3. колективні уявлення, що формуються в міжгрупових відносинах; соціальний стереотип зароджується і функціонує саме на цьому рівні;
4. ідеологія, яка складається під впливом певних історичних умов даного суспільства [21].
В вітчизняній психології до кінця 50-х років термін В«стереотипВ» не вживався. Хоча проблема вивчення шаблонів поведінки людини ставилася. Найбільш всебічно це було розглянуто П.А. Сорокіним. Не вводячи в обіг термін В«стереотипВ», він описав процес їх функціонування в соціокультурній групі. В«Ряд процесів і форм поведінки заздалегідь зафі...
