Зміст
Вступ
Розділ 1. Журналістські контакти и етика
1.1 Залежність ЗМІ від реклами и моральність 1.2 Морально-етічні норми журналіста Щодо адресата інформації
1.3 Моральність журналіста у Стосунки Зі Своїми персонажами и колегами
Розділ 2. Моральні аспекти у творчих пошуках рівненськіх репортерів 2.1 аналіз Публікації газети "Рівне вечірнє"
2.2 Аналіз матеріалів видання "Вісті Рівненщини"
Висновки
Список використаної літератури
Вступ
За Останні п `ятнадцять РОКІВ, іншімі словами, от годині, коли в нас в Країні з `явилася незалежна журналістика, етічні питання її існування стають все гострішімі. У нашому суспільстві встіг Вже сформуватіся негативний образ "Жовтої преси", "продажних журналістівВ» и просто В«журналюгВ». Багато в Чому з `являються протіріччя. З одного боку, журналістика вважається престижних професією. З іншого боку, зберігається Відверто насторожено ставлені до журналістів з боці не Тільки персон, які можут буті об `єктами журналістського професійного інтересу, альо ї звичайна людей.
Всі Це нагадує складні взаємовідносіні народу и А.Б.Пугачової: прийму Любляна, альо одночасно Постійно пліткують. Багато в Чому негативно ставлені до журналістів вінікає через стереотипи, які склаліся, не в останню черга, через Деяк репортерів и оглядачів, які зроб стрімку кар `єру самє через фактичність ігнорування норм професійної етики. Які ж Це стереотипи? В«Журналісті наглі и безцеремонні В». В«Вони продажні: за гроші розмажуть будь-кого з асфальтіВ». В«Журналісті всі перебрешуть и перекрутятьВ». В«Вони Постійно ганяються за неймовірнімі фактами, альо частіше Самі ж їх и прідумують, породжуючи дешеві сенсації В».
заразитися тема дотримання морально-етичний норм у журналістіці Дуже актуальна, Аджея вон стає "четвертою Влад" не в тому розумінні, в якому хотілося б (ЯК орган контролю над іншімі гілкамі влади), журналістика Дає владу ВЛАСНИК ЗМІ ( найчастіше олігархі, політика, Що в наш час Одне й теж) над Громадська Думка. Бо, ЯКЩО конкретній політік, власник, Наприклад, газети, захочу, щоб вон подавала інформацію, Як вігідно йому, Може навіть вікорістаті видання для Публікації чорного піару проти свого опонента.
Є декілька медійніх босів, які НЕ вплівають на своїх працівніків - журналістів, залішають Свій засіб масової інформації ідейно Незалежності. Та Такі випадка - віняткові. Тому, зараз Дуже Важливе поставіті питання чесності и совісності журналістики и тихий людей, які в ній Працюють.
Розділ 1. Журналістські контакти и етика
1.1 Залежність ЗМІ від реклами и моральність
Перед журналістамі грюкають дверіма; от їх телекамер відвертаються, закрівають Долона власні обличчя. І не Завжди того, Що людям є Що приховуватися. Найчастіше просто через недовіру. І тоді Знову постає питання все тої ж зіпсованої етики: Що робіті в такому випадка? Не дати грюкнуті дверіма, відвесті руку и продовжуваті зніматі? Можна керуватіся тимі нормативами, які булі прійняті Між народною журналістською спільнотою.
Їх не так Багато и смороду розвиваються одні и ті ж Ідеї. Дерло за все це В«Міжнародна декларація Принципів поведінкі журналістів В»(прийнятя КОНГРЕС МФЖ в 1954 году. Поправки внесені на Конгресі Міжнародної федерації журналістів у 1986), В«Міжнародні принципи професійної етики журналістаВ» (прійняті на консультатівній зустрічі міжнародніх и регіональніх організацій професійніх журналістів в Паріжі 20 лістопада1983 року), а кож український аналог: В«Кодекс професійної етики журналіста В». Звичайний, реалії українського життя внесли Свої корективи в В«Кодекс честіВ» наших журналістів. Мі, на жаль, не маємо тої фінансової свободи, Якою корістуються західні колеги. Рідко Який ЗМІ Може існуваті за власні кошти . Звідсі залежність українських ЗМІ від В«копійчаного мішкаВ», Як на постійній Основі (колі Останній є власником ЗМІ, так и епізодічно. Звичайна, В«спонсорамиВ» можна вважаті и рекламодавців, а отже реклама - головний Біль будь-якого видання чі телепроекту. Рекламна справа Була візнана несумісною Із журналістікою, альо пізніше ця несумісність Була вилуч ...
Дійсно, рекламна стаття, написана талановитим, Може вважатіся літературнім витвором и різновідом Літературного жанру. Альо ЯКЩО навіть відкінуті в бік чисто рекламні матеріали, залішається галі безліч матеріалів, які Самі по собі НЕ є рекламою, не заклікають нічого купить.
На шкода, існує тенденція Спочатку орієнтуватіся на спонсорів и рекламодавців. Вражає відверта наївність Деяк В«продюсерівВ», які мріють про Черга рекламодавців, які стоятімуть Біля дверей їх кабінету, Як Тільки з `явитися журнал чі телепередача. Звісно, ​​ніякої Черга Немає. Видавши пару-трійку номерів, Такі журнали тихо и непомітно знікають. Виходе, Що деякі ЗМІ орієнтується, дере за все, на В«спонсораВ», мріючі, кому б дорожча Продатися (Хоча б разово и Частково), а інтересі чітачів ставлять на Останнє Місце. Варто зрівняті В«туристично-географічнуВ» Прес Заходу и нашу вітчізняну, просто полістаті журнали, ознайомлюючісь Із змістом. Порівняння буде явно не на Користь Нашої спеціалізованої преси. Виходе, що там головне Читач, а ТУТ - Рекламодавець.
В результаті ми маємо те, що маємо, плюс до всього - Свідомо ігноруємо норми журналістської етики, з якімі Спробуємо розібратіся детальніше.
В процесі своєї діяльності журналіст стікається з багатьма людьми, які можут буті об `єктом Його професійного інтересу. Звичайний, всі поклади від В«СпеціалізаціїВ» журналіста, тобто від тої тематики, в рамках якої ВІН працює. Тім не менше, смороду Будуть Дуже широкими, оскількі для збору інформації журналістові доведеться спілкуватіся з людьми різніх соціальніх статусів, різного культурного рівня.
Журналістські Контакти можна розділіті на Офіційні и неофіційні. Зрозуміло, Що бріфінгі, прес-конференції, презентації передбачають офіційне Спілкування, навіть ЯКЩО закінчуються фуршетом, на якому все змішується. До цієї ж категорії відносяться інтерв `ю з офіційнімі людьми різного рівня - від прес-секретаря до президента. Звісно, ​​офіційне Спілкування зумовлює Наявність Певного регламентом, іноді надто жорсткого. Наприклад, в КНДР на офіційніх заходах (на якіх Тільки й можна взяти в когось інтерв `ю) існує навіть Спеціальна розмітка: тут треба стояти, звідсі треба зніматі прохід керівника, звідті - потіск рук и т.д. Та ці, звичайна, крайнощі. У нормальних країнах все однозначно простіше и регламентація стосується в основним порядком ставлених запитань, хоча Поняття В«Місце для пресиВ» існує практично Скрізь.
З неофіційнімі контактами всі однозначно простіше. Смороду взагалі можут мати спонтанний характер. Альо и в тому, и в іншому випадка Стосунки журналіста и героїв повінні відповідати Вимоги, які вікладені Як в міжнародному, так и в Українському кодексах.
В«Журналіст поважає честь и гідність людей, які стають об `єктами Його професійної УВАГА, тактовній в спілкуванні з ними. ВІН НЕ втручається в особисте життя, І не допускає опрілюднення відомостей такого роду, Ліше у випадка, коли Це необхідно для ЗАХИСТУ інтересів суспільства, прав І Закону інтересів громадян В».
1.2 Морально-етічні норми журналіста Щодо адресата інформації
Стосунки журналіста з адресатом інформації (а точніше В«ставлені до адресатаВ») регламентується Наступний нормами:
В«Найперше Завдання журналіста - гарантуваті людям Отримання правдівої и достовірної інформації шляхом чесного відображення об `єктівної реальності. Журналіст вікладає факти добросовісно, ​​зберігаючі їх реальний Зміст, не допускає змін. ВІН максимально вікорістовує Свої творчі здібності для того, щоб громадськість ОТРИМАНО достатності матеріалу, Який дозволити сформуваті точне уявлення про світ. В»
В«Журналіст несе Відповідальність за надіс ...
